Які кроки зроблені для реалізації реформи в Україні та які очікуються найближчим часом, чи готові підприємства до екомодернізації та які мають джерела зеленого відновлення, чи готові міжнародні партнери фінансувати впровадження найкращих доступних технологій та методів управління – ці питання обговорили під час круглого столу “На шляху до чистого довкілля. Реформа системи запобігання промисловому забрудненню”.
Серед учасників заходу – Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва, Директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», GIZ Габріель Зауер, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, експерти, представники бізнесу та громадськості.
Як відзначила Міністр Світлана Гринчук, вже з 8 серпня Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” набере чинності, а отже Україна перейде на нову ідеологію запобігання промисловому забрудненню.
“Важливо, щоб до цього часу кожен на своєму місці був готовий до роботи в новому форматі. Звичайно, залишається складним і актуальним питанням фінансова підтримка впровадження найкращих доступних технологій. Наразі ми працюємо над державною цільовою програмою підтримки впровадження реформи, а також ведемо діалог з міжнародними партнерами. Ми вдячні Уряду Німеччини, який не тільки допомагає в формуванні політики, а й надає практичну фінансову допомогу нашим підприємствам на перших етапах реалізації реформи”, – наголосила Світлана Гринчук.
За її словами, реалізація реформи інтегрованого запобігання промисловому забрудненню це:
- один з важливих індикаторів готовності України до повноцінного членства в Європейському Союз;
- інструмент для зеленого відновлення України;
- дерегуляція дозвільної системи для бізнесу та можливість втримати конкурентоспроможні позиції на європейських ринках.
Як відзначила Вікторія Киреєва, аналіз досвіду країн ЄС свідчить, що впродовж 10 років реалізації реформи ЄС зменшив викиди забруднюючих речовин на 30%, а викиди парникових газів на 25%. Україна взяла на себе зобов’язання досягти кліматичної нейтральність до 2050 року. І реформа промислового забруднення також є одним з інструментів кліматичної політики нашої країни.
У рамках заходу також учасники обговорили стимули та можливі джерела фінансування переходу підприємств на найкращі доступні технології та методи управління. Представлені і практичні кейси, які вже реалізуються в Україні за грантової підтримки GIZ в рамках проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини.
Обговорено й практичні кроки, які мають зробити підприємства після набрання чинності Законом “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.
Захід організований Міндовкілля спільно з GIZ в рамках проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини й Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
