Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 25 травня – 9 червня 2023 року

09/06/2023 : 19:21

Підрив дамби Каховської ГЕС – це найбільша катастрофа, спричинена російськими загарбниками з початку повномасштабного вторгнення.

Вночі 6 червня російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Станом на 9 червня продовжується руйнування водозливної греблі, земляної вставки між будівлею станції та шлюзом. За добу 8 червня рівень води у Каховському водосховищі зменшився ще майже на метр. А від ранку 6 червня рівень води впав загалом вже на 4,7 метри. 

Дамба Каховської ГЕС утримувала об’єм близько 18 мільйонів кубічних метрів води. Україна вже втратила 6,5 кубокілометрів. У зоні підтоплення на Херсонщині опинилося близько 600 кв. км територій. Станом на ранок 9 червня підтоплено 46 населених пунктів.

Увечері 8 червня Президент Володимир Зеленський провів зустріч у форматі відеоконференції з представниками світової спільноти політичних і громадських діячів, лідерами думок та експертів у сфері захисту довкілля.

Володимир Зеленський зазначив, що катастрофа на Каховській ГЕС – це не природнє лихо і не прояв кліматичної кризи, це лихо, яке наказує робити особисто президент рф володимир путін.

За словами Президента, цей російський злочин екоциду найбільший за десятиліття в Європі. Глава держави також звернув увагу, що через знищення дамби Каховської ГЕС затоплені сховища палива, склади з хімікатами, добривами, могильники тварин, зокрема й два «сибіркові поховання», які знаходяться на тимчасово окупованій території, також у воду потрапили каналізаційні стоки.

Володимир Зеленський повідомив про створення міжнародної робочої групи високого рівня, яка займатиметься консолідацією зусиль всього світу для притягнення Росії до відповідальності за екоцид в Україні.

Через підрив Каховської ГЕС 160 тис. птахів та понад 20 тис. диких тварин під загрозою загибелі. Про це у телемарафоні заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

8 червня Міністр Руслан Стрілець у складі делегації під головуванням Президента Володимира Зеленського відвідав Херсонщину та Миколаївщину. Міністр подякував усім працівникам довкіллєвої сфери за віддану роботу в ці надважкі часи.

«Це найбільша екологічна катастрофа з часів Чорнобиля. Щосекунди з Каховського водосховища витікає близько 40 тисяч кубометрів води. Україна вже втратила 6,5 кубокілометрів. Ведемо переговори з ОБСЄ та ЮНЕП щодо роботи їхніх експертів. Потрібне чітке розуміння, як цей акт “відчаю” росіян змінить довкілля, і як ми можемо відновити природу там, де це можливо», – наголосив Міністр Руслан Стрілець.  

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

За даними Енергоатому, Попри підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС, ситуація на Запорізькій АЕС залишається контрольованою.

Станом на 08:00 9 червня рівень води у Каховському водосховищі в районі Нікополя становить 11,74 м, а у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС – 16,66 м, і цього цілком достатньо для забезпечення потреб станції. Енергоблоки ЗАЕС не працюють з вересня 2022 року, а тому відтоді активного випаровування води зі ставка-охолоджувача не відбувається.

Попри численні заклики з боку МАГАТЕ і світових лідерів, окупанти продовжують перетворювати Запорізьку атомну електростанцію на військово-логістичну базу.

Як повідомляють у Головному управлінні розвідки Міноборони України, біля енергоблоків №№1, 2, 4 постійно перебувають особовий склад рашистів, бронетехніка та вантажівки, кількість яких постійно зростає.

Співробітників чергових змін, які мають проводити огляд енергоблоків ЗАЕС щонайменше 1-2 рази на тиждень, не допускають на контрольовану територію. Тих, хто намагався провести контрольні обходи, терористи б’ють та катують. Декілька співробітників ЗАЕС перебувають у важкому стані в лікарні.

