Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів спільно з українськими підприємцями працює над «кліматичним» законодавством, стратегією та низкою систем задля вступу до Європейського Союзу. «Зелений курс» країни невідворотний, зазначає профільний Міністр Руслан Стрілець, тому до кожного етапу в створенні кліматичної «архітектури» залучається український бізнес.
Наразі Міндовкіллям розроблені та вже схвалені Кабінетом Міністрів України законопроєкт № 11310 «Про засади з впровадження кліматичної політики» та кліматична Стратегія до 2035 року. Стратегія з впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів проходить громадське обговорення. У цілому бізнес підтримує «зелений» курс держави й розуміє обов’язковість створення європейських засад і досягнення стандартів.
Аби обговорити проєкт стратегії СТВ, заступниця Міністра Вікторія Киреєва провела зустріч з представниками Федерації роботодавців України та низкою національних підприємств.
Вікторія Киреєва: «Важливо, що кліматичну політику, зокрема СТВ дискутуємо на етапі проєкту, а не коли документи вже на погодженні в Уряді. Міністерство, бізнес, громадськість, науковці та міжнародна спільнота разом працюють над впровадженням кліматичної політики в Україні. Ми поставили перед собою амбітний план з її впровадження, він напряму пов’язаний з євроінтеграційними зобов’язаннями. Також цей план впливатиме на впровадження СВАМ в Україн».
Вона зауважила про сподівання на прийняття «кліматичного» закону до кінця 2024 року. Паралельно з цим, зокрема, працюють над СТВ – системою торгівлі викидами парникових газів.
«Ми не стоїмо на «0» точці, ми рухаємось далі. У нас працює система моніторингу, звітності та верифікації, яка йде першочерговою у системі торгівлі викидами. На сьогодні зареєстровано близько 500 операторів які працюють в системі. Наразі Міндовкілля розпочали роботу над нормативно-правовими актами над запровадженням обов’язкової звітності щодо повернення звітності. Адже це є основною умовою вимогою ЄС, зокрема, яка зазначена в плані програми Ukraine Facility, яка передбачає фінансування нашої країни на 50 млрд доларів. Найближчим часом ми почнемо обговорення нормативно-правових документів як пропозицію Міндовкілля. Тут зазначу, що нас супроводжував GIZ СТВ», – анонсувала про плани міністерства Вікторія Киреєва.
У межах обговорення Директиви ЄС про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах ЄС Вікторія Киреєва анонсувала теми майбутніх робочих зустрічей щодо:
- напрацювання спільного бачення бізнесу і держави щодо політики СТВ;
- визначення базової лінії;
- розподілу квот;
- стратегії кліматичних фінансів тощо.
«Також у 2025 році буде запущена тестова версія системи торгівлі викидами, яка буде реалізовуватись всередині України. Вона дасть можливість бізнесу навчитися торгувати. Тому що СТВ – це новий фінансовий інструмент для України. Аналогів у нас немає і тому немає з чим порівняти. Підприємцям ЄС наразі теж важко впроваджувати СВАМ, вести коректну калькуляцію. Для них це теж нове. А для нас нове і СВАМ, і СТВ», – зазначила Вікторія Киреєва.
У процесі спілкування від представників Федерації роботодавців України були озвучені питання щодо умов участі бізнесу у СТВ.
«Всі підходи обговорюватимуться в законі, які будуть публічними. Міндовкілля планує реалізовувати варіант європейського союзу, який передбачає вільний ринок. Він добре себе зарекомендував. Згідно зі статистикою ЄС – це хороші надходження до бюджету і до підприємств. А вже в процесі разом з вами будемо дивитись чи потребуватиме система змін. Виконувати це завдання плануємо разом із іншими стейкхолдерами – Мінфіном та Мінекономіки».
Вікторія Киреєва закликала ринок вже починати готуватися до нових засад кліматичної політики: «Україна одна з перших країн, яка почала працювати над виконанням вимог у межах ст.6 Паризької угоди. Міндовкілля підписали меморандум зі Швейцарією: ми розробили нормативно-правові акти за підтримки уряду Швейцарії. Невдовзі плануємо чергове обговорення процедури продажу вільних квот іншим країнам – зазначила заступниця міністра. – Також Міндовкілля підписало меморандум з Японією. Що дозволить залучити додаткові фінанси на декарбонізацію промисловості.
У результаті домовилися, що представники бізнесу узагальнять питання й офіційно надішлють їх до Міндовкілля.