НАЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ ПРИ ОФОРМЛЕННІ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
Шановні суб’єкти господарювання, з метою попередження та уникнення помилок при оформлені документації з оцінки впливу на довкілля (далі-ОВД), а саме: повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (далі-Повідомлення), оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (далі-Оголошення), звіту з оцінки впливу на довкілля в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля (далі-Звіт з ОВД), звертаємо Вашу увагу на наступне:
Частиною другою пункту 8 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» (далі-Постанова КМУ № 1026), визначено, що невідповідність документів положенням додатків 2-4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою є підставою відхилення документів, що вносяться до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (далі –Реєстр).
Помилки при оформленні повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД:
- Недотримання, форми повідомлення встановленої додатком 2 Постанови КМУ № 1026. Наголошуємо, що зміст повідомлення про плановану діяльність має містити 15 роділлів. Заборонено змінювати порядок надання інформації, не додавати зайвої інформації, що не передбачена додатком 2 до Постанови КМУ № 1026.
- Невірне зазначення даних уповноваженого органу до якого подається повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зокрема найменування органу (адреса, контактний телефон, електронна пошта), контактна особа. Просимо відповідально віднестись до заповнення цього розділу повідомлення. Оскільки, внесені недостовірні дані позбавлять права громадян брати повноцінну участь в процесі прийняття рішень. Зокрема, надавати свої зауваження та пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, в рамках громадського обговорення Повідомлення.
- Некоректне заповнення розділів 2-3 Повідомлення щодо виправданих альтернатив. Наголошуємо про важливість даного розділу, зважаючи на імперативну норму закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі-Закон) виправдані альтернативи (одна з виправданих альтернатив географічного та/або технологічного характеру має бути обов’язково). Технічна чи територіальна альтернатива є обов’язковою вимогою при розробці Звіту з ОВД відповідно до статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Опис планованої діяльності, місце її провадження, відмова від провадження планованої діяльності не є виправданими альтернативами. Зазначення таких даних буде порушенням вимог форми Повідомлення, що стане причиною відхилення такого Повідомлення.
- Розділ 12 Повідомлення, обов’язково поповнений містити абзац такого змісту: «Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.»
- В розділі 14 Повідомлення обов’язково зазначати вид рішення про провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та орган, до повноважень якого належить прийняття цього рішення. Важливо зазначати вид рішення, щоб орган, який видає Висновок з ОВД міг оцінити на якій стадії проектування знаходиться зазначена планована діяльність.
Помилки при оформленні оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД
- В Оголошенні обов’язково має бути витримана форма. Заборонено змінювати порядок надання інформації, не додавати зайвої інформації, що не передбачена додатком 3 до Постанови КМУ № 1026.
- Невірне зазначення даних, зокрема найменування органу (адреса, контактний телефон, електронна пошта), контактна особа
- Розділ 5 Оголошення повинен містити абзац такого змісту: «Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період.»
Помилки при оформленні звіту з оцінки впливу на довкілля в процесі здійснення ОВД
- Звіт з ОВД має бути підписаний всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації, згідно вимог, наведених у додатку 4 до Постанови КМУ № 1026.
- Завантаження Звіту з ОВД, який містить конфіденційну інформацію. Просимо уважно завантажувати до Реєстру Звіт з ОВД, який містить конфіденційну інформацію. Нагадуємо, що суб’єкт господарювання подає через електронний кабінет Реєстру та у письмовій формі на паперових носіях два варіанти Звіту з ОВД: один повний, другий – з відокремленням конфіденційної інформації (слова, речення, абзаци ретушуються, а сторінки чи розділи документів вилучаються). При цьому інформація, що стосується впливу на довкілля, у тому числі про кількісні та якісні показники викидів і скидів, фізичні та біологічні фактори впливу, використання природних ресурсів та поводження з відходами, є відкритою і доступ до неї не може бути обмеженим.
Недотримання вимог Закону та Постанови КМУ № 1026 буде підставою для повернення на доопрацювання зазначеної документації, що стане причиною збільшення строків проходження процедури ОВД.
У зв’язку з чим, Міндовклля закликає суб’єктів оцінки впливу на довкілля при оформлені зазначеної вище документації неухильно дотримуватись всіх вимог та норм діючого законодавства.
Як проходити нову процедуру ОВД?
Процедуру оцінку впливу на довкілля (ОВД) запроваджено у 2017 році з метою наближення до європейських стандартів, а саме контролю ступеня забруднення навколишнього середовища та забезпечення права громадян на безпечне довкілля.
Чи підлягає діяльність під процедуру ОВД?
Закон про оцінку впливу на довкілля передбачає перелік видів господарської діяльності, які в обов’язковому порядку мають провести оцінку впливу на довкілля та отримати висновок.
Даний перелік розподілено на дві групи.
До першої групи відносяться наступні категорії виробництв: нафтопереробні та газопереробні заводи; ТЕС, ТЕЦ; установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для захоронення радіоактивних відходів; чорна та кольорова металургія; споруди із переробки азбесту; хімічне виробництво(в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік) будівництво аеропортів, автомагістралей, гідротехнічних споруд портів, тощо.
Для видів діяльності, що належать до першої групи, проводить ОВД та надає висновок з ОВД Міністерство екології та природних ресурсів. Для об’єктів цієї категорії необхідно буде також проводити оцінку транскордонного впливу.
До другої групи відносяться об’єкти: глибоке буріння; категорії сільського господарства; видобувна промисловість; енергетична промисловість; виробництво та обробка металу; переробка мінеральної сировини; категорії харчової промисловості, тощо, висновки Оцінки впливу на довкілля для яких будуть видавати місцеві територіальні органи.
Розпочинати будь-яку з цих видів діяльності без оцінки впливу на довкілля заборонено!
Процес підготовки звіту з ОВД
2. Підготовка повідомлення про планову діяльність у письмовому та електронному вигляді ч.2 ст.5
Коли: терміни довільні
Форма повідомлення – Додаток 2 до Порядку передачі документації для надання висновку з ОВД
3. Надання повідомлення про планову діяльність через електронний кабінет Єдиного реєстру ОВД п.3 ч.2 ст.4 Порядку передачі документів для надання висновку з ОВД
Строки: після підготовки повідомлення
4. Оприлюднення повідомлення про планову діяльність у друкованих ЗМІ ч.3 ст.4
Коли: протягом трьох днів з дня надання уповноваженому органу
| Друк повідомлення про планову діяльність у не менше двох друкованих ЗМІ, територія розповсюдження яких охоплює населені пункти, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Повідомлення також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити планову діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідного населеного пункту, на території якого планується розміщення об’єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планової діяльності, та інших зацікавлених осіб.Поряд з обов’язковим розміщенням повідомлень, рекомендується додатково оприлюднити інформацію на офіційному веб-сайті підприємства чи сторінках у соціальних мережах. |
5. Повідомлення уповноваженого органу про оприлюднення повідомлення ч.9 ст.4
Коли: після оприлюднення повідомлення
6. Очікування вивчення громадськістю повідомлення про планову діяльність ч.7 ст.5
Коли: протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення про планову діяльність
7. Підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля ст.6
Після підготовки звіту з ОВД:
8. Забезпечення відкритого доступу до звіту з ОВД – розміщення у місцях доступних для громадськості ч.5 ст.4
Де:
– у приміщеннях уповноваженого органу,
– приміщеннях органу місцевого самоврядування відповідного населеного пункту, який може зазнати впливу планованої діяльності,
– приміщеннях суб’єкта господарювання ,
– інших загальнодоступних місцях
| NB! Якщо звіт з ОВД або інша документація містить конфіденційну інформацію, то ця інформація відокремлюється, і решта надається громадськості для ознайомлення |
9. Підготовка та подача оголошення про початок громадського обговорення уповноваженому органу ч.2 ст.4
10. Оприлюднення оголошення про початок обговорення звіту як у пункті 4 ч.3 ст.4
Коли: протягом 3-х днів з дня надання уповноваженому органу
11. Повідомляємо уповноважений орган, що повідомлення оприлюднено ч.9 ст.4
Громадське обговорення
12. Початок громадських обговорень планованої діяльності (громадські слухання, надання письмових і електронних пропозицій) ч.6. ст.7
Коли? Не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів
13. Проведення громадських слухань п.8 ч.9 ст.7 Порядку проведення громадських слухань
Коли: не раніше 10 днів з моменту оприлюднення оголошення
Хто проводить? Організатор визначається уповноваженим органом, за участю представників підприємства
Звіт з ОВД
14. Отримання звіту громадського обговорення ч.7 ст.7
Коли: після проведення громадських обговорень
15. Отримання інформації про висновок з ОВД ч.6 ст.9
Коли: через 25 днів після завершення громадського обговорення
16. Оприлюднення звіту з ОВД (див. п.4)
Коли: протягом 3-х днів з дня отримання
17. Надання звіту та висновку з ОВД дозвільному органу для отримання рішення (дозволу) ч.1 ст.11
Терміни: якщо є необхідність прийняття такого рішення / отримання дозволу
18. Оприлюднення рішення про провадження планованої діяльності (див. п 4) ч.4 ст.4
Коли: протягом 3-х днів з дня отримання рішення від уповноваженого органу
Більше інформації:
Як забезпечити врахування думок усіх зацікавлених сторін?