30 травня Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі на засіданні Ради безпеки ООН озвучив з п’ять принципів забезпечення безпеки Запорізької атомної електростанції. Гендиректор МАГАТЕ запевнив, що представники організації стежитимуть за їх виконанням і публічно повідомлятимуть про будь-які порушення.

Енергоатом повідомляє, що якомога швидша деокупація Запорізької АЕС, вигнання рашистів з Енергодару та передача контролю над станцією її законному українському оператору – це єдиний шлях припинення російського беззаконня на ЗАЕС та гарантування її подальшої безпеки.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

Вночі 25 травня країна-терорист атакувала Україну 36-ма дронами Shahed.

26 травня росіяни здійснили нічну масову атаку – випустили по Україні 17 ракет різних типів та 31 ударний дрон:

  • у Дніпрі виникла пожежа на двох приватних підприємствах, понівечена заправка;
  • уламки збитої ракети впали у двох районах Києва, зафіксовано пошкодження одного з торговельно-розважальних центрів;
  • в Мерефі Харківської області пошкоджено цивільне підприємство, сталася пожежа.

Вранці 26 травня країна-агресор ракетною атакою знищила медичний заклад у Дніпрі, 4 людини загинуло, 32 – поранені, у тому числі діти.

28 травня росіяни вночі атакувала Україну рекордною кількістю дронів-камікадзе: випустила 59 БПЛА. Внаслідок падіння уламків дронів зафіксовано жертви та руйнування в різних районах Києва та на Житомирщина. У Києві виникло займання даху одного з ТРЦ, пожежа на території підприємства, спалахнули склади готової продукції.

29 травня вночі росія вчергове атакувала Україну. Українські захисники збили 36 крилатих ракет та 30 ударних дронів. Сталося влучання по обʼєкту портової інфраструктури в Одесі. Пожежу оперативно ліквідували. Вдень 29 травня росія атакувала Київщину балістичними та крилатими ракетами.

Вночі 30 травня росія атакувала Київ дронами. Внаслідок падіння уламків є жертви та руйнування в різних районах Києва. Зафіксовано пошкодження 17 житлових об’єктів.

31 травня ворог атакував транспортне підприємство у Межиріцькій громаді Дніпропетровської області.

У Міжнародний день захисту дітей 1 червня росія запустила ракети “Іскандер” по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури Київської області. Внаслідок атаки в столиці загинуло 3 людини, з них одна дитина.

2 червня внаслідок російського обстрілу багатоповерхівки у Комишувасі на Запоріжжі загинули двоє людей.

3 червня внаслідок російського ракетного удару по багатоповерхівкам у Дніпропетровській області постраждало 22 людини, одна дитина загинула.

5 червня у Куп‘янському районі Харківської області російські окупанти пошкодили трубопровід із аміаком: відбулася розгерметизація трубопроводу. На станції спрацювали запобіжні клапани — витік аміаку був незначний.

6 червня країна-терорист знову обстріляла аміакопровід у Куп’янському районі. Результати  замірів показали, що у населених пунктах Куп’янського району аміак в повітрі відсутній.

З першого дня повномасштабної війни об’єкти української енергетики опинилися під прицілом російських військових. Енергосистема витримала сотні атак і навіть пережила перший у своїй історії блекаут. Загалом пошкоджено близько 50% енергетичної інфраструктури країни. Не стала винятком і так звана зелена енергетика, частка якої в структурі виробництва до великої війни становила понад 13% і нарощувала потужності.

Восени 2022 року з експлуатації були вимушено виведені майже всі вітрові електростанції та близько половини сонячних. Через це частка відновлюваних джерел в енергобалансі впала більш ніж удвічі. Детально про шкоду об’єктам відновлювальної енергетики України йдеться у статті Економічної правди.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 9 червня 2023 року на території України знешкоджено 397 527 вибухонебезпечних предметів. Обстежено територію площею 890 кв. км.

