Інтегрована кліматична політика



Мета реформи – встановлення довгострокових національних кліматичних цілей та інструментів стимулювання декарбонізації країни з метою досягнення кліматичної нейтральності. Впровадження заходів з адаптації до зміни клімату шляхом наближення національних засад до законодавства ЄС для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту та здоров’я громадян.

Навіщо щось змінювати?

Зміна клімату та руйнування озонового шару є одними з основних проблем та загроз для економіки та національного розвитку. Внаслідок підвищення прямих і непрямих загроз у сфері енергетичної безпеки, забезпечення продовольством і питною водою, стабільного існуванням екосистем, ризиків для здоров’я і життя людей, які можуть призвести до соціальної та економічної нестабільності.

Наявна система організації та реалізації кліматичної політики в Україні не може в повній мірі забезпечити вирішення основних проблем галузі, до яких можна віднести:

  • відсутність цілісної державної політики у сфері зміни клімату, гармонізованої з міжнародним законодавством;
  • низька здатність країни адаптуватися до таких проявів зміни клімату, як повені, посухи, тривалі періоди з аномальною спекою;
  • недостатньо розвинені інструменти, що стимулюватимуть скорочення викидів парникових газів;
  • відсутність національної кроссекторальної політики, щодо досягнення кліматичної нейтральності;
  • низький рівень регулювання та відповідальності суб’єктів господарювання та рівень усвідомлення суб’єктами ринку наслідків впливу озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів і можливих вигод від переходу до альтернативних технологій.

Що передбачає реформа?

З метою розбудови цілісної державної політики у сфері зміни клімату та збереження озонового шару, гармонізованої з міжнародним законодавством, пропонується зосередитись на реалізації у середньостроковій перспективі наступних ключових напрямків:

  • скорочення антропогенних викидів та збільшення абсорбції парникових газів;
  • попередження негативних наслідків зміни клімату, зниження ризиків та вразливості до зміни клімату населення, всіх секторів економіки, природних екосистем з урахуванням регіональних особливостей;
  • зменшення кількості технологій та обладнання, що працюють з використанням озоноруйнівних речовин та фторових парникових газів через запровадження регулювання, державну підтримку та отриманні міжнародної технічної допомоги на конверсію;
  • функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та запуск системи торгівлі квотами на викиди парникових газів;
  • виконання міжнародних зобов’язань щодо обмеження викидів парникових газів в рамках Угоди про Асоціацію та створення ефективних інструментів скорочення викидів парникових газів.

Ключові результати за 2022 рік:

  • підготовлено та подано до Секретаріату РКЗК ООН Національний кадастр антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2020 роки (травень 2022);
  • підписано імплементаційну угоду до Паризької угоди між Урядом України та Швейцарською Конфедерацією;
  • підписано Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС «LIFE» – Програмі дій з довкілля та клімату;
  • делегація України взяла участь та представила Україну на міжнародному рівні у 27-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Цілі та завдання на 2023 рік:

  • розроблення рамкового закону щодо основних засад кліматичної політики України;
  • підготовка законопроєкту про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар;
  • затвердження плану заходів з реалізації Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди;
  • затвердження плану заходів з реалізації кліматичної політики України у рамках участі в глобальній ініціативі зі скорочення викидів метану «Global Methane Pledge»;
  • проведення державної реєстрації операторів системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів на єдиній екологічній цифровій платформі;
  • підготовка регіональних стратегій з адаптації до зміни клімату та планів заходів з їх реалізації;
  • підготовка та забезпечення участі делегації України у 28-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Вплив війни (бойових дій)

Обстріли російськими військами та бойові дії, що спричиняють до лісові пожежі призвели до непрогнозованого підвищення викидів парникових газів, а також до зменшення потенціалу їх поглинання.

Оцінити непрямі викиди, які безпосередньо не пов’язані із веденням бойових дій, але можуть бути більшими за них (наприклад, зміни в енергетичних балансах третіх країн на користь викопного палива через війну, зміни логістичних маршрутів тощо), наразі дуже складно через масштабність впливу війни в Україні на світову економіку та відсутність необхідних даних. Вищезгадані викиди можуть сягати сотні млн тонн СО2екв.

За попередніми оцінками, що були проведені експертами Міндовкілля та міжнародними партнерами, війна призвела до додаткових викидів парникових газів. Орієнтовні викиди парникових газів, спричинені військовими діями на території України станом на листопад 2022 року склали 34 млн. тонн СО2екв.

Надзвичайно важливо врахувати наслідки війни під час перегляду цілей Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Важливим аспектом має стати врахування викидів парникових газів, що утворилися внаслідок активних бойових дій, а також потенційне збільшення викидів, що утворюватимуться при відновленні зруйнованої інфраструктури та відбудови економіки України.

Над реформою працюють

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерство енергетики України,  Європейський банк реконструкції та розвитку, Програма розвитку ООН в Україні в рамках проєкту “EU4Climate”, Світовий банк, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проєкту «Підтримка встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів (СТВ) в Україні», проєкт Європейського Союзу APENA3, Угода мерів щодо клімату та енергії Східне партнерство.

Матеріали та посилання:

  • Закон України від 20.09.2022 № 2590-IX «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату».