Спека із засухами, нищівні заморозки та затяжні зливи, що роблять ґрунти непридатними для обробітку…Зміна клімату – не абстрактна загроза з далекого майбутнього. Вона вже тут, і її наслідки відчуваються особливо гостро в аграрному секторі.
З останніх 19 місяців 18 були на 1,5 градуса Цельсія тепліші за кліматичну норму. І, на жаль, мова йде не лише про збільшення вегетативного сезону. За останні 10 років на 61% території світу спостерігалося збільшення кількості екстремальних опадів порівняно з базовим середнім показником 1961-1990 років.
“Сільське господарство, як одна з найбільш кліматично залежних галузей, відчуває цей вплив особливо гостро, – наголошує Богдан Семененко, директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля. – Екстремальні кліматичні явища, які за останні кілька десятиліть стали значно частішими, вкрай негативно впливають на врожайність. Україна, як аграрна держава, вже сьогодні зіштовхується з відчутними наслідками зміни клімату, які загрожують продовольчій безпеці та економічній стабільності аграрного сектору. Тож нам потрібно шукати шляхи, щоб зробити аграрну галузь конкурентною в нових умовах”.
І справді, за останні десятиліття в Україні значно почастішали періоди пекельної спеки. Прогнози невтішні: якщо глобальна температура підвищиться на 4°C порівняно з доіндустріальним рівнем, то, наприклад, екстремальні періоди спеки, які раніше спостерігалися раз на 50 років, можуть стати щорічним явищем.
Днями українські науковці презентували перший проміжний звіт з оцінки кліматичних ризиків та вразливості для галузей рослинництва та тваринництва. Дослідження проводиться експертами групи EGIS у співпраці з Міндовкілля та Мінагро в межах ініціативи EU4ClimateResilience.
Доповідь, представлена відомою кліматологинею Світланою Краковською, підтверджує: рослинництво і тваринництво – одні з найбільш уразливих секторів економіки України перед обличчям кліматичних змін.
Головні загрози:
- Екстремальні погодні явища: Посухи, зливи, град, аномальні морози та пекельна спека стають новою нормою.
- Температурний стрес: Підвищення середньорічних температур знижує врожайність багатьох культур.
- Водний дефіцит: Зменшення кількості опадів та посилене випаровування призводять до виснаження ґрунтів.
- Навала шкідників та хвороб: Потепління сприяє поширенню небезпечних комах і патогенів.
- Проблеми з тваринництвом: Погіршення умов випасу, зменшення кормової бази та тепловий стрес у тварин негативно впливають на продуктивність галузі.
В дослідженні використано дані EURO-CORDEX – європейської кліматичної бази даних з високою роздільною здатністю (до 12,5 км). Для прогнозування майбутнього застосовано два сценарії Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC):
- RCP 4.5 (помірний): Людство активно бореться зі зміною клімату, зменшує викиди парникових газів, розвиває відновлювану енергетику. Потепління сповільнюється, а адаптаційні заходи дають шанс мінімізувати втрати. В Україні температура може зрости в середньому на 1,5–2°C до 2050 року.
- RCP 8.5 (критичний): Викиди CO₂ залишаються високими, використання викопного палива не зменшується. Середня температура в Україні може піднятися на 3–4°C, що призведе до катастрофічних наслідків: виснаження водних ресурсів, деградації ґрунтів, екстремальних погодних явищ. Традиційне сільське господарство стане практично неможливим.
Шлях адаптації – єдиний вихід
Перед Україною, аграрною державою, постає екзистенційний вибір: або ми адаптуємося, впроваджуючи інноваційні технології та змінюючи підходи до ведення агробізнесу, або зіткнемося з катастрофічним падінням врожайності, дефіцитом води, деградацією ґрунтів і, як наслідок, загрозою продовольчій безпеці.
Для мінімізації негативних наслідків зміни клімату необхідно вживати заходів щодо адаптації. Серед ключових стратегій можна виділити:
- Впровадження стійких практик землеробства: використання таких практик, як сівозміна, мульчування та консервативна обробка ґрунту, може допомогти зберегти вологу та підвищити родючість ґрунтів.
- Розвиток ефективних систем зрошення: впровадження сучасних систем зрошення може допомогти зменшити витрати води та підвищити врожайність.
- Виведення стійких сортів рослин: селекція сортів, стійких до посухи, хвороб та шкідників, може допомогти зменшити негативний вплив зміни клімату.
Другий проміжний звіт, з детальними розрахунками ризиків, буде представлено у квітні 2025 року, а фінальний – у липні. Згодом планується проведення серії вебінарів для аграріїв, урядовців та науковців.