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає раннє та широке залучення громадськості.
Про наміри розпочати планову діяльність, яка може мати потенційний вплив на довкілля, компанія заявляє у Повідомленні про плановану діяльність , з якого заінтересовані сторони дізнаються, хто, що і де планує будувати, які потенційні впливи діяльності на довкілля та обсяг і деталізацію звіту з ОВД. Вже на цьому етапі протягом 20 днів з моменту оприлюднення повідомлення громадськість може висловити свої зауваження чи пропозиції. Коментарі можуть бути як враховані, так і відхилені, але з обґрунтуванням.
Підготувавши Звіт з ОВД, компанія подає оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД. Компанія повинна забезпечити доступність звіту для громадськості, розмістивши фізичні копії документу у приміщенні обласного департаменту екології, у власному офісі та інших загальнодоступних місцях.
З дня оприлюднення оголошення та звіту з ОВД, розпочинається громадське обговорення й триває воно від 25 до 35 робочих днів. Громадське обговорення відбувається у формі громадських слухань та у формі збору письмових коментарів.
Громадські слухання проводить Міндовкілля (або найманий організатор), й про них громадськість зможе дізнатися з Єдиного реєстру ОВД, преси або дошки оголошень в приміщенні органу місцевого самоврядування. Під час громадських слухань буде проінформовано про планову діяльність, її наслідки, надано відповіді на запитання від громадськості, а також зібрано письмові зауваження чи пропозиції. Брати участь у громадських слухання можуть буть-які представники громадськості.
Усі зауваження, отримані від громадськості, як ті, що надавалися письмово, так і в процесі громадських слухань, обов’язково розглянуться у Міндовкілля та будуть враховані або обґрунтовано відхилені. У звіті про громадське обговорення Міндовкілля надасть протокол громадських слухань, копії зауважень та пропозицій та таблицю їх врахування.
Більше інформації:
Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля
Закон України «Про оцінку на довкілля»
Чи потрібно мені отримати екологічний дозвіл?
Посилання на тест про дозволи.
Шаблони документів та заяв на отримання дозволів/ліцензій.
Як отримати екологічне маркування для моєї продукції?
Екологічне маркування – твердження, у якому зазначені екологічні аспекти певного продукту, засобу, матеріалу чи виробу (товару), послуги або об’єкта будівництва. Екологічне маркування має на меті інформувати споживача в стислій і доступній формі про перевірені та підтверджені екологічні характеристики або переваги об’єкта маркування.
Екологічне маркування має широку сферу застосування – від продуктів харчування, промислових товарів, будматеріалів до об’єктів нерухомості та послуг. Загальні принципи та методи його застосування викладені в міжнародних стандартах серії ISO 14020 «Екологічні маркування та декларації». Ця серія стандартів упроваджена до української національної системи стандартизації шляхом тотожного перекладу і має пряме застосування (серія ДСТУ ISO 14020).
В Україні типи екологічного маркування визначені відповідно до стандартів серії ДСТУ ISO 14020, що застосовуються в національній системі стандартизації як ідентичні еквівалентним міжнародним стандартам ISO. За цими нормативними документами екологічне маркування поділяють на два основних типи для:
а) позначення певної екологічної характеристики продукції (ІІ тип);
б) визначення та підтвердження переваг об’єкта маркування щодо його впливів на стан довкілля і здоров’я людини (І тип).
В Україні екологічну сертифікацію, визнану на міжнародному рівні, проводить Центр екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета».
Більше інформації:
Екологічна сертифікація та маркування в запитання та відповідях
Реєстр чинних екологічних сертифікатів
Чи є можливість подати заяву на дозвіл в електронному вигляді?
На сьогодні в електронному вигляді можна подати декларацію про відходи, отримати дозвіл на відходи та розпочати процедуру оцінки впливу на довкілля через Єдиний реєстр ОВД.
Де дізнатися результати екологічної експертизи?
Звертаємо увагу, що ця процедура в Україні скасована, а з грудня 2017 року її замінила Оцінка впливу на довкілля.
За процедурою ОВД слідкуйте у Єдиному реєстрі ОВД.
Що таке інтегрований дозвіл?
В Україні буде запроваджено інтегрований екологічний дозвіл, що відповідатиме європейській практиці контролю та запобігання промислового забруднення (Директива 2010/75/ЄС). Директива встановлює принцип «забруднювач платить» та принцип запобігання забрудненню у процесі промислової діяльності, а також загальну схему для здійснення контролю промислової діяльності. Сфера дії Директиви поширюється на галузі енергетики, виробництва та обробки металів, гірничовидобувної та хімічної промисловості, утилізації відходів та деяких інших видів діяльності.
Через те, що різні підходи до контролю викидів у повітря, воду або ґрунт окремо можуть сприяти переміщенню забруднення з одного виду середовища до іншого, доцільно передбачити цілісний підхід до запобігання та здійснення контролю за викидами у навколишнє середовище, до забезпечення енергоефективності та запобігання нещасним випадкам. Пріоритет надається запобіганню забруднення та забезпеченню раціонального використання і управління природними ресурсами.
Відповідно до Директиви, діяльність найбільш небезпечних для довкілля установок має здійснюватися лише за наявності дозволу.
Експлуатація таких установок має здійснюватися за такими принципами:
– використання найкращих доступних методик;
– відсутність значного забруднення;
– зменшення обсягу відходів;
– ефективне використання енергії;
– запобігання аваріям та обмеження їх впливу;
– попередження ризику забруднення та відновлення ділянки після припинення діяльності.
Більше інформації:
Більше чисте виробництво: еколого-економічні вимоги до спалювальних установок і споживання тепла (SBS)
Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок
Що таке екологічний аудит?
Екологічний аудит – це незалежна оцінка дотримання підприємством або організацією нормативно-правових вимог у сфері охорони навколишнього середовища при господарській діяльності, оцінка екологічної безпеки сировини, обладнання, технологій, визначення потенційних збитків для навколишнього середовища, ефективності системи екологічного менеджменту, визначення екологічних проблем та ризиків, виділення проблемних зон та розробка заходів для їх вирішення, підготовка рекомендацій у сфері екологічної діяльності.
Метою екологічного аудиту є перевірка додержання законодавства про охорону навколишнього середовища.
Основні завдання екологічного аудиту:
– збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності та формування на її основі висновку екологічного аудиту;
– встановлення відповідності об’єктів екологічного аудиту вимогам законодавство про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;
– оцінка впливу діяльності на стан навколишнього середовища;
– оцінка ефективності, повноти та обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об’єкті екологічного аудиту.
Коли потрібно проводити екологічний аудит?
Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об’єктів державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об’єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об’єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об’єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення господарської та іншої діяльності.
Більше інформації:
Закон України «Про екологічний аудит»
Реєстр екологічних аудиторів:
Адміністративна послуга – Видача сертифікату екологічного аудитора
До кого звертатися для обґрунтування обсягів викидів для мого підприємства?
Міндовкілля веде та постійно оновлює перелік установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку таких документів з обґрунтуванням обсягів викидів.
З переліком можна ознайомитися :
Що таке стратегічна екологічна оцінка?
Державні плани, програми та законодавство (документи державного планування) створюють основу для майбутніх рішень у таких сферах, як сільське господарство, енергетика, промисловість, транспорт, регіональний розвиток, землекористування, управління відходами або управління водними ресурсами. Зокрема, вони значним чином впливають на життя пересічних громадян. Саме тому, вкрай важливо, щоб у документах державного планування враховувався рівень впливу на здоров’я населення та довкілля. Для забезпечення врахування цих факторів запроваджують інструмент планування, такий як стратегічна екологічна оцінка (СЕО).
