Ще три місяці тому відповідно до “Пульсу Угоди” ступінь виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань у сфері захисту довкілля становив 61%. Сьогодні вже маємо показник у 63%. За два роки спільною роботою з народними депутатами та за експертної підтримки європейських колег зможемо досягти 75%.
На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
За словами Міністра, наразі на розгляді Верховної Ради знаходиться 19 євроінтеграційних довкіллєвих законопроєктів, чотири з них мають бути прийняті першочергово для виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема це: №4461 про території Смарагдової мережі; №7327 щодо державної системи моніторингу довкілля; №4187 щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування; №6004-2 про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
«Щодо останнього, в рамках домовленостей із Міністеркою навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини Штеффі Лемке та завдяки проекту GIZ “Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України” група українських експертів та фахівців Міндовкілля вивчає, як працює інтегрований довкілєвий дозвіл у Німеччині. Адже досвід цієї країни у питаннях контролю за промисловим забрудненням є одним з найпоказовіших в ЄС. Для України ж важливо, щоб прийнятий законопроєкт був дійсно дієвим, а не просто законом заради формальної імплементації європейської директиви», – розповів Руслан Стрілець.
Міністр також повідомив, що вже цієї осені Міндовкілля планує подати до Верховної Ради низку євроінтеграційних документів. Зокрема, законопроєкти:
- “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією”. Із прийняттям законопроєкту Україна запровадить міжнародну класифікацію небезпечних хімічних речовин і синхронізує своє законодавство з європейським, а найголовніше, введе сучасне європейське регулювання REACH та CLP.
- “Про упаковку та відходи упаковки”, який дозволить запровадити розширену відповідальність виробника і тоді про циркулярну економіку ми зможемо говорити не як про термін, а як про систему, що дійсно працює в Україні.
- “Про відходи видобувної промисловості”.
- “Про внесення змін до Закону України “Про пестициди та агрохімікати” щодо вдосконалення державного регулювання у цій сфері.
- “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання адміністративних послуг при набутті та реалізації права на об’єкти тваринного та рослинного світу та інших питань використання тваринного і рослинного світу”.
- “Про лісові репродуктивні ресурси”.