На брифінгу начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковник Сергій Рева повідомив,  що основні зусилля рятувальників зосереджені на розмінуванні окупованих територій Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей. Найбільш складна ситуація склалася у Харківський і Херсонській областях оскільки вони найдовше перебували під окупацією ворога і російські війська мали величезні можливості з мінування.

Першочерговим пріоритетом для піротехніків є обстеження об’єктів критичної інфраструктури – доріг, ЛЕП, газопроводів. Рятувальники вже обстежили 5,8 тис. км ліній електропередач, 370 км газогонів, 600 км залізничних колій та майже 3,5 тис. км доріг.

Як повідомила Маріупольська міська рада, в тимчасово окупованому Маріуполі росіяни вбили десятки тисяч мирних людей, зруйнували понад 1300 будинків та продовжують доруйновувати пошкоджені їхніми обстрілами будівлі. Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

За понад 15 місяців повномасштабної війни Збройні сили України вже знищили більше 26 тисяч одиниць рашистської техніки. Це майже 500 тисяч тон відходів. Горіння цієї техніки призвело до викидів в атмосферу понад 52 тисячі тон забруднюючих речовин.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Жертвами рукотворного паводка внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС стають не тільки люди, але й тисячі безневинних тварин. Українські рятувальники, небайдужі місцеві мешканці та представники волонтерських організацій роблять все можливе для порятунку тварин.

Тільки в тимчасово окупованій Новій Каховці у перші години після підриву дамби 6 червня понад 300 тварин загинуло у зоопарку «Казкова Діброва».

Через знищення дамби Каховської ГЕС всього під загрозою знищення перебувають тисячі видів тварин і рослин, які мають різний природоохоронний статус.

Під загрозою зникнення 9 об’єктів Смарагдової мережі (Дніпробузький лиман, Чорноморський біосферний резерват, Олешківські піски) та 5 Рамсарських угідь – потенційно у зоні ураження.

Деякі екосистеми Україна може втратити назавжди. Зокрема, у нацпарках “Нижньодніпровський”, «Великий Луг», «Кам’янська Січ», “Білобережжя Святослава”;

На Херсонщині та на Запоріжжі через стрімке падіння рівня води спостерігається мор риби.

У Нижньодніпровському Національному Парку затоплені майже всі острови (≈50). Станом на сьогодні рівень води біля островів піднявся на 5,5 метрів на площі близько 80 тис. га. Це приблизно як площа міста Берлін. Інтенсивність підтоплення зменшується, але вода ще прибуває. Спостерігаються зсуви, перенесення водою продуктів руйнування порід.

Через затоплення постраждав весь видовий склад флори та фауни НПП. Деякі види можуть зникнути. Підтоплення зачепило території, де збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід.

Загалом флора Парку нараховує 1016 видів: 834 види вищих судинних рослин, 111 видів лишайників, 21 вид ліхенофільних грибів та 50 видів мохоподібних. Всі вони зазнали шкоди. Серед тварин, що можуть загинути: кабан, лань олень благородний, козуля, заєць – русак, фазан, бобер, ондатра.

Держекоінспекція обрахувала шкоду  Нижньодніпровському Національному Парку. Згідно з методики оціночна вартість шкоди складає 46,55 млрд грн. Орієнтовні втрати, якщо дикі тварини загинули становлять – 71,5 млн грн.

У окупованому Нацпарку “Великий Луг” через зниження рівня води є ризик обміління водно-болотних угідь “Архіпелаг Великі й Малі Кучугури”.

Під загрозою через зміни в екосистемі опиниться 54 видів риб, 156 видів птахів, які мешкають на островах архіпелагу. Станом на сьогодні зафіксовано обміління на 1,7 метра, вода відійшла на 17 метрів від берега. Критичний показник – 8 метрів.

Архіпелаг “Заплава Сім Маяків” на території НПП “Великий Луг” обміліє орієнтовно на 50% при зниженні рівня води на 9 метрів (повне обміління буде при зниженні рівня води на 14 метрів). Зникне 47 видів риб, є ризики для 137 видів риб.

Через підрив Каховської ГЕС рівень води водосховища на території Нацпарку «Кам’янська Січ» знизився на 4 метри та продовжує падати.

Це може призвести до безповоротної втрати цілих екосистем рослинного та тваринного світу. Береги водосховища десятиліттями будуть не придатні для існування усього живого. Перетворяться на солончаки.

Понад 19 видів червонокнижних рослин, десятки видів водно-болотних птахів, захищених Бернською конвенцією, назавжди зникнуть з цих місцин. Те, що не вдалося знищити за вісім місяців окупації парку на суші, рашисти знищили підривом ГЕС.

Через підрив дамби Каховської ГЕС орієнтовно підтоплено 55 тисяч га лісів, з яких 47 тисяч га – це окуповані території.

Лівобережжя Дніпра на Херсонщині засаджено сосновими лісами. Якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують, то під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років.

Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини, фактично, приречені. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків – шансів немає.

Окрім всього, через руйнацію Каховської ГЕС у Дніпро потрапили щонайменше 150 тонн машинного мастила. Осідання мастила на рослини веде до незворотних наслідків у процесі фотосинтезу.

На Кінбурнському півострові масштабні лісові пожежі. Про це свідчать дані автоматизованої системи «Пожежі». Косу водою відрізало від материкової України. Дорога в районі села Геройське, яка пов’язувала півострів з материковою частиною, повністю затоплена. З коси до материка наземним транспортом дістатися вже неможливо.

До повномасштабного вторгнення державне підприємство “Лиманський лісгосп” у Донецькій області займалося лісовим господарством регіону. Це 27 тисяч гектарів лісів, 18 тисяч з яких віднесено до Національного природного парку «Святі Гори».

Територія лісу разом з Лиманщиною була окупована з травня й до жовтня 2022 року. За часи окупації тут були пожежі, які ніхто не ліквідував, багато дерев та рослинного світу – втрачено. Внаслідок бойових дій пожежами було пошкоджено понад 6500 гектарів лісу. Значна площа лісів знищена внаслідок вибухів. Воронками від вибухів та фортифікаційними спорудами пошкоджено велику ділянку ґрунтів. Встановити точну площу та ступінь враження зараз неможливо, у зв`язку із забрудненням лісів та лісових доріг вибухонебезпечними предметами.  

На частині території пошкоджених під час активних бойових дій лісів вже посадили нові саджанці. Висадження 9 тисяч саджанців сосни на 3-х гектарах землі відбулося у Всесвітній день лісів 21 березня. Посадковий матеріал був вирощений у Львівському лісовому насіннєво-селекційному центрі із насіння, які зібрали лісники на території Лиманського лісгоспу. Більше деталей про плани відновлення Лиманського лісгоспу – у статті видання «Східний варіант».

За даними ДП «Ліси України»  цієї весни лісівники України висадили 111 млн нових дерев. Найбільше висадили на Рівненщині, Житомирщині та Київщині. Під час весняної лісокультурної кампанії лісівники висадили 15 458 гектарів лісу, з яких 739 га – це створення нових лісів.

Шкода водним ресурсам

Через підрив дамби Каховської ГЕС  щонайменше 150 тон мастила вже потрапило до річки Дніпро. Це призведе до погіршення якості води, накопичення та розповсюдження у ній токсинів. Загинуть водні біоресурси.

Міндовкілля разом із Держекоінспекцією обраховують збитки. Працівники галузі 24/7 залучені до моніторингу стану довкілля на територіях, які постраждали. Екоінспектори під обстрілами продовжують роботу над фіксацією та обрахунком збитків довкіллю. Зафіксовано перевищення концентрації нафтопродуктів у воді в кілька разів, але триває тенденція до зниження.

Вже нарахована попередня шкода водним ресурсам на суму 2 млрд гривень.

