Великі хижаки сприяють збереженню екосистем, а їх присутність є передумовою для комфортного існування багатьох інших видів, зокрема і людини.
У 2021 році експерти WWF-Україна закінчили роботу над проєктом Національного плану дій щодо збереження найбільшого хижака України — ведмедя бурого, і передали їх в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Національні плани є офіційним документом та необхідною умовою, що забезпечує охорону цього рідкісного хижака на державному рівні, а також є частиною концепту Стратегії збереження біорізноманіття, але з більш детальними її елементами.
7-9 квітня у Верховинському національному природному парку відбувся міжнародний семінар в рамках зазначеного Національного плану дій щодо збереження ведмедя бурого в Україні. В заході взяло участь 44 учасників (26 – офлайн та 18 – онлайн), зокрема, 15 об’єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат та Полісся, а також лісогосподарські установи карпатського регіону.
Крім головних учасників, які проводять щорічний моніторинг ведмедя бурого на територіях природоохоронних та лісомисливських угідь, доповіді зробили представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національної комісії з Червоної книги України, Державного агентства лісових ресурсів України, Західного міжрегіонального територіального управління лісового та мисливського господарства, академічні та науково-освітні установи України, Ведмежий притулку «Домажир» та громадські організації – Fundacja Pzyroda i Nayka (Польща), Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна).
В рамках Національного плану вже реалізується систематичний і регулярний моніторинг ведмедя, картування сучасного ареалу та екокоридорів по всій території поширення ведмедя бурого (особливо на прикордонних територіях, вивчення субпопуляцій Українських Карпат і Полісся, контроль та охорона оселищ виду, здійснення екопросвітницьких заходів серед населення (комунікаційні та освітні активності, підвищення обізнаності), організація та проведення наукових досліджень.
Зокрема, активно впроваджуються заходи щодо вирішення конфліктів між інтересами щодо збереження ведмедя та іншими інтересами місцевого населення й деяких суб’єктів господарювання, насамперед, лісомисливських і сільськогосподарських підприємств.
“Налагодження збору даних про популяції великих хижаків та конфлікти між людиною та дикими тваринами в Українських Карпатах є надзвичайно важливим. Систематичний моніторинг у всьому регіоні, який має спиратися на достовірні дані, допоможе впровадити стратегії пом’якшення конфліктів та сприяти заходам сталого співіснування. Впевнений, що завдяки комплексному підходу та залученню зацікавлених сторін ми зможемо захистити популяції великих хижаків, а також зберегти та розвивати традиційні методи ведення сільського господарства громадами”, — коментує Роман Черепанин, координатор проєктів WWF-Україна, доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Пілотне дослідження, WWF-Україна та Верховинського національного природного парку показало, що 73% фермерських господарств на високогірних полонинах в Українських Карпатах та високогірних пасік хоча б раз зазнавали нападів великих хижаків на свої господарства протягом 2018-2023 років. Інциденти включали – 31,3% атак ведмедя на худобу та вулики в Українських Карпатах. Але з 2018 по 2023 рік конфлікти між ведмедями та пасічникам зменшилися майже вдвічі – з 29,2% до 16,8%, а конфлікти між ведмедем та власниками худоби на полонинських господарствах знизилися від 15,4% до 2,2%, в тому числі, завдяки активному використанню електричних огорож. Так, з 2019 року, WWF- України передала стейхолдерам понад 40 електричних огорож.
Важливо, що захід відбувся на базі однієї з установ природно-заповідного фонду України — Верховинського НПП. На семінарі було заслухано понад 30 доповідей щодо проблем проведення моніторингу та перспектив наукових досліджень і охорони ведмедя в контексті Національного плану дій зі збереження виду в Україні.
“Проведення таких тренінгів на модельних ділянках установ природно-заповідного фонду України є важливим для навчання учасників семінару, ознайомлення з реальними умовами та сучасними методиками дослідження й моніторингу популяції ведмедя бурого та конфліктів у регіоні. Адже Верховинський національний природний парк у своїй практиці застосовує різноманітні підходи — від класичних методик зимового моніторингу та синхронного обліку до використання фотопасток та мобільних додатків для оперативної фіксації спостережень та обміну даними в межах природоохоронної установи та на прилеглих територіях”, — коментує Ярослав Зеленчук, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Верховинського національного природного парку.
Учасники заходу акцентували увагу на потребі комплексного та уніфікованого підходу щодо методик моніторингу, наголосили на необхідності активізації роботи зі зближення природоохоронного законодавства ЄС і України, зокрема в контексті затвердження схеми уніфікованих загальноприйнятих методик моніторингу ведмедя бурого, підтримали необхідність активнішої роботи з практичної реалізації представлених результатів досліджень і їхнього практичного впровадження.
“Наявність актуальних даних про стан популяції ведмедя бурого в Україні та їх аналіз різними науковими установами є необхідною умовою для оцінки реального природоохоронного статусу популяцій виду в Україні та на міжнародному рівні, що є вимогою, зокрема, в межах Карпатської конвенції. Без систематичного моніторингу популяції ведмедя бурого неможливо з’ясувати чинники, що впливають на динаміку її чисельності, а відтак — розуміння потенційних загроз для виду”, — коментує Ігор Дикий, координатор проєктів WWF-Україна, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Як зазначає начальник відділу біобезпеки та охорони, відтворення рослинного і тваринного світу Департаменту природно-заповідного фонду профільного міністерства Юрій Расюк, Міндовкілля активно підтримує ініціативи задля збереження ведмедя та інших видів хижаків, а також вдосконалення механізмів моніторингу в рамках як національних, так і міжнародних ініціатив. Об`єднання зусиль державних органів, наукових установ, громадських організацій та місцевих громад сприятиме реалізації ефективних рішень для збереження цього цінного виду для наступних поколінь. Спільними зусиллями ми зможемо досягти значних результатів, зберігаючи не тільки ведмедя, але й багато інших видів, що є невіддільною частиною нашої природної спадщини.
Семінар реалізовувався WWF-Україна та Верховинським національним природним парком під егідою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в межах проєктів СОСО (“Conservation for Coexistence”) за підтримки WWF-Poland та Nature FIRST, який співфінансується Європейською Комісією в рамках програми HORIZON Research and Innovation Actions (грантова угода №101060954 “Nature FIRST”).