TNA Ukraine

11 Червня 2019, 15:29
Інші документи

Проект Technology Needs Assessment«TNA»: Україна

06/2018-11/2020 рр

 

Станом на 18.11.2019

 

 

Мета: Глобальний TNA проект, реалізований згідно першого вікна фінансування (i) Стратегічної програми трансферу технологій, призначений допомогти країнам, що розвиваються, здійснити Оцінку технологічних потреб для Рамкової конвенції Організації Об’єднаних НаційН з питань зміни клімату

 

Technology Needs Assessment (TNA) - це пошук найбільш ефективних галузевих технологічних шляхів вирішення питань пом’якшення та адаптації, який пропонує країнам визначитися на підставі власних національних потреб та пріоритетів за фінансової допомоги ГЕФ та з методологічною допомогою інституцій, що співпрацюють з ООН

TNA можна охарактеризувати як ряд заходів, що проводяться країнами з залученням громадськості, і спрямованих на визначення та вибір екологічно чистих технологій з метою скорочення викидів CO2 (пом'якшення наслідків зміни клімату) та/або зниження уразливості до зміни клімату (адаптація).

Виконаний TNA свідчить, що в країні проведено стандартизований аналіз ситуації і обрані технології заслуговують на зовнішні інвестиції з боку міжнародних організацій та країн донорів.

 

Головні цілі проекту:

 

  • Охоплення всього проекту 70 країн
  • Тривалість всього проекту 2005-2020 рр
  • Бюджет 20 млн USD
  • Виконавчий партнер: GEF через Данській технологічний інститут (UNEP DTU Partnership)

У період з 2009 по 2013 роки ГЕФ реалізував I-й глобальний раунд TNA у 36 країнах, що розвиваються.

II i раунд глобального проекту TNA з 2014 до 2018 року підтримав більше 25 країн світу.

III раунд глобального проекту TNA ГЕФ схвалив у квітні 2018 року і включив до нього 23 країни, а саме найменш розвинені країни (LDCs) і малі острівні держави, що розвиваються (SIDS). В зв’язку з запитом про надання фінансової допомоги до проекту було також залучено і Україну.

Характеристика III раунду глобального проекту TNA:

  • Охопленість: 23 країни;
  • Тривалість: 06/2018-11/2020 рр.;
  • Бюджет: 6,2 млн. USD ;
  • Загальне спрямування: (United nations Environmental program (UNEP) та UNFCCC.

Країни-участники III раунду глобального проекту TNA:

Africa (Francophone countries): Benin, Central African Republic, Chad, Djibouti, Guinea, Niger, Haiti;

Africa (Anglophone): Eritrea, Liberia, Malawi, Uganda;

Africa (Portuguese): Sao Tome and Principe ;

Asia: Afghanistan, Myanmar;

Asia Pacific: Nauru, Fiji, Vanuatu;

Caribbean: Antigua and Barbuda, Dominica, Jamaica, Trinidad & Tobago, Suriname;

Eastern Europe: Ukraine.

 

 

Опис проектуTechnology Needs AssessmentTNA:

Напрямок трансферу технологій опинився в фокусі з часу проведення Зустрічі на вищому рівні в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, де питання, пов'язані з передачею технології, були включені в Порядок денний на XXI століття, а також в статті 4.3, 4.5 і 4.7 Рамкової конвенції з питань зміни клімату  Організації Об’єднаних Націй (РКЗК ООН).

Згодом питання трансферу технологій були детально обговорені на конференціях Сторін РКЗК ООН (COP 1 в Берліні та на COP 4 в Буенос-Айресі), де було прийнято Рішення 2/СР.4, згідно з яким Глобальний екологічний Фонд (Global Environmental Facility - GEF) має здійснювати фінансову підтримку цієї діяльності.

 

Національні уповноважені органи (National Designated Entities -NDE) РКЗК ООН (дивись опис на сторінці https://unfccc.int/ttclear/support/national-designated-entity.html) використовуються як національні структури для розробки і передачі технологій. Вони також виступають в якості координаційних центрів для взаємодії з мережею Центрів кліматичних технологій (Climate Technology Centre & Network- CTCN). Україна представлена в системі NDE Департаментом з питань змін клімату та збереження озонового шару Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Address Mytropolyta V. Lypkivskogo str., 35, 03035, Kyiv, Ukraine, Focal point - Mr. Anatolii Shmurak, Telephone +380442454718E-maila.shmurak@menr.gov.ua, shmurak@i.ua.

Протягом 2000-2004 років GEF надав фінансування 92 країнам в рамках першої раунду оцінки потреб в технологіях. 

Після запиту від COP 13 GEF запропонував комплекс дій, які були схвалені на COP 14, та отримали назву Познанської стратегічної програми з передачі технології

Згідно цієї Програми GEF має забезпечити  три «вікна фінансування»:

(i)  визначення технологічних потреб (TNA);

(ii) реалізація пілотних пріоритетних проектів з передачі технологій;

(iii) поширення успішно продемонстрованих технологій

 

Ознайомча нарада в Україні щодо проекту TNA відбулась 21.08.2018 р. В приміщенні Оргуського інформаційного центру Міністерства екології та природних ресурсів України менеджер глобального проекту Сара Траеруп, консультант глобального проекту Алла Друта, працівник секретаріату UNFCCC з питань трансферу технологій Володимир Хекл ознайомили 28 присутніх українських стейкхолдерів з історією та результатами перших двух раундів Світового Глобального проекту TNA. (дивись https://drive.google.com/open?id=1pwYmcwElcsSu8PAMsMDZLAG3xwze5qg0) Фахівцями обговорювались сектори, які слід обрати для першого українського проекту TNA (2018-2020рр.), Було визначено, що в рамках цього TNA доцільно провести аналіз технологій скорочення викидів парникових газів та адаптації до змін клімату у наступних секторах:

скорочення викидів парникових газів (Mitigation)

  • Сільське господарство
  • Обробка відходів

Адаптація до змін клімату (Adaptation)

  • Сільське господарство
  • Водний сектор

22.08.2018 р. листом №5/9-9/2-18 Мінприроди повідомило менеджера світового глобального проекту Сару Траеруп (UNEP DTU Partnership ) щодо номінації Анатолія Шмурака на посаду Національного координатора цього проекту.

Для підтримки та реалізації української частини глобального проекту визначення технологічних потреб (TNA) головний виконавець - Данській технологічний інститут (UNEP DTU Partnership) оголосив та здійснив набір виконавців

 

До складу команди TNA Ukraine увійшли наступні фахівці

Anatolii Shmurak/ Aнатолій Шмурак

National TNA Coordinator / національний координатор – керівник команди

Yevhenia Anрilova / Євгенія Анпілова

Assistant TNA Coordinator /Помічник національного координатора

Mykola Shlapak/ Микола Шлапак

National Consultant mitigation agriculture/ Національний консультант з питань пом’якшення зміни клімату у секторі сільського господарства

Yuriy Matvyeyev / Юрій Матвєєв

National Consultant mitigation waste / Національний консультант з питань пом’якшення зміни клімату у секторі відходів

 Sergeii Shmarin / Сергій Шмарін

National Consultant mitigation waste / Національний  консультант з питань пом’якшення зміни клімату у секторі відходів,

 Oksana Ryabchenko / Оксана Рябченко

National Consultant adaptation agriculture / Національний консультант з питань адаптації до зміни клімату у секторі сільського господарства,

Sergiy Snizhko/ Сергій Сніжко

National Consultant adaptation water / Національний  консультант з питань адаптації до зміни клімату у секторі водного господарства,

Galyna Trypolska / Галина Трипольска

National Consultant adaptation water /Національний  консультант з питань адаптації до зміни клімату у секторі водного господарства,

 

В напрямку Cкорочення викидів парникових газів (Mitigation) секторі Сільського господарства» були обрані наступні експерти

ПІБ

Організація

Гелетуха Георгій Георгійович

Біоенергетична асоціація України

Баськов Олександр Анатолійович

ТОВ «Бейкер Тіллі Україна»

Епштейн Юрій Михайлович

ТОВ Аккорд Лтд

Сидорчук Ольга Валеріївна

ТОВ «АгроБіогаз»

Михайловська Марина Вікторівна

ТОВ «Енвітек»

Томляк Кирило Олександрович

ТОВ КТ-Енергія

Галашевський Сергій Олександрович

ТОВ «Органік стандарт»

Шор Катерина Володимирівна

Міжнародна благодійна організація «Інформаційний центр «Зелене досьє»»

Макухін Роман Олександрович

GoodFarmCoop сільськогосподарський кооператив, Київо-Могилянська Бізнес Школа

Крилова Дар’я Ігорівна

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН»

Нестеров Юрій Васильович

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

Гроза Євген Георгійович

Програма розвитку ООН в Україні

Павленко Максим Юрійович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Драгнєв Семен Васильович

Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України

Кучерук Петро Петрович

Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України

Ковальський Володимир Васильович

Lindsay International BV.

