Йдеться про ті речовини та предмети, які утворюються в процесі виробництва певної продукції та прийнято вважати відходами. Відтепер такі залишки зможуть отримати “друге життя”.
Наприклад, під час виготовлення дверних і віконних блоків утворююється до 31% відходів деревини, а при виробництві паркету – 30%, меблів – 54%. І їх можна не спрямовувати “на смітник”, а використати повторно. Залишки від борошномельного, олійного та цукрового виробництв доречно застосувати при виробництві кормів. А відходи від цукрового виробництва ще й як добрива для сільськогосподарських угідь. Шлаки від металургійної діяльності у ЄС активно використовують при будівництві доріг. Загалом європейська цементна промисловість є важливим споживачем доменних шлаків.
Імплементуючи норми законодавства ЄС, Україна також впроваджує відповідні підходи. Відповідно до ст. 5 Директиви 2008/98/ЄС та на виконання вимог рамкового Закону “Про управління відходами”, Уряд затвердив Порядок та Критерії, за якими здійснюватиметься віднесення тих чи інших речовин або предметів до побічних продуктів.
“Зазначене рішення – це ще один крок для реалізації реформи управління відходами в Україні. Цю реформу ми втілюємо за європейськими стандартами, повністю грунтуючись на досвіді та найкращих практиках європейських країн. Не викинути, а використати повторно – саме так будує циркулярну економіку цивілізований світ, і саме до такої моделі поступово цілеспрямовано рухається Україна. Це про раціональне використання ресурсів та вирішення наших багаторічних проблем із відходами”, – прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
Серед ключових положень рішення Уряду:
- відтепер речовини та предмети, що утворюються при виробництві основної продукції та є придатними для використання як сировина чи готова продукція, можуть розглядатися в Україні не як відходи, а як побічні продукти;
- при цьому рішення про віднесення тих чи інших залишків до побічних продуктів прийматиме сам виробник;
- він має внести відповідні дані до Інформаційної системи управління відходами та пройти тест на відповідність його залишків усім встановленим критеріям до побічних продуктів;
- а ще запровадити систему управління якістю, яка повинна відповідати національним стандартам та бути сертифікованою;
- щоквартально виробник звітуватиме про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів.
При цьому визначено чіткі критерії, за яких залишки можуть отримати статус побічних продуктів. За приклад при встановленні таких критеріїв Україна взяла досвід Польщі, Німеччини, Чехії, Болгарії, Сербії та Великобританії.