Заповідний фонд – одна з тих сфер, які потерпають від рашистської навали, мабуть, не менше, ніж українські міста.
“Майже 20% об’єктів ПЗФ уражені війною. На жаль є такі, які ми можемо втратити назавжди. За попередніми даними, понад 1 млн 200 тис. га природоохоронних територій потребують обстеження та розмінування. Попри війну, об’єкти ПЗФ розвиваються. Власні надходження зросли. Будемо робити все, щоб тримати планку і в прийдешньому 2024 році. Наша місія – продовжувати роботу зі збереження та відновлення заповідного фонду і допомагати Збройним силам”, – наголосив Руслан Стрілець.
Під час спілкування з керівниками заповідних установ Руслан Стрілець, визначив кілька першочергових кроків із розвитку заповідного фонду у наступному році. Серед них:
- інвентаризація майже 1,4 млн га заповідних земель та внесення даних про них до Державного земельного кадастру.
- реформа оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду – кожен має отримувати відповідно до особистого внеску у результати роботи.
- зменшення податкового навантаження на нацпарки та заповідники. Сьогодні грошова оцінка заповідних земель є однією з найвищих, а розмір земельного податку коливається від 0 до 5%. Тож один гектар заповідних земель у середньому оцінюється у 158 тис. гривень. Це майже в чотири рази вище, ніж ціна одного гектара ріллі – 27,5 тис. гривень.
- продовження роботи з нашими міжнародними партнерами. Приміром, за словами Міністра захисту довкілля Литви Сімонаса Гентвіласа, у бюджеті литовського міністерства на 2024 рік закладені кошти на підтримку та розбудову Нацпарку “Пуща Радзивіла”, який знаходиться під шефством Литви.
Очільник Міндовкілля подякував кожному працівнику заповідної справи, хто працює задля розвитку заповідного фонду України. Продовжимо цю роботу й у прийдешньому 2024 році.