Матяш Тетяна Віталіївна

Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук

Шатковський Андрій Петрович

Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук

Колесник Тетяна Миколаївна

Національний університет водного господарства та природокористування

Прищепа Алла Миколаївна

Національний університет водного господарства та природокористування

Руденко Євген Володимирович

Інституту тваринництва Національної Академії аграрних наук України

До розгляду були запропоновані наступні види технологій

Використання азотних добрив із повільним або контрольованим вивільненням поживних речовин або інгібіторами нітрифікації

Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві

Технології мінімального обробітку землі (low-till, no-till, strip-till, тощо)

Ефективні системи зрошення (крапельне зрошення та дощувальні установки)

Виробництво біогазу із рослинної сільськогосподарської сировини

Виробництво біогазу з відходів тваринництва

Органічне землеробство

Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського господарства

Виробництво рідкого біопалива з аграрної сировини

Покращені практики годівлі та добавки до кормів для зменшення викидів парникових газів від кишкової ферментації

Використання сидератів (включаючи бобові культури)

Використання мікоризи для підвищеного поглинання вуглецю грунтом

 

За результатами оцінювання найвищий результат отримали такі 5 технологій https://drive.google.com/open?id=1a1egLuXzkVUgS1WsvKTcqlBAvEHHuDcG:

Органічне землеробство https://drive.google.com/open?id=1P5fiE3sht7aR1jtSpQeZTSzU9LL2n-Gi

Технології мінімального обробітку землі (low-till, no-till, strip-till, тощо)  https://drive.google.com/open?id=1kD3WYIu1YNSs8gTZNUV97Rf0skaZuPFv

Виробництво біогазу з відходів тваринництва https://drive.google.com/open?id=1N0cy5rsymOOPP9NzRqHdgCSxDsTPbKaf

Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського господарства https://drive.google.com/open?id=1d3ECSM4ke09Snep5zxXu_7JBNBD1A5j4

Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві https://drive.google.com/open?id=1vETregJSbXX_hwulIraGk2IBYZfqZd7I

 

В напрямку Cкорочення викидів парникових газів (Mitigation) секторі відходів були обрані наступні експерти

ПІБ

Організація

Абашина Катерина Олександрівна

Експерт проектів GIZ, EBRD, USAID в Україні (сектор відходи)

Бондарев Павло Володимирович

Асоціація виробників цементу України Укрцемент

Дичко Аліна Олегівна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Гелетуха Георгій Георгійович

Біоенергетична асоціація України

Калужний Тарас Ігорович

Львівське Комунальне Підприємство «Зелене Місто»

Костюковський Борис Анатолійович

ГО «Бюро комплексного аналізу та прогнозів»

Козлова Ірина Анатоліївна

Департамент екологічної політики Дніпровської міської ради

Михайленко Валерій Петрович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ноздря Вадим Ігорович

Львівське Комунальне Підприємство «Зелене Місто»

Олексієвець Іван Леонтійович

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕХНО»

Омельяненко Тетяна

Представництво групи молодих фахівців міжнародної Асоціації твердих відходів (ISWA) в Україні

Павлюк Нонна Юріївна

Інститут технічної теплофізики Національної Академії наук України

Сокол Сергій

Sapsan Engineers & Consultants

Захарчук Юлія Володимирівна

Бюджетна установа «Національний центр обліку викидів парникових газів»

До розгляду були запропоновані наступні види технологій

Збирання метану на полігонах і звалищах ТПВ з виробництвом енергії

Закриття та рекультивація старих звалищ ТПВ з деструкцією метану (спалювання на факелі, біопокриття, пасивне газовідведення та ін.)

Будівництво нових регіональних санітарних полігонів ТПВ

Сортування ТПВ (відсортовування ресурсоцінних компонентів побутових відходів з подальшим оброблення залишкових відходів за допомогою інших технологій)

Аеробне біологічне оброблення (компостування) харчових та садово-паркових відходів

Механіко-біологічне оброблення відходів з виробництвом біогазу (анаеробне зброджування органічної фракції ТПВ) з виробництвом енергії

Механіко-біологічне оброблення відходів з виробництвом альтернативного палива (SRF) для цементної промисловості

Механіко-біологічне оброблення відходів з виробництвом альтернативного палива (RDF/SRF) для утилізації в системах теплопостачання та/або виробництва електроенергії

Спалювання залишків ТПВ після сортування для утилізації тепла в системах теплопостачання та/або виробництва електроенергії

