Війна залишає після себе знищені території, гори уламків і небезпечних відходів та інші виклики, з якими ще довго доведеться працювати.
Відходи руйнувань – одні з найбільш видимих наслідків повномасштабної агресії проти України. За офіційними оцінками, понад 280 тисяч будівель і споруд зруйновано або пошкоджено, і щонайменше 100 тисяч із них — не підлягають відновленню.
Це сотні тисяч тонн уламків бетону, цегли, металу, скла, а найгірше – вони містять токсичні матеріали, які становлять небезпеку здоров’ю людей і довкіллю.
«Відходи, які утворюються після обстрілів і вибухів — це не просто брухт. Це суміш усього: залишки конструкцій, старе сантехнічне обладнання, побутова техніка, інженерні мережі, меблі… Вони містять азбест, важкі метали, нафтопродукти і забруднені вибуховими речовинами. Ці відходи дуже складні для сортування і переробки. Необхідні спеціалізовані технології, контроль та чітко прописані процедури оброблення. Йдеться не лише про екологічну безпеку сьогодення — це про наше право на чисте і здорове довкілля в майбутньому», — зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Семенець під час виступу на форумі «Платформа дій зеленого відновлення України». Про першочергові питання екологічної безпеки в контексті відновлення України говорили під час сесії «Безпечне довкілля: ключова мета зеленого відновлення».
Представники різних секторів зібралися для того, щоб обговорити якомога ширше коло проблем. До нього залучили як українських, так і міжнародних експертів, досвід яких буде корисним у процесі відновлення України. Модератором сесії виступив Атіла Урас, представник ЮНЕП.
Не менш загрозливим є хімічне забруднення. Війська рф систематично використовують фосфорні снаряди, що заборонені міжнародним правом. Руйнуються підприємства, де зберігаються хімічно небезпечні речовини. Це призводить до викиду токсичних речовин у ґрунти та води.
“Станом на сьогодні 25% території України потребує розмінування та очищення,” – наголосив Олександр Семенець, додавши, що з початку повномасштабного вторгнення було знешкоджено понад 506 тисяч вибухових пристроїв.
Катастрофічні наслідки має підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року: 83 тис. тонн важких металів потрапили у водні ресурси, завдаючи тривалого токсичного впливу на Дніпро та екосистеми Півдня. Затоплення природоохоронних територій, знищення унікальних ландшафтів і втрата доступу до питної води — це лише частина проблем.
Війна зачепила і ліси: постраждало близько 3 млн га. 850 тис. га залишаються під окупацією, а понад 500 тис. га забруднені вибухонебезпечними предметами. Розмінування дуже тривалий процес: очищено лише 77 тис. га. За даними RDNA4, загальні втрати лісового сектору вже перевищують 28 млрд доларів США.
Не менш загрозливою є й кліматична шкода — за оцінками вчених, викиди CO₂ внаслідок бойових дій, пожеж, витоків палива та вимушеної міграції становлять 230 млн тонн.
Для того, щоб подолати виклики, які створює війна, Україна має вийти на якісно новий рівень екологічного управління.
«Ми маємо вже зараз думати не просто про відбудову, а про відновлення України на нових засадах — екологічно безпечних, стійких, європейських. Це — не лише стратегія екологічної реабілітації, а й фундамент для сталого розвитку та конкурентоспроможної економіки майбутнього. Ми маємо використати цю трагедію як шанс побудувати країну, яка буде безпечною для життя нинішніх і майбутніх поколінь», — підсумував Олександр Семенець.
Він наголосив, що відбудова має відбуватися за принципами «Build Back Better» та «Build Back Greener», інтегруючи природоорієнтовані рішення, енергоефективні технології та екологічні стандарти ЄС. Міндовкілля вже активно працює над тим, щоб відбудова відповідала Цілям сталого розвитку та європейському Green Deal. Застосування принципів циркулярної економіки, екосистемного підходу до планування територій, кліматично нейтральної інфраструктури та широке залучення громадськості до ухвалення рішень — це вектори, які допоможуть зробити середовище проживання максимально комфортним та здоровим.
Учасники заходу були одноголосні: у повоєнному відновленні важливо поєднати відбудову інфраструктури з екологічною безпекою, сталим розвитком та впровадженням європейських стандартів. Зелене відновлення відкриває перед Україною можливість не просто відбудувати зруйноване, а запровадити передові технології, що зменшать тиск на довкілля та сприятимуть інтеграції до європейського екопростору.