З метою забезпечення належної підготовки документів (матеріалів), що надаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, зменшення кількості відмов у їх видачі Міністерство надає роз’яснення.
З набранням чинності Законом України «Про управління відходами» (далі – Закон) виникла необхідність приведення правових відносин у відповідність до нових вимог законодавства.
Відповідно до Закону суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та, у разі здійснення операцій з оброблення небезпечних відходів, ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Законом визначено, що об’єкти оброблення відходів проєктуються, споруджуються та експлуатуються відповідно до вимог цього Закону, законодавства у сфері містобудування та у випадках, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підлягають оцінці впливу на довкілля (далі – ОВД).
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Також частиною дев’ятою статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
Крім того, частиною десятою статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п’яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.
Норма частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» є справедливою для тих висновків державної екологічної експертизи, які були отримані згідно із Законом «Про екологічну експертизу» та кореспондуються з вимогами Закону України «Про управління відходами».
Це ж стосується і відповідності положенням Закону висновків з ОВД, отриманих до набрання ним чинності.
Зазначене випливає з того, що об’єкт державної екологічної експертизи (до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») та об’єкт оцінки впливу на довкілля, до прийняття Закону України «Про управління відходами» були ідентичними.
Так, згідно з пунктом 11 Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808 (втратила чинність), об’єктом обов’язкової державної екологічної експертизи було визначено операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення).
Це відповідало об’єкту оцінки впливу на довкілля, визначеному пунктом 8 частини другої статті третьої Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (в редакції від 23.05.2017) – операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення).
Отже, висновки державної екологічної експертизи та висновки з ОВД, отримані до набрання чинності Законом, передбачали допустимість діяльності із здійснення операцій поводження з відходами.
Необхідно взяти до уваги, що Законом встановлено нову термінологію, зокрема щодо операцій управління відходами, прийнято нормативно-правові акти, якими встановлено оновлені вимоги до технологічних процесів оброблення відходів, об’єктів, на яких вони здійснюються, а також класифікації відходів.
Очевидно, що процедура проведення державної екологічної експертизи та ОВД, які здійснювалися до набрання чинності відповідними актами законодавства, не враховувала встановлених ними вимог.
Тому документи (матеріали), що надаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, як правило, не містять достатньої інформації для прийняття обґрунтованих рішень щодо їх видачі.
Зокрема, неспівставними є термінологічний апарат операцій з поводження відходами та управління відходами, а також переліку відходів Державного класифікатора відходів, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89, та Національного переліку відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 .
Крім того, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 № 1278, встановлені оновлені технологічні вимоги до провадження господарської діяльності, зокрема в частині забезпечення додержання технологічних параметрів процесу та окремих його стадій шляхом автоматизованого контролю технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування, що спрацьовують у разі перевищення граничних параметрів технологічного процесу і запобігають виникненню аварій; контролю за вмістом у небезпечних відходах домішок, що спричиняють порушення технологічного процесу; очищення газових викидів тощо. Відповідність технологічним вимогам також повинна бути відображена у висновках державної екологічної експертизи та ОВД.
Одночасно варто звернути увагу, що планованою діяльністю в розумінні підпункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» може бути і господарська діяльність, що вже реалізується, у разі коли вона зазнає змін, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» від 13.12.2017 № 1010.
Згідно з цими критеріями визначаються розширення і зміни діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля. У разі ж якщо зміни у господарській діяльності навпаки призводять до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, то така діяльність підлягає процедурі ОВД.
Таким чином, виходячи з практики опрацювання наданих суб’єктами господарювання документів (матеріалів) для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, інформуємо, що висновки державної екологічної експертизи та ОВД, як правило, містять достатню інформацію для прийняття обґрунтованого рішення про видачу вказаних документів у таких випадках:
– діяльність, оцінена висновком державної екологічної експертизи, ОВД, не зазначала розширень та змін, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– висновок з ОВД використовується з метою отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів протягом п’яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності та за умови що зазначений дозвіл не передбачає встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження;
– рішення про провадження планованої діяльності отримано до внесення змін до проєктної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;
– висновок державної екологічної експертизи та ОВД містить необхідну інформацію щодо відповідності операцій управління відходами оновленому законодавству, класифікації відходів – Національному переліку відходів, мінімальних технологічних вимог до матеріально-технічної бази здобувача ліцензії (ліцензіата) – Ліцензійним умовам.
Також звертаємо увагу, що перелік відходів та засобів провадження господарської діяльності (матеріально-технічна база), які вказані у документах (матеріалах), що надаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, не має бути ширшим оцінених в рамках проведення державної екологічної експертизи та ОВД.