Інтегроване управління водними ресурсами



Мета реформи – досягнення і підтримання «доброго» екологічного стану вод, забезпечення їх раціонального використання та доступ населення до якісної питної води шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами.

Навіщо щось змінювати?

Наявна система управління водними ресурсами України не може в повній мірі забезпечити вирішення основних проблем галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів, до яких можна віднести:

  • зменшення обсягів доступних до використання прісних водних ресурсів, обміління поверхневих та вичерпання підземних вод;
  • критичний екологічний стан переважної більшості поверхневих водних масивів, який класифікується як «задовільний», «поганий» і «дуже поганий»;
  • неврегульованість нормативів екологічної безпеки водокористування та екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод;
  • щорічне зростання збитків, завданих повенями (паводками) чи посухами, що посилюються негативним впливом зміни клімату;
  • руйнування інфраструктури водопостачання, водовідведення та гідротехнічних споруд внаслідок російської збройної агресії;
  • відсутність державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства щодо скидання забруднених промислових та комунальних стоків у водні об’єкти, і тих, що подаються до очисних споруд, забруднення із сільськогосподарських джерел.

Що передбачає реформа?

  • забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів;
  • забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водопостачання;
  • досягнення та підтримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод;
  • нормативно-правове врегулювання екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства ЄС;
  • забезпечення впровадження в промисловому та сільськогосподарському виробництві найкращих доступних технологій і методів управління, спрямованих на зниження рівня забруднення водних об’єктів;
  • зменшення потенційних збитків, що можуть бути завдані шкідливою дією вод, зниження негативного впливу зміни клімату, зменшення збитків від посух;
  • запровадження державного нагляду (контролю) за використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого рівня скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Ключові результати за 2022 рік:

  • затверджено державні програми моніторингу вод, у тому числі діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих, підземних і морських вод (накази Міндовкілля від 05.01.2022 № 1, № 2, № 3);
  • затверджено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 895);
  • оновлено склад інституту Уповноважених Уряду у рамках виконання п’яти двосторонніх міжурядових Угод щодо співробітництва на транскордонних водотоках;
  • схвалено Водну стратегію України на період до 2050 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134).

Цілі та завдання на 2023 рік:

  • прийняття Верховною Радою України Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод», який спрямований на створення сприятливих умов життєдіяльності людини та захист навколишнього природного середовища від негативного впливу стічних вод;
  • прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства» (реєстр. № 7346  від 03.05.2022) щодо дерегуляції у сфері розвитку водного господарства та удосконалення механізму водокористування;
  • визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, що сприятиме зменшенню надходжень забруднюючих речовин із сільськогосподарських угідь та міської забудови до водних об’єктів;
  • завершення розробки Планів управління річковими басейнами для дев’яти річкових басейнів (Вісли, Дніпра, Дністра, Дону, Дунаю, Південного Бугу, Приазов’я, Причорномор’я, річок Криму), що забезпечить виконання умов з імплементації Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС;
  • затвердження методичних рекомендацій з ренатуралізації та ревіталізації водних об’єктів, що забезпечить подальшу роботу по поверненню річок і водойм у їх природний стан та покращенню екологічного стану;
  • впровадження заходів відповідно до Планів управління ризиками затоплення, що забезпечить захист населення від шкідливої дії вод та негативного впливу повеней і паводків;
  • затвердження Державної цільової наукової програми інтегрованого управління водними ресурсами до 2030 року, що визначить новий принцип інтегрованого управління водними ресурсами України.

Вплив війни (бойових дій)

Повномасштабне військове вторгнення призвело до значних, а іноді невідновних, руйнувань критичної інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення міст, гідротехнічних споруд, що мали протипаводкове призначення та використовувалися для боротьби зі шкідливою дією вод, а також об’єктів гідротехнічної мережі систем зрошення і дренажу.

721 об’єкт водогосподарської інфраструктури зазнав прямого впливу військових дій. Руйнувань зазнали близько 827 погонних км водопровідних мереж, частково пошкоджено або повністю зруйновано 71 насосну станцію. Зруйнованими і пошкодженими також вважаються 23 очисні споруди і 64 каналізаційні насосні станції, пошкоджено 244 погонних км каналізаційних мереж. Прямі збитки об’єктів водопостачання, водовідведення, теплопостачання та об’єктів поводження з відходами становлять $ 2,3 млрд.

Обсяг втрачених водних ресурсів внаслідок руйнувань гідроспоруд становить 811,5 млн. куб. метрів води. Не мають належного доступу до питної води 4,6 млн. осіб.

Над реформою працюють

Кабінет Міністрів України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна служба геології та надр України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Представництво Європейського Союзу в Україні, Програма «EU4Environment in the Eastern Partnership: Water Resources and Environmental Data», Екологічний Консалтинг Blue Rivers, Проект EUWI+, Офіс підтримки реформ при Міндовкілля.

Матеріали та посилання для більш детальної інформації:

  • постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 № 1186 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 126 «Про призначення уповноважених Кабінету Міністрів України з питань співробітництва на прикордонних водах та їх заступників»;