Сьогодні Україна відзначає день пам’яті втрачених видів — день, коли ми звертаємо увагу на зникнення унікальних представників флори та фауни, які колись були частиною нашої екосистеми.
Втрата будь-якого виду є одночасно втратою унікальної генетичної інформації, порушення цілісності екосистеми, складовою якої був той чи інший вид.
Ще на початку XX століття довгокрил звичайний був одним з найчисельніших видів кажанів в Україні, однак сьогодні для нас він вважається зниклим. У 1947 році його останній популяційний осередок зник в Криму, у 1944 році — на Закарпатті.
Основними причинами зникнення довгокрила стали руйнування природних оселищ, використання пестицидів, полювання для виготовлення експонатів для музеїв і навчальних закладів.Сьогодні музей, напевне, єдиний спосіб побачити цього кажана в Україні.
На жаль, довгокрил звичайний — це не єдиний, який втратило людство. Серед інших, що перебувають під загрозою зникнення, — тюлень-монах, атлантичний осетр та кульон.
День пам’яті втрачених видів нагадує нам про те, як швидко зникають живі організми через людську діяльність, і як важливо зберегти природний баланс для майбутніх поколінь. Наші дії зараз впливають на майбутнє видів, які сьогодні перебувають під загрозою. Збереження природи та підтримка екологічної рівноваги — це наша спільна відповідальність.