Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 2-8 лютого 2023 року

10/02/2023 : 15:48

Вже майже рік Росія веде цілеспрямовану, нічим не спровоковану, невиправдану агресивну війну проти України, що завдає величезних страждань українцям та катастрофічних збитків довкіллю.

6 лютого у Києві відбулась панельна дискусія на тему “Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи” за участі радниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяни Тимочко та заступника начальника Управління екологічного контролю та методології Міндовкілля Олександра Ставнійчука.

“З початку повномасштабної війни Держекоінспекція зафіксувала уже більше 2303 випадків шкоди, завданої довкіллю. На сьогодні, розрахунки ведуться за різними напрямками. Зокрема, сума збитків через забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд грн, атмосферного повітря – 998 млрд грн, водних об’єктів – 56 млрд грн. Загальна сума збитків – близько 1,9 трлн грн”, – зазначив Олександр Ставнійчук.

Через агресію рф під загрозою зникнення опинилися 600 видів тварин та 880 видів рослин. Третина українських земель стала зоною ризикового сільського господарства. З обороту виведено до 40% сільгоспугідь. Ставнійчук додав, що ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт із розмінування.

Україна впроваджує зелений курс навіть під час російської агресії. Ця теза була наскрізною на спільному історичному засіданні Кабінету Міністрів України та Колегії Європейської комісії у Києві 2 лютого.

У ході засідання Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про співпрацю з ЄС, впровадження зеленої угоди та євроінтеграцію довкіллєвої сфери.

“Зелений курс – це не лише про екологічну політику, а й про абсолютно всі сфери життя. Ми високо цінуємо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС та те, що це носить не лише символічний характер. Наша співпраця суттєво розширилася”, – наголосив Міністр Руслан Стрілець.

Руслан Стрілець акцентував на важливості  створення Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю та клімату від військових дій, ініціатива щодо якої була проголошена Президентом України Володимиром Зеленським на Кліматичній конференції COP27. Він зауважив, що Україна очікує на підтримку з боку ЄС у створенні спільної платформи.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

6 лютого Зону відчуження Чорнобильської АЕС відвідав заступник Міністра Олександр Краснолуцький та посол Франції в Україні Етьєн де Понсен. 

Олександр Краснолуцький розповів пану послу про наслідки окупації російськими військами Зони відчуження і акцентував, що Чорнобильська зона потребує не тільки відновлення, а й розв’язання нагальних проблем, з якими Україна не може самостійно впоратися через війну. Зокрема, для обстеження нестабільних конструкцій “Укриття” необхідно 1 млн євро.

«Наш обов’язок, попри війну, забезпечити ядерну безпеку України. Адже йдеться не тільки про нашу державу, а й про безпеку усього світу. Сьогодні ми говоримо про це з партнерами із Франції. Розраховуємо на плідну співпрацю», – зазначив Олександр Краснолуцький.

6 лютого 2023 року відбулася ротація постійної моніторингової місії МАГАТЕ на Запорізькій АЕС. Крім того, вчора відбулася ротація місії МАГАТЕ на Південноукраїнській АЕС, а 4 лютого 2023 року – на Рівненській та Чорнобильській АЕС.

Україна наголошує на важливості документування місією усіх впливів на ядерну та радіаційну безпеку, що виникають внаслідок російської агресії.

Як повідомляє Запорізька ОВА, через зниження рівня води у Каховському водосховищі підвищується ризик аварії на Запорізькій АЕС. У зв’язку з неконтрольованим скидом води на Каховській ГЕС, рівень води у Каховському водосховищу стрімко знижується, оскільки обсяги скиду перевищують обсяг наповнення.

Значне зниження рівня води у Каховському водосховищі негативно впливає на технічні процеси на ЗАЕС. Рівень у 13,2 м є мінімальним для забору води в охолоджувальний резервуар. У разі зупинки подачі води почнуться проблеми з охолодженням реакторів, а це призведе до катастрофи.

