З 11 по 22 листопада в Баку пройде 29-та Конференція ООН зі зміни клімату (COP). Павільйон України цього року зосереджений на темі відновлення — його стіни створені з екологічного паперу з живим насінням. Після завершення конференції фрагменти стін висадять у країнах-партнерах України як символ спільних дій, що проростають у майбутнє.
Україна вже втретє презентує свій павільйон на COP, найбільшій щорічній міжнародній конференції з питань клімату. У 2022 році він розповідав про вплив повномасштабної війни на весь світ, а головним елементом експозиції була триметрова вирва з шістнадцятьма видами українських ґрунтів, зокрема випаленим від вибухів чорноземом, що втратив свою родючість. Головною темою у 2023 році став підрив росіянами греблі Каховської ГЕС. У павільйоні представили дах будинку з Херсонської області, що символізував трагедію втрати дому через масштабну повінь.
У 2024 році концепція павільйону побудована на ідеї спільних зусиль, що виростають у великі зміни. Основний матеріал павільйону — український екологічний папір з живим насінням різнотравʼя. На ньому художниця Олександра Жумайлова створила зображення площею понад 120 кв. м, розмістивши 50 ключових екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості України. Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії. Контент павільйону наголошує на головному принципі відновлення — “build back greener”, а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію Росії.
«Зараз, коли ми захищаємо життя наших людей від російських ударів та долаємо наслідки страшних злочинів цієї війни, зокрема і наймасштабнішого в Європі екоциду, ми потребуємо максимальної єдності. Єдності усіх, хто разом із нами поділяє ключові цінності – цінність життя, цінність свободи, цінність права та цінність поваги до кожної нації, кожної спільноти і кожної людини. Коли єдність – максимальна, тоді й солідарність максимально ефективна. А коли так – точно переможуть і життя, і свобода, і право, і повага», — Президент України Володимир Зеленський.
За час повномасштабного вторгнення Росія вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Обсяг викидів парникових газів сягнув 180 млн тонн. Майже 3 млн га лісів пошкоджені через війну. Заміновано 139 тис. кв. км земель — це втричі більше, ніж площа Швейцарії.
Завдяки зонам віртуальної реальності відвідувачі павільйону зможуть на власні очі побачити українські ліси й поля, знищені Росією, а також пролетіти над Каховським водосховищем, місцем найбільшої рукотворної екологічної катастрофи, та побачити диво природного відновлення — вербовий ліс, що виріс на його місці.
Втім, навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається надійним партнером у досягненні глобальної мети щодо зміни клімату. Напередодні COP29 український парламент на законодавчому рівні закріпив 2050 рік як точку досягнення кліматичної нейтральності.
«Для України надзвичайно важливо бути присутньою на кліматичному саміті СОР29 — це свідчить про нашу стійкість у сфері кліматичної політики та здатність працювати разом із цивілізованим світом задля спільної мети: подолання кліматичної кризи та досягнення кліматичної нейтральності. Наше завдання — показати Україну як центр зелених інновацій, екологічних рішень і цифрових трансформацій, де народжуються нові проєкти та ініціативи. Одним із ключових майданчиків для цього стане наш національний павільйон — символ єдності, незламності та відданості зеленому розвитку навіть в умовах війни. Дякую кожному, хто долучився до представлення України на СОР29 та створення нашого національного павільйону», — говорить Світлана Гринчук, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України.
У цьому прагненні Україну підтримують міжнародні партнери, зокрема Програма розвитку ООН (ПРООН). Приклад спільних проєктів — одна з перших в Україні станцій з перероблення відходів руйнувань з повним циклом, що запрацювала в Бучі у квітні 2024 року. Вона не лише допомагає розчищати завали, але й дозволяє повторно використовувати матеріали для відновлювальних робіт.
«ПРООН і надалі підтримуватиме Україну у досягненні кліматичних цілей: від розроблення довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку до сприяння реформам, які забезпечують зелене відновлення. За підтримки уряду Німеччини та інших партнерів павільйон України на COP29 стане важливою платформою для започаткування нових партнерств та каталізатором переходу країни до зеленої енергетики для відновлення за принципом “відбудувати краще, ніж було”», — підкреслив Яко Сільє, постійний представник Програми розвитку ООН в Україні.
Над українським павільйоном працювали Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Міністерства закордонних справ, Міністерства економіки, Міністерства енергетики, Міністерства аграрної політики, Федерального міністерства економіки і технології Німеччини, а також Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), Глобального договору ООН, ПРООН, «Архітектури відновлення та реформ в Україні» (URA), ДТЕК, Kernel, НАК “Нафтогаз», ПрАТ “Укргідроенерго», Укрнафта, EOPA, Українського кліматичного офісу, SaveDnipro, UAnimals, «Екодія», Breakthrough Energy, Європейської ініціативи Угода мерів – Схід, Українського Кліматичного офісу (УКО), Європейсько-українського хабу енергетичної трансформації, Інституту захисту клімату, енергетики та мобільності, міжнародного фонду «Відродження», SPP Development, Relief, I.P.Cert, Федерації роботодавців нафтогазової галузі (ФРНГ), ЕпіцентрАгро, Епіцентр Група. Концепцію павільйону розробила агенція Gres Todorchuk.
Що: 29-та Конференція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату, 11 – 22 листопада 2024 року, Баку, Азербайджан.
Сайт українського павільйону: https://cop.ukrainian-climate-office.org/uk/frontpage/
Графік роботи павільйону: https://cop.ukrainian-climate-office.org/uk/ukraine-pavilion-events
Пресаташе українського павільйону на COP29 – Олена Єрмоленко, [email protected], Валерія Дорош [email protected]