Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 4-10 серпня 2022 року

12 Серпня 2022, 17:00
Новини

Країна-агресор продовжує вчиняти нові акти ядерного, ракетного і екологічного терору. Україна закликає світову спільноту невідкладно вжити заходів для примусу росії звільнити Запорізьку атомну електростанцію та передати її під контроль України заради безпеки Європи.

Країни зі всього світу демонструють політичну солідарність, надають військову та гуманітарну допомогу та впроваджують санкції, щоб обмежити можливості рф фінансувати варварську агресію проти народу України.

Практична допомога Литви надзвичайно цінна для України на шляху до перемоги. Про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час онлайн зустрічі з Міністром екології Литви Сімонасом Гентвіласом. Вони обговорили конкретні кроки та практичну допомогу Литви Україні задля покращення стану довкілля та євроінтеграції нашої країни. 

Руслан Стрілець подякував Сімонасу Гентвіласу та всьому Уряду Литви за колосальну підтримку: «Приємно усвідомлювати, що з перших спалахів цієї недолугої війни народ Литви згуртувався довкола України. Допомога європейців, принципова позиція Єврокомісара з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса – до речі, теж представника Литви – особливо важлива для майбутньої  перемоги України над рашизмом. Гуртом із друзями та союзниками подолаємо огидну навалу окупантів».

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Періодичні обстріли Запорізької АЕС російськими військами з РСЗВ упродовж останніх днів спричинили серйозний ризик для безпечного функціонування станції.

5 серпня у результаті атаки на Запорізьку АЕС на одному з енергоблоків спрацював аварійний захист, відключений один із трьох працюючих енергоблоків. Внаслідок обстрілів серйозно пошкоджено азотно-кисневу станцію та об‘єднаний допоміжний корпус. Залишаються ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, також високою є пожежна небезпека.

6 серпня були пошкоджені 3 датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика сухого сховища відпрацьованого ядерного палива ЗАЕС.

 

На тлі російських погроз підірвати заміновану ЗАЕС, експерти розрахували можливі наслідки аварії на найбільшій в Європі атомній електростанції. До такої аварії може призвести пожежа, вибух або ураження снарядами, бомбами, ракетами.

Для оцінки можливих наслідків катастрофи на ЗАЕС фахівці відштовхувалися від наслідків аварії 1986 року на Чорнобильській АЕС: на 4-му реакторі ЧАЕС було 2 тисячі паливних збірок, на ЗАЕС у шести реакторах й у сховищі відпрацьованого ядерного палива міститься до 18 тис. паливних збірок (у 9 разів більше). Тобто наслідки аварії на ЗАЕС можуть бути майже вдесятеро потужніші, ніж у 1986-му на ЧАЕС.

В разі катастрофи площа потенційної зони відчуження складе до 30 тис. км² (як 10 Чорнобильських зон відчуження), а Запорізька область фактично буде втрачена для проживання та господарства. При цьому площа потенційної забрудненої території – до 2 млн кв .км., а ступінь зараження інших територій України та Європи, росії та білорусі залежатиме від вітру.

«Кількість ліквідаторів може становити від 1 млн осіб, а загиблих – десятки тисяч, залежно від поточної кількості людей на території Запорізької області, кількість евакуйованих/відселених осіб – від 2 млн осіб. Також на неосяжну кількість років буде забруднена річка Дніпро. Аварія може спричинити викид радіоактивного цезію-137 у кількостях, небезпечних для здоров'я людей, ґрунтів, водойм. Основна частина викидів припаде на Україну, але постраждають також ЄС, білорусь і росія», повідомила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Лала Тарапакіна.

Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон рішуче засудила обстріли на Запорізькій АЕС: «Така безрозсудна поведінка російських збройних сил становить велику небезпеку для безпечної експлуатації станції, значно підвищуючи ризик ядерної аварії, і не повинна повторюватися. Хоча інформація, отримана з систем моніторингу радіоактивності ЄС, а також з міжнародних джерел, не вказує на підвищення рівня радіоактивності в Україні чи ЄС та на безпосередню радіаційну загрозу, військова діяльність навколо атомних електростанцій є неприйнятно небезпечною».

4 серпня у рамках візиту в Україну Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу разом із заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександром Краснолуцьким та головою ДАЗВ Євгеном Крамаренком побував у звільненій від російської окупації Зоні відчуження.

Урмас Рейнсал на власні очі побачив наслідки від дій рашистів у Чорнобильській зоні. За його словами, естонський уряд стурбований безчинствами, які коїла російська армія на території Зони відчуження. Тож для них було важливо особисто переконатися, що Україна контролює радіаційний фон та ситуацію на об’єктах Зони відчуження.

«Цього року до ситуації у Чорнобильській зоні відчуження через дії росії була прикута увага усього світу. рф намагалася залякати Україну та світ ядерним шантажем. Через дії окупантів також сильно постраждала найбільша унікальна заповідна зона України – Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник. Там було знищено вогнем близько 12 тисяч гектарів. Це величезні втрати для флори та фауни. Наразі Зона досі оговтується від брудних «рук» росії», - розповів заступник Міністра Олександр Краснолуцький.

 

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

4 серпня російські війська:

  • завдали ракетного удару по підприємству у Немишлянському районі Харкова;
  • обстріляли комбінат «Зірка» у Запоріжжі. Внаслідок атаки загорілися залишки нафтопродуктів у резервуарі на території підприємства;
  • зруйнували зерносховище у Новоіванівці Запорізької області;
  • випустили близько 60 реактивних снарядів по Нікополю. Внаслідок обстрілу сталися пожежі: знищено житловий будинок і 3 господарчі споруди.

5 серпня окупанти:

  • пошкодили будівлі двох приватних підприємств у Миколаєві;
  • ракетним ударом знищили комплекс з переробки зернових у Новомиколаївському районі Запорізької області. Зруйновано склад площею 3 тис. квадратних метрів і 365 тон соняшнику;
  • обстріляли Авдіївський коксохімічний завод.

6 серпня російські військові:

  • завдали ракетного удару по будівлях колишньої меблевої фабрики у Слобідському районі Харкова. Одна з будівель зруйнована повністю, пошкоджений цех з деревообробними станками;
  • обстріляли склад із зерном загальною площею 3000 кв. м. у місті Кам’янка-Дніпровська Запорізької області;
  • обстріляли промисловий майданчик у Степногірську Запорізької області, внаслідок чого була пошкоджена електропідстанція.

7 серпня:

  • внаслідок російського ракетного удару було пошкоджено Харківську ТЕЦ-3, яка забезпечує теплом та гарячою водою майже третину міста;
  • у Київському районі Харкова внаслідок російського обстрілу пошкоджено підприємство. В одній із будівель сталися 3 пожежі на загальній площі 180 кв. м.;
  • російські війська обстріляли промислові підприємства на околицях Миколаєва.

8 серпня російські війська знищили ракетами аграрну компанію у Нікопольському району Дніпропетровської області.

9 серпня:

  • через обстріл Нікополя з «Градів» на трьох підприємствах пошкоджені цехи, майстерні, адміністративні приміщення.
  • російські окупаційні війська обстріляли 10 населених пунктів Донеччини та пошкодили 47 об’єктів, серед яких торговий центр, приміщення коксохімічного заводу та шиномонтаж.

10 серпня:

  • 40 снарядів із РСЗВ прилетіли у Марганець, внаслідок обстрілу сталося 2 пожежі, 13 людей загинуло
  • Миколаїв обстріляно реактивними снарядами РСЗВ “Смерч”. Внаслідок обстрілів пошкоджено підприємство, складські приміщення та автобазу.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

За даними ДЕІ, з початку війни Житомирській області внаслідок бойових дій завдано збитків довкіллю на суму понад 525 млн гривень. Зокрема, за забруднення атмосферного повітря по фактах пожеж на нафтобазах, які знаходяться на території Житомирської області та були пошкоджені внаслідок ракетно-бомбових ударів агресора розраховано збитки в загальній сумі 478,4 млн гривень. У результаті пошкодження нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» стався витік нафтопродуктів на земельну ділянку та у водний об’єкт – сума збитків становить 11,4 млн гривень.

За даними ДЕІ, у другій половині березня 2022 року під час тимчасової окупації м. Тростянець Сумської області військами рф, на місцевій шоколадній фабриці зайнялося кілька пожеж: зокрема, згоріло близько 13 тис. кв.м. корпусу виробництва печива. Оскільки росіяни не допускали рятувальників на територію фабрики для гасіння пожеж, на об’єктах вогонь вирував більше доби. Ці пожежі вкрай негативно вплинули на стан довкілля, оскільки димові хмари несли в собі великі об’єми забруднюючих речовин. На основі отриманих офіційних даних про час, характер, площі та місця горіння, фахівці Інспекції здійснили розрахунки збитків, завданих внаслідок забруднення атмосферного повітря продуктами горіння. Загальна сума заподіяної шкоди склала понад 10 млн. грн.

 

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 10 серпня 2022 року на території України знешкоджено 177 852 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2100 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 68092 га.

Понад 30% території України зараз вважається потенційно забрудненою різними боєприпасами та вибуховими пристроями. Щодня мешканці міст і селищ наражаються на небезпеку через залишену або використану ворогом вибухонебезпечну зброю на вулицях, уздоріжжях, лісах, полях, річках, озерах.

8 серпня був презентований мобільний додаток «MineFree» (Без мін). У застосунку можна переглянути мапу, на якій позначено потенційно небезпечні території за даними ДСНС, отримати сповіщення у випадку наближення до небезпечного об'єкту та повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів.

