У Всесвітній день охорони дикої природи в столичній оранжереї Національного ботанічного саду ім. Гришка висадили папір із живим зерном, з якого були зроблені стіни павільйону України на найбільшій кліматичній конференції ООН COP29.
Стіни павільйону України на COP29 – головному кліматичному саміті року – в Баку були створені з особливого паперу з насінням усередині. Цей артоб’єкт площею 120 кв. м розписала художниця Олександра Жумайлова. 4 грудня ці зерна висадили в Києві, у Національному ботанічному саду ім. Гришка, як символ екологічної відповідальності України та турботи про довкілля. На події була присутня міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
«Український павільйон на COP29 став справжнім втіленням ідеї спільних зусиль, які проростають у майбутнє. При цьому від павільйону не залишилось відходів — так ми демонструємо наше свідоме ставлення й турботу про довкілля. Особливо коли Росія систематично вчиняє екоцид. Символічно, що висадка паперу відбулась у Всесвітній день охорони дикої природи. Цей самий папір висадять і наші країни-партнери на підтримку України. Адже на COP кожен зміг пересвідчитися в нашому прагненні до екологічнішого майбутнього», — констатувала Світлана Гринчук.
Стіни павільйону на саміті розповідали зокрема і про те, що Україна є найзамінованішою країною світу — майже третина території забруднені вибухонебезпечними предметами. Тепер різнотрав’я, що допомагало розповісти про це світовій спільноті, стане частиною озеленення та відновлення України. Навесні, після проростання в ботсаду, рослини пересадять на розміновані території Київщини.
В експозиції України на головній кліматичній конференції року були представлені проєкти від держави, бізнесу та української громадськості, які розвивають екосвідомість навіть під час війни. Павільйон розповідав про «зелену» відбудову після обстрілів, «розумні» поля та десятки інших українських ініціатив: від розробок у сфері відновлюваної енергетики та розмінування до ловців вуглекислого газу, екологічної альтернативи пінопласту та мобільних заводів-принтерів. Контент павільйону наголошував на головному принципі відновлення — “build back greener”, а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію Росії.
Насіння зі стін павільйону в київському ботсаду висадили відомі українці та українки: фотограф, переможець Пулітцерівської премії Євген Малолєтка, голова ініціативи «Україна без сміття» Євгенія Аратовська, телеведучий Роман Міщеряков, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь.
Над українським павільйоном працювали: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки України, Міністерства енергетики України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Федерального міністерства економіки і технології Німеччини, Команди підтримки реформ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в межах проекту «Архітектури відновлення та реформ в Україні» (URA), а також, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Глобального договору ООН, ПРООН, ДТЕК, Kernel, НАК «Нафтогаз», ПрАТ «Укргідроенерго», Укрнафта, EOPA, Greencubator, SaveDnipro, UAnimals, ЮНІСЕФ, «Екодія», Європейської ініціативи «Угода мерів ― Схід».