Газифікація/ піроліз ТПВ з виробництвом енергії

Біостабілізація ТПВ

Анаеробне оброблення (зброджування) осаду стічних вод

За результатами обробки експертної оцінки наступні види технологій отримали найвищі оцінки

https://drive.google.com/open?id=1IzKVBhNBh33vShyC00xfnjEu8zOjiVkL

Технології

Загальна оцінка

Збирання метану на полігонах і звалищах твердих побутових відходів з виробництвом енергії  https://drive.google.com/open?id=1rLgpsKbrO5dVcmcjMBmtLuifImCSeSrW

1,0 (5602)

Сортування твердих побутових відходів (відсортовування ресурсоцінних компонентів побутових відходів з подальшим оброблення залишкових відходів за допомогою інших технологій) https://drive.google.com/open?id=1V-1xa7MebNGd5brYh0Ev8IeX36tM7rRc

0,96 (5375)

Закриття та рекультивація старих звалищ твердих побутових відходів з деструкцією метану (спалювання на факелі, біопокриття, пасивне газовідведення та ін.)  https://drive.google.com/open?id=1fNUxSlx0WnJiBPOMWm7tU1eP-fP1GJeJ

0,91 (5095)

Аеробне біологічне оброблення (компостування) харчових та садово-паркових відходів https://drive.google.com/open?id=1nNIcSDz3Pnd1DCg2UNSPKE0Vdp4JRu3j

0,89 (4980)

Механіко-біологічне оброблення відходів з виробництвом біогазу (анаеробне зброджування органічної фракції твердих побутових відходів) з виробництвом енергії  https://drive.google.com/open?id=1r9LPjEMmuBEb7MI4fIx6TUJtucFlzfF1

0,84 (4690)

Анаеробне оброблення (зброджування) осаду стічних вод https://drive.google.com/open?id=1q4K1nVErEDVNNxI-UJIEWV_oP6Jk9UWP

0,83 (4646)

 

В напрямку Адаптація до змін клімату секторі Сільського господарства були обрані наступні експерти

ПІБ

Організація

Демяненко Сергій Іванович

Київський національний економічний університет

Висоцька Наталія Юріївна

Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім.Г.Н.Висоцкого

Вожегова Раїса Анатоліївна

Інститут зрошувального землеробства

Цюк Олексій Анатолійович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Рубан Сергій Юрійович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Жемойда Віталій Леонідович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Стародубцев Володимир Михайлович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Голуб Генадій Анатолійович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Даниленко Юлия

Інститут водних проблем та меліорації, НАНУ

Сайдак Роман Васильович

Інститут водних проблем та меліорації, НАНУ

Яцюк Михайло Васильович

Інститут водних проблем та меліорації, НАНУ

Адаменко Тетяна Іванівна

Український гідрометеорологічний центр

Вайнер Евгеній

ФАО ООН

Кузьменко Сергій

Українська Індустріальна Асоціація Захисту Рослин

Бондаренко Лариса

АгроСюрвейер ООО

Щедрінов Андрій Миколайович

Фермерське господарство Телус-ЮГ

Центило Леонід Васильович

Агрофірма Колос, ТОВ

Драганчук Михайло

Канал Но-Тіл Лабораторія

 

До розгляду були запропоновані наступні види технологій

Будівництво підземних сховищ для силосування кормів

Пресування та полімерне пакування грубих кормів

Впровадження агро-лісомеліоративних практик із включенням фруктових дерев та горіхових

Впровадження агро-лісомеліоративних практик із включенням біоенергетичних культур

Збільшення посівів багаторічних трав в тому числі лікарських, особливо на схилах із крутизною більше 3 градусів

Збільшення висоти приміщень для утримання тварин із використанням оптимальних систем вентиляції

Розробка інтегрованих карт управління природними ресурсами для кожного району/ об`єднаної територіальної громади

Облаштування підземних та напів-підземних теплиць

Перенесення строків посівів та збору польових культур на більш ранні періоди

Впровадження практик використання регуляторів росту та адаптогенів широкого спектру дій, біотехнологічного походження

За результатами обробки експертної оцінки наступні чотири види технологій отримали найвищі оцінки https://drive.google.com/open?id=1iN1k38Z9uzDOjIyS5aLSr8ySbTvr0mKY :

Краплинне зрошення у поєднанні із грунтозберігаючими практиками (інформаційна картка доступна для перегляду: https://drive.google.com/open?id=1cR9Z-LdRhNkUaooVqtZcV2GAz9PPPCOp

Практики агролісомеліорації (реконструкція полезахисних насаджень) (інформаційна картка доступна для перегляду https://drive.google.com/open?id=1wwn2f8YgfWV_e7H66-Jd91RYgTTWSkuT:

Біологізація технологій вирощування основних сільськогосподарських культур (інформаційна картка доступна для перегляду:  https://drive.google.com/open?id=1tP5PZQ0ar6Mwq42jOt-VFtyIBaMEUIjJ

Розвиток системи раннього оповіщення (інформаційна картка доступна для перегляду https://drive.google.com/open?id=1SnlgzKKc4qJuweIBPnanNmAUGvXT8W7v:

 

В напрямку Адаптація до змін клімату в секторі водного господарства були обрані наступні експерти

ПІБ

Організація

Гребінь Василь Васильович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра гідрології та гідроекології

Овчарук Валерія Анатоліївна

Одеський державний екологічний університет

Бойко Вікторія Михайлівна

Гідрометеорологічний центр України

Ющенко Юрій Сергійович

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет

Шевченко Ольга Григорівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра гідрології та гідроекології

Манівчук Василь Миколайович

Закарпатський Гідрометцентр

Гопчак Ігор Васильович

Національний університет водного господарства та природокористування

Шерстюк Наталія Петрівна

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Денищик Ольга

Всесвітній  фонд дикої природи (Україна)

Гричулевич Лілія Олександрівна

ГО «Чорноморський жіночий клуб»

були запропоновані до розгляду наступні види технологій

Оцінка ризику посух та нанесення оцінок на карту

Оцінка ризику повеней та нанесення оцінок на карту

Міські зелені зони

Захист джерел води

Ефективне зрошення

Зменшення втрат води у системі та протікань

Громадські кампанії зі збереження води

Екологічне відновлення річок

Точкове землеробство

Кліматично-оптимізоване сільське господарство

Вдосконалене очищення міських стічних вод

 

За результатами обробки експертної оцінки наступні  п’ять видів технологій отримали найвищі оцінки: https://drive.google.com/open?id=1SiH5NLRUkp81Q35berbQgzMNgDJh6H7c

Кліматично-оптимізоване розумне зрошення https://drive.google.com/open?id=1yX0Yil8nlEKTzUoktn-FuIZWzcUMW53n

Оцінка ризику посух та їх картографування https://drive.google.com/open?id=1Q1m67ebesCCvOmtgdWtCdDAaqHD2MHjN

Оцінка ризику повеней та їх картографування https://drive.google.com/open?id=1Nii_SnFV5o6Cz4csN5mBOfxnXF32nAgs

Точкове землеробство https://drive.google.com/open?id=1JSg1SKT7B7QcoNwZbqQFaTFT5rKYnKKO

Громадські кампанії зі збереження води https://drive.google.com/open?id=1jDnQ4xHRcykMfpRR5V5CimgWYCGoA0pH

 

 

Слід зазначити, що, всі документи проектe TNA готуються англійською мовою. Результати поточних проектів TNA буде традиційно розміщено за наступними адресами

База даних обраних технологій

https://tech-action.unepdtu.org/tna-database/?fwp_tna_database_type=tna_fact_sheet

Звіти країн по етапах, TNA, BA&EF, TAP та Пропозиції по реалізаціях пілотних проектів

https://tech-action.unepdtu.org/tna-database/?fwp_tna_database_type=tna_report

 

Але ця веб-сторінка (/news/33450.html) протягом всього проекту буде постійно оновлюватись та доповнюватись актуальною інформацією українською мовою.

Ваші питання, пропозиції та зауваження щодо проекту та його результатів просимо направляти за наступними адресами a.shmurak@menr.gov.ua, shmurak@i.ua

Національний Координатор проекту TNA

Головний спеціаліст відділу кліматичної політики та звітності

Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару

Міністерства екології та природних ресурсів України

Mr. Anatolii Shmurak,

Telephone+380442454718

E-maila.shmurak@menr.gov.ua,

shmurak@i.ua.

 

Інформація про поточні заходи проекту та пов`язані події

 

13.03 2019 р. Міністерство екології та природних ресурсів України спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» провело семінар “Другий національно-визначений внесок України (НВВ) - методологічні аспекти моделювання та прогнозування”./news/33227.html, /files/docs/Zmina_klimaty/MethWorkshop%20Presentation%20final%20pdf.pdf

На цьому заході учасників також було ознайомлено з напрямком проекту TNA Ukraine /files/docs/Zmina_klimaty/TNA%20process_and_GIS_using.pdf

 

15.05.2019 р. на засіданні Міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату під головуванням Міністра екології Остапа Семерака було прийнято Національний кадастр антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2016 рр. (/news/33423.html, /files/docs/klimatychna_polityka/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0.pdf)

На цьому заході Національний координатор Проекту TNA Ukraine ознайомив присутніх з інформацією щодо проекту.

19.06.2019 р. оновлено домен та Веб сайт глобального проекту TNA. Змінено його адрес на наступний https://tech-action.unepdtu.org . запити та посилання до старого сайту (www.tech-action.org) автоматично пересилаються на новий я

Для України з’явилось три сторінки:

Зміст сторінки

Адреса сторінки

Профіль країни - учасниці проекту  TNA

https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine/

Інформація про організацію, що відповідає за напрямок TNA

https://tech-action.unepdtu.org/people/responsible-entity-for-ukraine/

Інформація про національного координатора TNA

https://tech-action.unepdtu.org/people/tna-coordinator-for-ukraine/

 

21.06.2019 р. в м. Бонн (Німеччина) відбулася нарада з питань зв’язку між проектами TNA та процесами формування та перегляду національно визначених внесків до Паризької угоди. https://tech-action.unepdtu.org/events/linkages-between-technology-needs-assessments-and-nationally-determined-contributions/. Заступник Директора Бюджетної установи «Національний центр обліку викидів парникових газів» Ігор Онопчук (виступив с доповіддю про зв'язок між результатами українського проекту TNA та проектом підготовки другого українського NDC. https://drive.google.com/open?id=1xmf1GjzKGsGs4L7VzVfSO3lr230ath6I

25.06.2019 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України  відбулося установче засідання робочої групи: «Розробка та імплементація Стратегії з адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року» . Це засідання стало результатом робочої зустрічі 29.05.2019 щодо співпраці між Міністерством аграрної політики та продовольства України та проектом «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) з питань адаптації агросектору до зміни клімату.(дивись сторінку https://apd-ukraine.de/ua/klimat) . Було вирішено створити робочу групу з розробки та імплементації Стратегії з адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року. АПД виконуватиме координуючу функцію та надаватиме експертну підтримку для робочої групи із залученням німецьких експертів.

19.07.2019 р. перша TNA доповідь (з напрямку скорочення викидів парникових газів) України прийнята та завантажена на Веб сайт глобального проекту TNA https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine може бути отримана за посиланням https://tech-action.unepdtu.org/wp-content/uploads/sites/2/2019/08/tna-01-mitigation-ua-final-190731.pdf. Україна стала першою з 23 країн третього раунду  проекту, що здійснила цей крок. (дивись https://unepdtu.org/ukraines-first-tna-report-sets-course-for-mitigation-action/).

28.08.2019 р. в приміщенні Оргуського інформаційно-просвітницького центру Мінприроди України відбулась друга зустріч с стейкхолдерами проекту TNA, що була присвячена обговоренню першої фази проекту (Дивись https://drive.google.com/open?id=1WG9jJ15aUhsspF1Wm69kqiIq2E-fVV5c).

 

10.09.2019 р. друга доповідь (з напрямку адаптації) TNA України прийнята та завантажена на Веб сайт глобального проекту TNA  https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine і може бути отримана за наступним посиланням https://tech-action.unepdtu.org/wp-content/uploads/sites/2/2019/09/final-ukraine-tna-adaptation-report.pdf

25.09. 2019 р. відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України, на якому розглядались та обговорювались проблеми впливу глобальних змін клімату та  шляхів адаптації галузі тваринництва.

З 22.10.2019 р. по 24.10.2019 р. в м. Кейптаун (Південно-Африканська Республіка) відбувся другий регіональний навчальний семінар Глобального проекту Technology Needs Assessments.

Основною метою семінару було коротке ознайомлення учасників проекту з отриманими результатами першого етапу (визначення та пріоритезація технологій), детальне ознайомлення з методологічними питаннями другого етапу Проекту (аналіз бар’єрів та факторів сприяння впровадженню низьковуглецевих технологій; та нагадування про необхідність створення умов для третьої частини проекту (підготовка національного плану дій щодо технологій та пілотного проекту).