5 серпня окупанти здійснили черговий нічний обстріл міста Нікополь. При цьому вогонь вели з реактивних систем залпового вогню, стріляючи забороненими міжнародним правом фосфорними боєприпасами.

6-ий місяць поспіль українці чи не щодня стають жертвами терористичних актів. Нещодавні обстріли Миколаївщини та Харківщини — це влучання у цивільні об’єкти. Саме вони стають ціллю окупантів у 60 разів частіше за військові об’єкти, відповідно до даних Центру протидії дезінформації при РНБО України. На сьогодні пошкоджено чи зруйновано понад 50% житлового фонду Маріуполя, Харкова, Чернігова, Бучі та Лисичанська. Станом на 10 серпня у Сєвєродонецьку 90 % будинків пошкоджено, 70% із них не підлягають відновленню, а критична інфраструктура міста зруйнована повністю. Про це під час телемарафону розповів голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Через війну українське довкілля може заселитись інвазійними видами рослин. Будь-яке знищення місцевих видів призводить до збільшення чисельності чужорідних видів. Тому якщо під час війни місцеві види гинуть, це буде призводити до поширення чужорідних. Вони більш агресивно першими займуть звільнений простір.

Це такі види рослин як амброзія (алерген, від якого страждають тисячі українців), борщівник Сосновського (від взаємодії з яким можна отримати опіки та навіть померти), акація біла або робінія — зазвичай ростуть уздовж доріг, де земля та повітря забруднені вихлопними газами та непридатні для місцевих рослин. Згодом ці рослини оселяться й у воронках від вибухів, оскільки для інших рослин ґрунт там буде непридатним, що ще більше прискорить захоплення території шкідливими рослинами.

Внаслідок обстрілів на землі виникають "хімічні опіки". Вибух — це хімічна реакція, у якій не 100% заряду встигає прореагувати і тоді потрапляє в ґрунт. Суміш, що опиняється навколо місця вибуху, містить широкий спектр хімічних речовин, включно з важкими металами. Вони накопичуються в довкіллі і призводять до різних шкідливих наслідків, наприклад, мутацій.

Небезпечна складова цього заряду — це сірка. Коли сірка потрапляє в довкілля (у ґрунт, на рослини та змішується з водою — наприклад, з росою або з дощовою водою, чи навіть під час туману) — навколо випалюються всі рослини. Наприклад, від одного снаряду такого типу як «Град» у воронці може залишитися до пів кілограма сірки. Фактично вже в ту ж добу вона стане сірчаною кислотою. Ґрунт буде випалений, а дрібні організми, які утворюють і підтримують ґрунт, згорять у кислоті.

Цього року кількість лісових пожеж в Україні зросла майже втричі, а площа – у 90 разів. На території тимчасово окупованої Херсонщини палають пожежі, небо над областю повністю затягнуло димом. За інформацією від місцевих жителів, пожежі продовжуються вже сім днів. Сильний вогонь майже знищив ліс поблизу сіл Іванівка та Рибальче. Також розгорілась пожежа неподалік Олешок. 4 серпня через бойові дії загорілись 5 гектарів лісу неподалік від Чулаківки Херсонської області. Загалом у 2022 році Херсонська область втратила понад 5 тисяч гектарів лісу через пожежі. Для регіону, де природне відтворення лісів майже неможливе, це справжня екологічна катастрофа.

5 серпня, внаслідок обстрілу двічі горіла хвойна підстилка на території Галицинівського лісового урочища у Миколаївській області. 9 серпня це урочище потрапило під обстріл в черговий раз. Виникла верхова лісова пожежа на площі 5 га та низова на площі 10 га. Гасіння ускладнював поривчастий вітер, повторні обстріли з боку окупанта та боєприпаси, які не розірвалися під час обстрілу та могли здетонувати від вогню.

 

Шкода водним ресурсам

Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.

Росіяни знищили на Миколаївщині понад 9 тисяч цивільних об’єктів, зокрема 28 об’єктів водної інфраструктури. 94 населені пункти залишаються без електрики, води та водовідведення.

Чорне та Азовське моря

Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.

8 серпня на півдні Одещини до узбережжя моря винесло зірвану з кріплення якірну міну. Завдяки вчасному реагуванню та відсутності на узбережжі відпочивальників, ніхто не постраждав, небезпеку ліквідовано шляхом контрольованого підриву Силами оборони.

6 серпня на узбережжі Чорного моря в болгарському курортному місті Царево знайшли, ймовірно, протипіхотну міну. За останній місяць болгарські рятувальники отримували повідомлення про виявлення мін поблизу прибережних міст Поморіє, Несебир і Аркутино. В липні між містами Поморіє та Ахелой винесло фрагмент ракети від російського зенітно-ракетного комплексу "Панцир-С1".

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

За темами