Сьогодні екологічна політика України переживає важливий етап системної трансформації. Під час Першого форуму зацікавлених сторін Платформи дій зеленого відновлення України окрема дискусійна панель була присвячена темі “Природа та біорізноманіття” як невід’ємному елементу екологічної відбудови.
За словами заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторії Киреєвої: “Розробка та схвалення Стратегії охорони біорізноманіття до 2035 року та Операційного плану до неї стали ключовим кроком на шляху системної трансформації екологічної політики, адже це — «дорожня карта» для збереження природи України. Без чіткого стратегічного бачення дії залишаються точковими та неефективними. Вперше держава намагається інтегрувати охорону природи у всі сфери — від освіти до сільського господарства.”
Також триває робота з оцінки екологічних втрат внаслідок збройної агресії РФ.
“За даними Міндовкілля, вже оцінено понад 4 трильйони гривень екозбитків. Але за цими цифрами — реальні втрати: спалені ліси, забруднені ґрунти, отруєні водойми. Без … оцінки ми не знатимемо, що і як потрібно відновлювати. Війна порушила природний баланс — гинуть тварини, зникають рослини, руйнуються середовища їхнього існування. Наприклад, популяції дрохви, журавлів і навіть кажанів зменшились на десятки відсотків у зонах бойових дій“, – наголошує Вікторія Киреєва.
Стратегічним пріоритетом Міндовкілля є інтеграція екологічної складової у післявоєнну відбудову.
“Ми не маємо права повторити помилки минулого, забудовуючи території без врахування екологічних наслідків. Замість бетону – відновлені заплави, замість вирубки – зелена інфраструктура. Міндовкілля активно впроваджує екосистемний підхід та природоорієнтовані рішення (NbS): відновлення природи — це не «екологія для галочки», а реальний захист: від посух, паводків, ерозії“, – зазначила Вікторія Киреєва.
Також у дискусійній панелі взяли участь представники різних природоохоронних спільнот, які наголошували на важливості дотримання екологічних норм під час післявоєнної відбудови.
Так, Олексій ВАСИЛЮК, голова Правління ГО «Українська природоохоронна група» зазначив, що важливим етапом відновлення заповідних територій буде саме розмінування: “Перший крок – це розмінування територій із застосуванням відповідних практик іноземних країн. Відновлення – це системна робота до якої обов’язково варто залучити професійних науковців, зокрема біологів, адже на все потрібно дивитися через призму наукових досліджень”.
Сергій ЗІБЦЕВ, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України, керівник Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж розповів про масштаби знищених війною лісових насаджень і про комулятивний вплив на довкілля: “Понад 2 мільйони гектарів лісів знищені війною. Втрата цінних фільтрів повітря, оселищ для тварин, біорізноманіття, згубний вплив на клімат – це комплекс наслідків, до яких призводить знищення лісу. Нам потрібне стале вирішення цих проблем — Стратегія з відновлення лісів з чітким планом дій”.
Богдан ВИХОР, виконавчий директор Всесвітнього фонду природи WWF в Україні розповів про важливість екологічної складової у плануванні зеленої відбудови і чому потрібно врахувати всі компоненти живої природи: “Потрібно подбати про планування транспортної інфраструктури, враховуючи екокоридори, шляхи міграції. Продовжувати вдосконалювати національне законодавство. Працювати у синергії між громадськістю та владою, щоб повоєнне відновлення було екологічним та правильно унормованим”.
Гаральд ЕГЕРЕР, Голова Секретаріату Карпатської конвенції зауважив, що Карпатський регіон буде важливим для зеленого відновлення для всієї України: “Карпатська конвенція може стати сходинкою або субрегіональним підходом для, наприклад, підтримки національних природних парків в Україні: розвиваючи зелений туризм, підтримуючи українські ліси, захищаючи біорізноманіття”
Платформа дій зеленого відновлення України гратиме важливу роль у відновленні живої природи, зокрема:
- Сприянні імплементації законодавства щодо Смарагдової мережі, Рамсарських угідь, збереження видів та оселищ.
- Здійсненні практичних заходів — управління територіями з міжнародними статусами, проведення природоохоронних заходів, створення та розширення реабілітаційних центрів для тварин.
- Підтримці участі України у нарадах сторін за міжнародними угодами.