Над його розробкою Міндовкілля працювало спільно з експертами європейського проєкту APENA 2.
“Для того, щоб пройти цей шлях та прийняти необхідне законодавство Україні знадобилося 6 років. Але сьогодні, навіть попри війну, ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та робимо крок до максимального доступу громадськості до екологічної інформації та участі в прийнятті рішень. Національний РВПЗ це не лише інструмент екологічної демократії. Це ще й інструмент контролю та зменшення забруднення повітря, а отже захисту нашого довкілля”, – прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв’язання екологічних питань. Створення національного РВПЗ було однією з висунутих міжнародним документом умов, яка сьогодні нарешті виконана.
За словами Міністра, прийняття закону та створення РВПЗ також необхідне для реалізації Закону «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». А ще є одним із завдань плану відновлення країни для досягнення європейських стандартів управління у галузі охорони довкілля.
Реєстр стане єдиною державною онлайн системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. На цифровій мапі відображатимуть всі підприємства-забруднювачі та інформацію про них. Крім того, національний реєстр інтегрують з відповідним Європейським реєстром.
Державі національний РВПЗ дозволить:
- відстежувати викиди та перенесення забруднювачів у часі та просторі;
- аналізувати зменшення викидів і встановлювати пріоритети у скороченні та ліквідації потенційно шкідливих викидів;
- приймати ефективні рішення з питань запобігання та зменшення промислового забруднення.
Громадськість:
- отримає вільний та зручний доступ до екологічної інформації;
- братиме участь у формуванні державної екологічної політики у сфері реєстрації викидів.