СЕО – це інструмент систематичної та комплексної оцінки наслідків політик, планів, програм або їх альтернатив з метою недопущення негативних екологічних наслідків, забезпечення сталого розвитку, безпечності життєдіяльності людей та охорони їх здоров’я.
Процедура здійснюється у порядку, визначеному Законом «Про стратегічну екологічну оцінку»:
1) встановлення необхідності проведення СЕО;
2) визначення змісту та обсягу дослідження впливу на довкілля
3) розроблення Звіту про СЕО
4) проведення громадського обговорення та громадських консультацій із зацікавленими сторонами (та, за необхідності, транскордонних консультацій)
5) врахування громадського обговорення та Звіту про СЕО
6) повернення звіту на доопрацювання (за потреби)
7) прийняття документа державного планування, враховуючи результати Звіту та консультацій
Головним завданням стратегічної екологічної оцінки є впровадження в Україні європейського механізму аналізу державних програм та планів щодо їхнього впливу на стан довкілля та здоров’я людей. Відтепер, при розробці певної програми розвитку уповноважені особи мусять спиратися на зменшення негативних наслідків для довкілля.
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) запрацює в Україні 14 жовтня 2018 року.
Додаткова інформація:
Протокол про стратегічну екологічну оцінку. Факти та переваги застосування
Стратегічна екологічна оцінка: можливості для громадськості. Посібник (ЕПЛ)
Як отримати доступ до публічної інформації?
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена суб’єктами владних повноважень або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.
Як подати запит
Запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об’єднанням громадян усно чи письмово під час особистого прийому або поштою, електронною поштою, або телефоном. Запит на інформацію подається у довільній формі. Для подання письмового запиту можна скористатися зразком запиту.
Запит на інформацію повинен містити:
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або телефонний номер (якщо такий є);
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);
- підпис і дату (за умови подання письмового запиту).
Якщо з поважних причин Ви не можете подати письмовий запит, його оформлює співробітник приймальні громадян Міністерства із зазначенням прізвища, імені, по батькові, контактного телефону та надає копію запиту особі, яка його подала.
Терміни
Інформація, необхідна для захисту життя чи свободи особи або інформація щодо стану навколишнього природного середовища, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян – відповідь надається протягом 48 годин з дня отримання запиту.
Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувачу повідомляється в письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня надходження запиту.
Ціна
Інформація на запит надається безоплатно.
Якщо запитувана інформація містить документи обсягом більш як 10 сторінок, запитувач забов’язаний відшкодувати витрати на копіювання та друк. Про це Вас повідомлять протягом 5 робочих днів з дня надходження запиту із зазначенням обсягу витрат, реквізитів та порядку відшкодування. Надання інформації здійснюється після підтвердження оплати вартості витрат.
Можливі причини для відмови
- Міндовкілля не володіє або інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;
- Запитувач не оплатив фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком документів;
- Не дотримано вимог заповнення та подання запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Як оскаржити рішення
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені у керівника розпорядника, вищого органу або у судовому порядку. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації в суді здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Куди подавати запит
На поштову адресу: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35
На електронну адресу: [email protected]
Факсом: 044 206-31-39
Телефоном: 044 206-33-02
Запит може бути поданий безпосередньо до Управління комунікацій та зв’язків з громадськістю щодня з 9:00 до 18:00, у п’ятницю з 9:00 до 16:45, кім. № 102 Міндовкілля, крім вихідних та святкових днів.
Що таке реєстр ОВД?
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – це процедура виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки будь-якого виду планованої господарської діяльності на стан довкілля і здоров’я населення.
Оцінка впливу на довкілля передбачає:
- підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
- проведення громадського обговорення;
- аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті, будь-якої додаткової інформації;
- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля;
- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності.
Реєстр ОВД – це платформа, яка збирає усі дані щодо оцінки впливу на довкілля. Реєстр дозволяє ознайомитися з процесом та результатами перевірки підприємств, а також дізнатися про повний хід процедури ОВД щодо певного підприємства.
Більше інформації:
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».ВСІ ІНШІ ДОКУМЕНТИ