Як повідомила Донецька ОВА, 25 травня російські війська ракетним ударом зруйнували греблю Карлівського водосховища. Під загрозою підтоплення опинилися селища Галицинівка, Желанне-1 та Желанне-2.

Російська окупаційна армія з початку широкомасштабного вторгнення постійно обстрілювала Карлівку, наносячи удари саме по греблі, нехтуючи тим, що від цих дій постраждають передусім цивільні.

Карлівське водосховище є джерелом водопостачання низки населених пунктів Донеччини, зокрема, Курахового, Новогродівки, Покровська, Селидового, Мирнограда. Громади, які знаходяться у зоні ймовірного підтоплення, попереджені. За потреби буде розпочато евакуацію цивільного населення.

За даними ДЕІ, внаслідок потрапляння рослинної олії до акваторії Бузького лиману через атаку дронами-камікадзе на одне з великих підприємств-експортерів Миколаєва у жовтні 2022 року було забруднено близько 750 кв. метрів акваторії лиману, з поверхні води було зібрано 675,8 куб метрів олії.

Незважаючи на зусилля з ліквідації забруднення, деяка кількість олії залишилась  на поверхні. При низьких температурах олія майже нерозчинна у воді та плаває на поверхні. За цей час спостерігалась загибель різних видів птахів, так як олія змащувала пір’я і вони не могли літати.

З часом олія набула молочно-білого кольору, високої в’язкості та, у суміші із супутніми забруднювачами, осіла щільним шаром на дно Бузького лиману на значній площі. Як наслідок – деякі види риб залишились без кормової бази,  забруднено місця нерестилищ риб, що призведе до зменшення їх популяції.

Чорне та Азовське моря

Внаслідок прориву води після підриву російськими окупаційними військами Каховської ГЕС стрімкою течією сміття, уламки різних предметів, човни, навіть будівельні конструкції несе річкою Дніпро і частково винесло в Чорне море.  

Потоками також позривало мінно-вибухові загородження, які окупанти облаштовували на лівому березі. Наразі велика кількість мін дрейфує у воді за течією. Одну з таких протидесантних мін викинуло на берег Одещини. Сили оборони небезпеку контрольовано знищили.

В умовах розвитку надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом Каховської ГЕС, посилено мінну небезпеку як вздовж берегів Дніпра, Дніпро-Бузького лиману та всього чорноморського узбережжя Миколаївщини і Одещини.

Російські окупанти продовжують знищувати територію унікального Нацпарку “Джарилгацький” у Херсонській області. Масштаби екологічних збитків залежатимуть від інтенсивності використання території острова російськими військовими. За словами професора Києво-Могилянської Академії Євгена Хлобистова, якщо окупанти будуть проводити активності суто мілітарного характеру, то за 1-2 місяці все у заповіднику буде зруйновано.

Джарилгач – це острів 42 кілометри довжиною, де сконцентровані біля 500 видів рідкісних рослин. «Там є унікальне біорізноманіття, десятки видів занесені до Червоної книги, унікальні піски, інколи Джарилгач називають такими українськими Мальдівами. Російські військові вже знищили природну унікальність мису «Опук» в окупованому Криму, тому цілком імовірно, що так само вчинять і з островом Джарилгач», – додав професор.

Науковець Іван Русєв повідомив про черговий факт появи тіла мертвого дельфіна на узбережжі національного парку «Тузлівські лимани». За даними науковця, протягом березня-квітня 2023 р. було зареєстровано  загибель  дельфінів у бухтах Севастополя і інших берегів окупованого Криму та неподалік від Новоросійська, Сочі, Геленджика, Анапи серед яких були і контужені тварини. Активність гідролокаторів російських субмарин і надводних човнів у частині Чорного моря біля окупованого Криму та біля Новоросійську, ймовірно, є головним фактором продовження загибелі рідкісних чорноморських тварин.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами в Україні: