13 червня, на теренах Міжнародної конференції з питань відновлення України у Берліні, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України обговорило з міжнародною спільнотою план впровадження кліматичної політики України.
Стратегія кліматичної політики 2035 та законопроєкт “Про засади державної кліматичної політики України” розробляли спеціалісти Міндовкілля у співпраці з експертами німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.
З вітальним словом до учасників заходу “Український кліматичний діалог: Розвиток національної політики на шляху до ЄС” звернувся заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко. Він нагадав учасникам про старт на полях Ukraine Recovery Conference 2024 Міжнародної платформи дій для зеленого відновлення України. Ця платформа створить всі умови для започаткування та ефективної діяльності нових проєктів у сфері “зеленого” відновлення.
Перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький під час свого виступу подякував Уряду Німеччини, за послідовну та активну підтримку України в питаннях збереження, захисту довкілля, запобігання промисловому забрудненню та впровадження ефективної кліматичної політики.
Враховуючи передовий досвід Німеччини у сфері кліматичної політики та вуглецевого ціноутворення, для Міндовкілля така співпраця є надзвичайно важливою та цінною.
“Співпраця України та Німеччини є надзвичайно важливою та цінною, адже ми отримуємо колосальний досвід від міжнародних партнерів та експертів, технічну та фінансову підтримку в імплементації європейського законодавства то впровадженні основних європейських принципів. Така співпраця наближає нас до європейської спільноти та вкотре підтверджує, що Німеччина бачить в Україні стратегічного партнера”, – зауважив Олександр Краснолуцький.
Заступниця Міністра Вікторія Киреєва зазначила, що Стратегія кліматичної політики, дія якої охоплює період щонайменше до 2035 року, вже прийнята Кабінетом Міністрів України. Також Урядом погоджений відповідний законопроєкт. Наразі документ готується до подальших обговорень в профільному Комітеті Верховної Ради України.
«Кліматичний законопроєкт дуже важливий для України, бо це основа для будування «зеленого» розвитку країни та шлях до Європейського Союзу. Документом визначені такі пріоритети як, зокрема енергоефективність передусім, справедлива трансформація у декарбонізації, відповідальність перед майбутніми поколіннями, прозорість та відкритість».
Як зазначила Вікторія Киреєва, законопроєкт визначає філософію та шлях країни до відновлення і розвитку післявоєнної України. – «Кліматична політика – це не тільки довкіллєва сфера, це економіка та енергетика. І сьогодні саме нашою основою ми закладаємо принципи подальшого розвитку України після війни».
Також Вікторія зазначила, що Міндовкілля не збирається зупинятися на рамковому законопроєкті, бо пріоритетів одразу декілька. Один з них – це Стратегія з впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Наразі документ опублікований на офіційному сайті задля обговорення громадськістю.
«Наразі Міндовкілля опрацьовує Стратегію з Єврокомісією, Енерджі Комьюніті, українським бізнесом та громадськістю. Важливо додати, що Стратегія розроблена за підтримки уряду Німеччини», – зазначила заступниця міністра Міндовкілля Вікторія Киреєва.
Кліматична політика України передбачає багатовекторність. Тому крім перших «кліматичних документів», таких як Стратегія та законопроєкт, які відповідають стандартам і вимогам Євросоюзу, в Міндовкілля розповіли, що його фахівці паралельно працюють ще над низкою напрямків.
«Пріоритетних напрямків одразу декілька: Законопроєкт про клімат, Кліматична стратегія, СТВ у розрізі СВАМ. Також ми вже розпочали роботу над низьковуглецевою стратегію. Ми розуміємо, що світова спільнота хоче бачити як Україна буде рухатись шляхом декарбонізації, які зобов’язання на себе братимемо в майбутньому».
У 2025 році Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів також має оголосити про «амбітну ціль» – збільшення Національно-визначеного внеску (НВВ).
«Дякую міжнародним партнерам, бо завдяки ним ми можемо інституційно впроваджувати такі реформи. Паралельно з цим ми фіксуємо збитки від парникових газів, спричинених військовою агресією росії проти України», – резюмувала заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
До українського дипломатичного діалогу долучився голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він зазначив, що розробка кліматичного законопроєкту є дуже важливим кроком України.
«Україна давно є членом кліматичного клубу: ми є учасниками Рамкової Конвенції ООН і Кіотського протоколу до цієї конвенції, Паризької угоди, Віденської Конвенції та Монреальського протоколу. Також ми подали оновлений НВВ у 2021 році. Безумовно Україна завжди себе позиціонувала як амбітна країна в досягненні кліматичних цілей. Але, на жаль, до цього часу не було кліматичного законодавства, тобто окремої ланки законодавства, яке слугувало б у вибудові таких цілей і впровадження їх в державну політику, яка об’єднувала б і парламент країни, і Уряд, всі органи влади, і бізнес, і громадськість», – зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Також Олег Бондаренко подякував Кабінету Міністрів й Міндовкілля за зусилля, які вони доклали, щоб кліматична Стратегія та законопроєкт були розроблені та погоджені Урядом країни.
«Я не можу сказати, що ми на самому початку, але ми на початковому шляху у виконанні тих зобов’язань, які Україна хоче на себе взяти до 2050 року. Окрема вдячність Німеччині за підтримку всіх кліматичних спрямувань України», – Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.