В ході семінару учасники отримали знання та вміння з наступних питань впровадження технологій:

  1. Ідентифікація типів технологій по відношенню до основних типів ринкових та неринкових відносин.
  2. Організація процесу ідентифікації та залучання стейкхолдерів.
  3. Перелік усіх виявлених бар'єрів та їх класифікація за типами (економічних, фінансових, ринкових, правових, інституційних, соціальних, технічних, технологічних, географічних, інформаційних, інфраструктурних, гендерних).
  4. Вибір найважливіших бар'єрів (експертний аналіз).
  5.  Класифікація бар'єрів за ієрархією по важливості.
  6.  Декомпозиція обраних істотних бар'єрів (за технологічним принципом).
  7.  Аналіз наявності причинно-наслідкового зв’язку між бар'єрами.
  8. Побудова ринкових моделей для обраного кортежу галузь-технологія.
  9. Ідентифікація типів учасників ринку для ринкової моделі.
  10. Аналіз взаємодій учасників ринку.
  11.  Побудова неринкових моделей впровадження технологій.
  12. Декомпозиція бар’єрів до необхідного рівня.
  13. Синтез декомпозованих компонент бар’єрів для кожної галузі.
  14. Логічний аналіз проблеми та визначення кореневих причин  (за допомогою дерева проблем).
  15.  Оцінка економічних бар'єрів.
  16. Створення та використання інструменту «мапи ринку» (картосхеми відображення ринку та відносин (з урахуванням виробників, посередників, сервісів реклами. обслуговування, транспортування, зберігання, страхування, інвесторів, обробки відходів,як підхід для покращення відносин між учасниками ринкового ланцюга та підготовка підґрунтя для впровадження/генерування інновацій у продуктах, процесах та доступах до ринку, з визначенням можливостей для орієнтації на інноваційні рішення, нові сегменти ринку, розробку або прийняття нових бізнес-моделей.
  17. Побудова ланцюгів вартості чи ринкових ланцюгів (Глобальний ланцюг вартості забезпечує основу для опису всього спектру діяльності від зачаття, від виробництва до доставки кінцевим споживачам та кінцевим споживачам на ринку. З урахуванням заробітку та інвестицій.).
  18. Ідентифікація зацікавлених сторін для участі у розробці карти ринку.
  19. Аналіз зацікавлених сторін: включаючи: визначення основного інтересу кожної із зацікавлених сторін стосовно проблемної області.
  20. Групування зацікавлених сторін в кластери зацікавлення.
  21. Виявлення зв’язків між зацікавленими сторонами в ринковому ланцюгу та між учасниками ринкового ланцюга та постачальниками послуг третіх сторін
  22. Аналіз системи зв’язків на ринковій мапі. За методологією теорії графів аналіз економічних суб'єктів по ринковому ланцюгу певної продукції допомагає: (1) зрозуміти, як цінність накопичується уздовж ринкової ланцюга та внесок кожного суб'єкта в продукт у ланцюжку; (2) визначити найбільш перспективні ланцюги для впровадження певного технологічного продукту серед конкуруючих ланцюгів та різноманітності ринків; (3) визначити місця неефективності, нерівності та втрат по ринковому ланцюгу; (5) запропонувати заходи щодо їх подолання та обговорити можливості для вдосконалення ланцюгових сегментів, (6) покращити координації між виробниками; (7) визначити потреби з обміном інформацією та навчанням серед підприємств, що знаходяться в межах одного ринку, що є необхідним для розвитку конкурентних галузей.
  23. Використання мапи ринку з метою: (1) зрозуміти елементи, які впливають на весь ринковий ланцюг, (2) вивчити сили та інтереси, що сприяють та сприятимуть змінам, (3) визначити/відобразити сприятливе середовище для кожної із зацікавлених сторін, (4) виявити потребу в додаванні нових елементів сприятливого середовища
  24. Використання мапи ринку для (1) формування більшої обізнаності про функції та процеси ринкових ланцюгів, необхідні для задоволення більш прибуткових та/або надійних ринків. (2) створення взаємовигідних коаліцій зацікавлених сторін за рахунок підвищення «системної ефективності» ланцюга, (3) популяризації більш високої якості продуктів та сервісів, розширення доступу надання послуг, (4) Сприяє залученню малих та середніх підприємств (МСП), (5) переміщенню ринку у напрямку необхідного сегменту (6) застосуванню нових методів та технологій з боку МСП
  25. Формування переліку синергетичних заходів (наборів заходів) з множин, отриманих з різних джерел: (1) Логічний аналіз та синтез обраних бар'єрів (побудова дерев проблем), набори заходів) були визначені через різні процеси: (1) Мозковий штурм щодо заходів у технологічних робочих групах, (2) Логічний аналіз проблем у робочих групах, (3) результати інструменту мапи ринку (для технологій ринкових типу чи  капіталовкладень).
  26. Формування цільового рівня розповсюдження запропонованої технології (сезонно, територіально, галузево, яка частка ринку).
  27. Формування групування заходів, які доповнюють один одного та створюють синергію. (на підставі власний досвід консультантів TNA, задокументованого досвіду роботи з програм інших країн, досвіду роботи експертних технологічних груп, Оцінка ефективності у подібних заходів та груп заходів переліку синергетичних заходів.
  28. Встановлення ефекту кожного заходу та поєднання заходів (програми).
  29. Встановлення переваги програми перед стихійними рішеннями.
  30. Встановлення прогнозованої вартості програми.
  31. Встановлення показників ефективності заходів (наприклад Ефективність витрат (вартість на МВт-год, вартість на тонну СО2, витрати на га, вартість на тонну врожаю, вартість на тонну води).
  32. Встановлення соціально-економічних витрат та інших вигід (наприклад використання ресурсів, навколишнє середовище, фіскальний баланс, зайнятість, засоби до існування).
  33. Встановлення гендерних аспектів.
  34. Покращення інформативних аспектів впровадження нових технологій.
  35. Інші аспекти покращити сприятливе середовище шляхом лобіювання, узгоджених кампаній та реклами.

 

Також для учасників Семінару були підготовлені спеціальні вправи та проведено тренінги щодо спільних дій з стейкхолдерами. З матеріалами лекцій, вправами для тренінгів, навчальними керівництвами, запропонованими класифікаторами, методичними матеріалами та темплейтами для підготовки звітів до наступного етапу можна ознайомитись за наступним посиланням: https://www.dropbox.com/sh/mz1zugqq6mc1s5d/AAA2Axzzs4fjozMt30XwzLFTa?dl=0. Окремі методичні матеріали розміщені за наступними адресами  Overcoming Barriers to the Transfer and Diffusion of Climate Technologies. https://tech-action.unepdtu.org/wp-content/uploads/sites/2/2019/04/overcoming-barriers-to-the-transfer-and-diffusion-of-climate-technologies-2nd-ed-3rdmarch.pdf. та на навчальних електронних курсах  https://tech-action.unepdtu.org/e-learning/.

Найбільш цікавими для України з методологічної точки зору виявилися запропоновані таблиця типів політик/заходів (https://drive.google.com/file/d/1S-OG3ky2NkzzTnpwm8euKGlhAqhPMWKU/view?usp=sharing) та структура баз даних політик з наведеним прикладом тарифної політики штату Вікторія (Австралія), https://new.dpi.vic.gov.au/energy/policy/greenhouse-challenge/feed-in-tariffs)(https://drive.google.com/file/d/18idKCNBzGEjUPIjg_wq0zJ593mXyy8ii/view?usp=sharing.

З результатами Семінару буде детально ознайомлено національних консультантів – учасників проекту “Визначення технологічних потреб в Україні”. Відповідну інформацію розміщено в середовищі GoogleDisk зазначеного проекту за посиланням - https://drive.google.com/drive/folders/1UhAH1fyWw_XJIDoRJg0spzX3o4w6OTyI?usp=sharing.

Найближчим часом інформацію щодо результатів цього Семінару буде представлено також групам паралельних проектів: (1) Робочій групі проекту “Підтримка Уряду України з оновлення національно-визначеного внеску”, який впроваджується Європейським банком реконструкції та розвитку за фінансової підтримки Міжнародного агентства розвитку Швеції (/news/33080.html), (2) команді проекту EU4Climate, що фіінансується Європейським Союзом і впроваджується ПРООН (/content/eu4climate.html), (3) Робочій групі з розробки та імплементації Стратегії з адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року, що підтримується проектом Німецько-українськогоагрополітичного діалогу https://apd-ukraine.de/ua/klimat.

29.11.2019 р. відбудеться підсумковий круглий стіл «Адаптація до зміни клімату в агросекторі: від стратегії до дій», Під час Круглого столу буде представлено досвід Німеччини з розробки та імплементації стратегії адаптації до зміни клімату, доопрацьований проект Стратегії з адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року з врахуванням пропозицій членів робочої групи і попередніх зустрічей, а також розроблені за підтримки АПД аналітичні роботи з рекомендаціями щодо ефективної імплементації Стратегії. Місце проведення: Готель «Воздвиженський»,  конференц-зал «Універсальний» (вул. Воздвиженська 60 a,б, Київ, 04071).

 

Інформація про інші міжнароді кліматичні проекти в Україні

 

Проект TNA має взаімодіяти з іншими міжнародними та відчизняними проектами з питань зміни клімату в Україні та регіоні

 1. Проекти Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних  Націй (ФАО)

2.  Проект EU4Climate: Україна

3.  кліматичний компонент українсько-німецького кліматичного діалогу АПД

4.  Підготовка другого національно-визначеного внеску України до паризької угоди

 

За темами