Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні

11 Червня 2021, 14:14
Оголошення Зміна клімату та озоновий шар

"Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до зміни клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні" (звіт дослідницького проекту щодо юридичних заходів в досягненні національно визначених внесків в певних юрисдикціях від ЄБРР, CISDL, CEENRG,  ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Clean Energy Lab, Національного університету "Києво-Могилянська академія" ) 

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), у співпраці з Центром міжнародного права сталого розвитку (CISDL), міжнародною Ініціативою з питань кліматичного права та управління, Кембриджський центр з управління навколишнім середовищем, енергетикою та природними ресурсами (CEENRG) при Кембриджському університеті та науковцями-юристами Університету Макгілла, а також з експертами з юридичних питань з України (ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Clean Energy Lab, Національний університет "Києво-Могилянська академія") та інших країн провели дослідницький проект щодо юридичних заходів в досягненні національно визначених внесків в певних юрисдикціях.

Кінцевий звіт "Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні" аналізує наступні проблеми у світлі міжнародного публічного права:

- правові, регуляторні та інституційні заходи, вжиті для виконання зобов'язань, що випливають із Паризької угоди, з урахуванням ключових секторів та пріоритетів, визначених в НВВ України;

- роль реформ в сфері законодавства та виконавчих практик у досягненні глобальних цілей щодо підвищення адаптації та стійкості відповідно до Паризької угоди та результатів кліматичних перемовин в м. Катовіце (Республіка Польща);

- огляд кращих юридичних практик та аналіз окремих справ зарубіжних країн, які можуть бути керівними для України в досягненні адаптації та стійкості;

- ключові виклики та можливості для України тощо.

Звіт спрямований на формування реалістичних, юридично точних рекомендацій, які підтримують зусилля щодо залучення ключових осіб, що приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін до стимулювання масштабних інвестицій в адаптацію та стійкість до зміни клімату.

Під час комплексного дослідження окремих держав з приділенням особливої уваги Україні, було виділено п’ять ключових елементів інноваційного кліматичного законодавства та практики управління, зокрема:

1. Для пріоритизації заходів з адаптації та стійкості до зміни клімату, держави та зацікавлені сторони можуть здійснити цілеспрямовані, спеціалізовані законодавчі реформи, створивши надійні інструменти для їх впровадження, ухвалюючи закони та заходи з інтеграції питань адаптації та стійкості до пріоритетів галузевого розвитку, пов'язаних з проблемами зміни клімату, таких як відновлювана енергетика, енергоефективність, моніторинг викидів парникових газів, стандарти реєстрації та звітності; розвиток відповідної інфраструктури; правила державних закупівель; а також правила та кодекси для аграрного сектору, пов’язаних з удосконаленням ланцюгів формування вартості відходів харчових продуктів;

2. Для усунення прогалин у дотриманні домовленостей між державою та зацікавленими сторонами можуть бути створені надійні механізми підзвітності / нагляду, впроваджуючи стандарти і системи управління прийняття рішень, посилюючи можливості органів вирішення суперечок та розслідування і забезпечуючи оперативну та адекватну компенсацію втрат та збитків;

3. Для усунення прогалин в рамках прозорості, держави та зацікавлені сторони можуть розвивати міжгалузеві комунікації та узгодженості, встановлюючи відкриті, попереджувальні та надійні системи оцінки наслідків впровадження реформ, встановлювати правила та формувати інституції для модернізованих галузевих та крос-секторальних систем моніторингу, звітності та верифікації, та удосконалення вертикальної інтеграції між муніципальним, регіональним та національним системами збору даних та звітності;

4. Для вирішення проблем доступу та управління кліматичним фінансуванням, включаючи забезпечення умов доступу до Адаптаційного фонду та Зеленого кліматичного фонду, держави та зацікавлені сторони можуть створити та зміцнити правові та інституційні основи кліматичних фінансів, включаючи спільні галузеві ініціативи з розробки та дизайну проектів, посилення законодавства та спроможності управління в інституціях, цифровізація та мобілізація нових технологій, таких як блокчейн;

5. Для вирішення проблем із залученням позапартійних, неурядових зацікавлених сторін, держави та партнери можуть удосконалити механізми співучасті громадянського суспільства та приватного сектору, створюючи експертно-наукові та громадські дорадчі органи, посилити механізми державно-приватного партнерства у різних секторах, підтримувати громадські інформаційні кампанії та ініціативи щодо кліматичних заходів на місцевому, регіональному та національному рівнях.

В звіті наголошується, що шляхом посилення зусиль задля вирішення зазначених п’яти ключових елементів у їх національних правових інституційних рамках, будучи натхненним прикладами інших держав та керуючись міжнародно-правовою базою, цілком можливо справитися з поточними викликами, залучивши ключових осіб, що приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін в процеси стимулювання масштабних інвестицій у заходи з адаптації та посилення стійкості до змін клімату.

У презентації Ви можете знайти короткий опис тематичного дослідження по Україні, де висвітлено п’ять ключових елементів правової та інституційної бази для вирішення проблем кліматичних змін в Україні.

Додатки:

Звіт

Презентація

За темами