На цьому наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій річниці цілеспрямованого підриву окупантами російської федерації греблі Каховської ГЕС.
“При Міністерстві створено робочу групу, яка напрацьовує план заходів з відновлення довкілля. До її складу увійшли провідні українські фахівці та науковці в галузях лісорозведення, збереження біорізноманіття, водного господарства, грунтознавства, хімічної безпеки”, – зазначив Олександр Краснолуцький.
За його словами, до роботи в рамках спеціальної міжнародної місії також були залучені експерти із США, Нідерландів, Швейцарії, Швеції, ЮНЕП/ГРІД-Женева, ФАО, Бернської конвенції, Конвенції з біологічного різноманіття, Угоди зі збереження афро-євразійських видів мігруючих тварин, Водної та Рамсарської конвенцій.
Міністерство опрацювало низку пропозицій від наукових інституцій – Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН України, Українського гідрометеорологічного інституту НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України.
«Маємо попередні напрацювання, які обов’язково будуть обговорені з громадськістю. Ці стратегічні рішення будуть слугувати забезпеченню водної, продовольчої та енергетичної безпеки України в умовах її повоєнного відновлення та зміни клімату», — зазначив Олександр Краснолуцький
Нагадаємо, збитки довкіллю внаслідок підриву росією греблі Каховської ГЕС склали понад 146 млрд гривень. Через російський теракт було втрачено понад 14 куб.км води або 72,5 % загального об’єму водосховища. Затоплено 600 км2 територій. Підтоплено 64 тис. га лісів. Знищено унікальні види біорізноманіття. Значного забруднення зазнали води Чорного моря. У перші дні після катастрофи у морських водах фіксувалися перевищення концентрації нафтопродуктів, міді, цинку, миш’яку та кобальту. Знизилась солоність в Дніпровсько-Бузькому лимані до рівня 0,2 ‰, що призвело до небажаних змін в екосистемах лиману та моря.