Згідно зі спостереженнями експертів “Укргідроенерго” великий обсяг води, що скидається через Каховську ГЕС пов’язаний не з її пошкодженням, а з умисними діями російських окупантів, що відкрили шлюзи станції, побоюючись форсування Дніпра українськими військовими.

Українська влада планує надати міжнародного розголосу щодо реальної ситуації навколо Каховської ГЕС та водосховища. Єдиний спосіб не допустити розгортання гуманітарної, екологічної та ядерної катастроф – міжнародний тиск на окупантів, аби змусити їх закрити шандори та наповнити водосховище.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

3 лютого росіяни майже всю ніч хаотично обстрілювали Херсон, внаслідок атак виникло 3 пожежі. Одна з пожеж спалахнула в складських приміщеннях одного із торговельних центрів. Снаряд потрапив у відділ з піротехнічними виробами, тому горіння супроводжувалось вибухами.

4 лютого окупанти обстріляли населені пункти Харківської області. Повторних пошкоджень внаслідок обстрілу зазнала міська лікарня Вовчанська, сталася пожежа.

5 лютого окупанти:

  • завдали ракетного удару по Харкову, зокрема, по будівлі Харківського університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, спричинивши пожежу;
  • обстріляли будівлю ліцею у Херсоні, що призвело до пожежі на площі близько 100 м кв. м.

6 лютого загарбники обстріляли з важкої артилерії Нікопольський район Дніпропетровської області, пошкодивши господарські споруди, електромережі та газогін.

7 лютого російські війська:

  • завдали ударів по Харкову ракетами С-300, частина з них влучила по центру міста. 4 ракети влучили в об’єкт цивільної промисловості. Внаслідок атаки зруйновано будівлі, сталася масштабна пожежа;
  • внаслідок обстрілів пошкодили об’єкт інфраструктури Чорноморської громади Миколаївської області.

8 лютого внаслідок терористичних обстрілів Херсона та його передмістя руйнувань зазнали житлові будинки, було пошкоджено лінії електропередач, газопроводи, тепломережу.

За даними ДЕІ у Волинській області, сума розрахованих збитків завданих російською агресією навколишньому середовищу Волині за 2022 рік становить 257 мільйонів гривень. Зокрема, йдеться про наслідки для довкілля внаслідок вибухів на нафтобазі у Луцьку та обстрілах об’єктів енергетики в Ковелі та обласному центрі.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 8 лютого 2023 року на території України знешкоджено 320 104 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2178 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 792,9 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

Згідно зі звітом ДЕІ, у липні 2022 року, в результаті російського ракетного обстрілу, було зруйновано будівлю та споруди текстильної фабрики у Миколаєві. Виникла пожежа, під час якої згоріла хімічна сировина підприємства – 145 тон поліефірного волокна та 313 тон регенерату. Атака спричинила засмічення будівельними відходами та уламками ракети земельної ділянки на площі 22 348 квадратних метрів. За підрахунками фахівців інспекції, розмір шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря складає  9,2 млн грн. Розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів – 439,1 млн грн.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

За час повномасштабного вторгнення в Україні накопичилося приблизно 250 тисяч тонн металобрухту від російської техніки. Про це повідомив президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей. За його словами, знищені 3 тисячі танків – це приблизно 120 тисяч тон брухту. А загальний обсяг знищеної російської техніки оцінюють приблизно у 250 тисяч тон. Для виробництва цієї техніки використовується велика кількість різних марок сталі, а також кольорових металів і тому її переробка є досить складним та специфічним процесом, оскільки її необхідно “розкласти” за цими марками та сортами металу.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Природний заповідник «Древлянський» розміщений на Житомирщині, до кордону з Білоруссю всього 25 кілометрів. Головний наслідок війни для заповідника полягає в лісових пожежах, також проблемна ситуація на частині території, яка й досі замінована. Обидва фактори мають довготерміновий вплив на довкілля. А основними функціями заповідника є якраз охороняти природу та вивчати її. Зважаючи на воєнний стан, обидва види діяльності неможливо виконувати повноцінно.

