Міндовкілля разом з німецькими партнерами обговорили вплив зміни клімату на сільське господарство України

13 Грудня 2021, 17:38
Оголошення Зміна клімату та озоновий шар

«Сільське господарство – це сектор, який з одного боку зазнає найбільшого впливу зміни клімату, а з іншого є значним джерелом викидів парникових газів. Викиди парникових газів в цьому секторі мають стабільну тенденцію зростання останні 15 років. Серед заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів визначених в оновленому Національно-визначеному внеску в Паризьку Угоду - впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту та використання органічних добрив, підтримка землеохоронної діяльності, підтримка повернення та відновлення деградованих земель (викуп державою земель або виплати за виведення з користування) та інші», - з таких слів почала свій виступ заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук під час робочої зустрічі з партнерами із Німеччини.

Під час заходу представники Фонду Міхаеля Зуккова презентували українській стороні результати проекту «Запаси вуглецю в українських чорноземах як похідна землекористування та зміни клімату та їх значення для зниження викидів парникових газів», який впроваджується в Україні за підтримки Німеччини з червня 2020 року.

Основною метою проекту було визначення взаємозв’язків між землекористуванням, зміною клімату і запасами ґрунтового органічного вуглецю (ҐОВ), який є важливою складовою загального вуглецевого балансу країни. Також в рамках проекту було виконано моделювання майбутніх запасів в вуглецю в чорноземних ґрунтах України за різних сценаріїв зміни клімату та розвитку агросектору.

На основі зібраних даних про теперішній вміст вуглецю у ґрунті, його природні та антропогенні чинники, а також різні сценарії зміни клімату і землекористування, виконано моделювання майбутніх запасів вуглецю в чорноземах України. За умови оптимістичного кліматичного сценарію (SSP2–4.5) у поєднанні зі сценарієм «зеленої трансформації» у агросекторі до 2050 можна очікувати зростання запасів вуглецю у чорноземах на 8.5 % або 160 млн. т вуглецю. Це відповідає 20 % запасів вуглецю, що зберігають усі ліси України разом взяті.

При більш песимістичному сценарії зміни клімату SSP3–7.0 вже до 2030 року моделі передбачають втрати вуглецю з ґрунтів при усіх сценаріях управління орними землями. Проте при переході від звичайного сценарію ведення бізнесу до сценарію «зеленої трансформації» втрати ґрунтового вуглецю можна скоротити на близько 70 млн. т. Натомість виведення з обробітку лише 5% орних чорноземів за прогнозом дасть змогу додатково зберегти 25-30 млн т вуглецю у цих ґрунтах. Окрім відновлення природних функцій ґрунтів зменшення розораності степу та лісостепу допоможе зменшити фрагментацію природних ландшафтів, сприятиме збереженню біорізноманіття та зростанню адаптаційної здатності перед теперішніми та майбутніми проявами зміни клімату.

Також під час заходу експерти проекту презентували представникам Міндовкілля рекомендації, що будуть використані для майбутньої сільськогосподарської політики в Україні. Серед них наступні:

  • Заохочення фермерів до переходу до методів управління орними землями, що сприятимуть накопиченню ҐОВ (наприклад, субсидії, звільнення від податків);
  • Податки за форми землекористування, які призведуть до зменшення SOC та збільшення викидів парникових газів, мають бути сплачені відповідно до розміру втрат SOC;
  • Угода про асоціацію між ЄС та Україною сприяє збільшенню надходження інвестицій в агробізнес для підвищення продуктивності, щоб товари могли експортуватися до ЄС без урахування положень Загальної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), і при цьому за рахунок природних ресурсів України. Це потрібно зупинити шляхом запровадження сурових правил охорони навколишнього середовища, які можна порівняти з нещодавно введеними в Англії схемами екологічного землекористування;
  • Впровадження сумісних із ЄС схем сертифікації органічних продуктів з метою розширення вигідних ринків (у ЄС) для органічних продуктів, що сприяють «зеленому зростанню»;
  • Вивести з використання не менше 5% чорноземних ґрунтів для пом'якшення песимістичних кліматичних сценаріїв;
  • Створення точної, актуальної бази даних, консолідація унікальної та узгодженої системи моніторингу SOC, яка відповідає звітності із ЗЗЗЛГ;
  • Надання карт та даних про ҐОВ через централізовані відкриті онлайн-бази даних державної власності (міністерств) українською та англійською мовами;
  • Доповнення існуючої статистичної інформації незалежними, актуальними та точними даними дистанційного зондування про структуру та практику землекористування;
  • Запровадити щорічний дистанційний моніторинг сільськогосподарських земель та регулярне картування землекористування (на основі європейської CORINE та LUCAS).

 

Планується, що дані рекомендації будуть включені до Плану заходів з реалізації оновленого національно визначеного внеску України, в Стратегію екологічної безпеки та адаптації до 2030 року та інші програмні документи.

«Наразі Міндовкілля працює зі Світовим банком та іншими міжнародними фінансовими установами над тим, щоб надати допомогу сектору сільського господарства, та готує Дорожню карту, яка буде корисною для підготовки інвентаризації викидів парникових газів. Розуміючи потенціал для утримання вуглецю в ґрунті, зараз нам дуже важливо створювати такі механізми і політики, які допоможуть пом’якшити наслідки зміни клімату», - підсумувала Ірина Ставчук.

Презентація

Презентація

Презентація

 

За темами