Усього в заповіднику було 22 пожежі за період з 24 лютого. Горіли не лише ліси, а й торфовища. Загальна площа згорілої території становить 2120 гектарів. Істотним наслідком війни на природу в заповіднику «Древлянський» є міграція тварин до Білорусі. Загальні втрати внаслідок російської агресії становлять понад один мільярд гривень. Більше деталей про те, як війна вплинула на природний заповідник «Древлянський» – у статті.

У Київському зоопарку повідомили, що використовують дровʼяну піч для того, щоб зігріти горилу Тоні, інших африканських приматів та тропічних тварин на тлі багатогодинних відключень світла. Агенція Reuters, яка звернула на це увагу, нагадує, що енергетичні проблеми України викликані цілеспрямованими російськими атаками на енергетичну інфраструктуру, які тривають уже майже 4 місяці.

«Коли припиняється електропостачання і опалення, ми повинні придумати рішення для наших приматів, щоб вони не замерзли. Їм потрібна температура не менш як 20 за Цельсієм. Ось чому ми встановили дров’яну піч тут, у відділенні для приматів… Ми розпалюємо піч щоранку, щоб у Тоні завжди було 20 градусів», – розповіла Валентина Дикарова, фахівець із приматів у Київському зоопарку. Примати стають менш активними і перестають їсти, коли немає світла. Як тимчасове рішення, працівники зоопарку встановили ліхтарі на батарейках.

Допомога також надійшла з Німеччини, де команді Берлінського зоопарку вдалося зібрати 400 тисяч євро внесків від доброзичливців на оплату генераторів та іншу допомогу. Директор Київського зоопарку Кирило Трантін назвав німецьку допомогу дуже вчасною, з огляду на те, що «лютий буде для нас важким місяцем». «Нам потрібно зробити все можливе, щоб наші тварини не зрозуміли, що за межами їхніх вольєрів точиться війна», – сказав директор.

Шкода водним ресурсам

Через повномасштабне вторгнення під загрозою знищення в Україні опинились 16 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тис. га, 160 територій Смарагдової мережі загальною площею 2,9 млн га та 2 біосферні заповідники.

Збереження водно-болотних угідь – це не тільки очищення та постачання прісної води, а й природний захист, що допомагає у протидії зміні клімату та її наслідкам. Кожен гектар водно-болотних угідь поглинає до 14,2 млн літрів паводкової води та допомагає зменшити масштаби повеней. Вони також стримують та послаблюють посухи. В межах торфовищ зберігається ~30% наземного вуглецю. А це у 2 рази більше, ніж у всіх лісах світу.

2 лютого до Всесвітнього дня водно-болотних угідь Міндовкілля організувало зустріч з установами природно-заповідного фонду. Як зазначив перший заступник Міністра Руслан Гречаник, водно-болотні угіддя відіграють надважливу роль не лише в життєвому циклі десятків та сотень тисяч водно-болотних птахів, але і є справжніми “острівцями біорізноманіття” – оселищами для десятків, а то й сотень видів рідкісних комах, плазунів, дрібних ссавців та лучно-болотних рослин.

“Внаслідок повномасштабного російського вторгнення негативного впливу зазнали сотні тисяч гектарів угідь. Бомбардування, пожежі, шум – всі ці фактори негативно впливають на життєві цикли птахів, а зафіксовані випадки обстрілів водних дзеркал та використання територій угідь як плацдармів – явні показники варварства та неповаги до ратифікованих угод та принципів міжнародного співробітництва і людяності”, – підкреслив Гречаник.

Чорне та Азовське моря

Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.

8 лютого Одеська міськрада попередила про те, що в області через шторм у Чорному морі підвищена мінна небезпека. У міськраді зазначають, що є висока вірогідність зриву морських мін з якорів і прибиття до берега, а також їх дрейфування вздовж узбережжя.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: