Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 2-8 червня 2022 року

10 Червня 2022, 16:39
Новини

Російські війська продовжують використовувати ядерний, екологічний і продовольчий терор, який загрожує безпеці Європи та світу.

Уряд України документує всі випадки екологічних злочинів окупантів і добиватиметься відшкодування завданих збитків у міжнародних судах. Водночас, вже ведеться робота над розробленням плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України.

21 квітня Президент України Володимир Зеленський своїм указом створив Національну раду з відновлення України від наслідків війни. При ній створена робоча група «Екологічна безпека», яка опікуватиметься напрацюванням пропозицій у сфері захисту довкілля. До неї увійшли понад 200 учасників – експертів,  провідних науковців, представників державних органів, проєктів міжнародної технічної допомоги, громадських організацій та бізнесу.

«Наше Міністерство активно долучилося до створення плану післявоєнного відновлення України. Робота над планом ґрунтується на принципі відкритого діалогу влади з суспільством. Залученість усіх стейкхолдерів дає можливість розглядати питання комплексно, враховувати різні інтереси та позиції для формування спільного бачення «зеленого» відновлення України», - зазначає Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

Наразі учасниками робочої групи доопрацьовуються визначення пріоритетних цілей, завдань та деталізація проєктів Плану відновлення.

8 червня Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування схвалив до другого читання проєкт Закону № 2207-1-д «Про управління відходами».

У законопроєкті закладено законодавчу основу для правового регулювання управління відходами, в тому числі утвореними внаслідок військової агресії росії проти України. Цей рамковий закон запустить в Україні реформу галузі та наблизить українське законодавство до стандартів ЄС. Це один із кроків до виконання Угоди про асоціацію між Україною з ЄС.

“З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну проблема відходів стала вже не просто нагальною, а кричущою. Кожен зруйнований будинок утворює близько 50 кубометрів відходів. А в нас таких об’єктів, на жаль, тисячі. Крім того, від якості впровадження реформи напряму залежить наше членство в ЄС та можливість отримати міжнародне фінансування для відбудови України. Тому дякую профільному комітету Верховної Ради, громадськості та експертам за плідну роботу та консолідовану позицію. Сподіваюся на якнайшвидше прийняття законопроєкту у другому читанні”, - прокоментував Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

5 червня росія вчинила черговий акт ядерного тероризму. О 5:30 ранку російська крилата ракета, схожа на ракету типу «Калібр», пролетіла критично низько над Південноукраїнською АЕС.

росія продовжує створювати загрози безпеці українських АЕС та загрожує усьому світу новою ядерною катастрофою. У разі потрапляння у працюючий атомний енергоблок навіть уламок ракети може спричинити аварію та витік радіації.

Запорізька АЕС продовжує працювати в окупації. Російська армія використовує територію атомної станції як військову базу. За повідомленням Головного управління розвідки України, окупанти ставлять під загрозу безпечну роботу Запорізької АЕС, адже на станції практично відсутні запчастини та витратні матеріали. Персонал станції працює під великим тиском. За повідомленням Енергоатому, лише за останній тиждень окупанти затримали та вивезли у невідомому напрямку близько 20 мешканців міста Енергодар, 11 із них є працівниками Запорізької АЕС. В таких умовах ядерна безпека продовжує перебувати під загрозою.

У Зоні відчуження триває інвентаризація та оцінка розміру завданих російською окупацією збитків. Під час свого візиту на Чорнобильську АЕС 2 червня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець зазначив, що за попередніми підрахунками шкода від дій російських військ у Зоні відчуження становить майже 2,5 млрд гривень. Окупанти знищили майже 100 одиниць коштовного аналітичного обладнання, аналогів якого немає у Європі.

 

7 червня МАГАТЕ повідомила, що у Зоні відчуження вперше після російської окупації відновили онлайн передачу даних з радіаційних детекторів. Дані з більшості із 39 детекторів тепер доступні у системі IRMIS (Міжнародна інформаційна система радіаційного моніторингу). За даними детекторів наразі рівні радіації у Зоні відчуження у нормі.

7 червня Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки повідомив, що його фахівці проведуть радіаційне обстеження територій Іванківської територіальної громади Київської області, які знаходилися у тимчасовій окупації військами РФ. Через те, що техніка російської армії здійснила вторгнення в Україну з території Зони відчуження, існують ризики перенесення радіоактивного забруднення за її межі. Обстежуватимуться лише території, на яких було проведено розмінування.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

2 червня через російські обстріли виникла пожежа площею 1 тис. кв. м. у виробничо-господарській будівлі в Слобідському районі м. Харкова.

3 червня в результаті ракетного обстрілу м. Харкова спалахнула пожежа у складському приміщенні, де зберігалась деревина. Площа пожежі – 3 тис. кв. м. Щоб її загасити рятувальникам знадобилось 11 годин.

4 червня росіяни завдали ракетного удару по сільгосппідприємству та складах в Одеській області. Пожежі були ліквідовані рятувальниками.

4 червня російські війська обстріляли завод «Азот» у Сєвєродонецьку Луганської області. Це підприємство є третім за розміром в Україні виробником аміаку. На його території зберігаються небезпечні речовини. 8 червня внаслідок обстрілу було пошкоджено два цехи заводу «Азот». Один із них – цех виробництва аміаку.

5 червня росіяни нанесли ракетний удар по інфраструктурних та промислових об’єктах у Києві. Внаслідок атаки у Дарницькому вагонно-ремонтному заводу був знищений цех, який ремонтував вагони для зерна.

6 червня росіяни обстріляли ринок в Лисичанську Луганської області. Масштабна пожежа на площі понад 1.000 кв. м. була ліквідована пожежниками.

Спеціалістами Державної екологічної інспекції було розраховано шкоду за забруднення довкілля внаслідок знищення російськими військами агропромислового комплексу у Харківській області. Через атаку відбулось засмічення земельної ділянки площею 253 тис. кв.м. будівельними та  побутовим відходами, відходами тваринництва, залишками туш вбитих корів. Сума збитків довкіллю склала понад 14,6 млрд гривень.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

 

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 4 червня 2022 року на території України знешкоджено 129 417 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 1 тис. 983 авіаційні бомби. Обстежено територію площею 30 тис. 907 га.

7 червня американська компанія Maxar Technology опублікувала супутникові знімки наслідків російських обстрілів у Харківській, Донецькій та Луганській областях.

 

Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Через російську агресію масово гинуть дельфіни, змінюються міграційні маршрути перелітних птахів, руйнуються місця гніздування рідкісних видів. 14 Рамсарських водно-болотних угідь в Україні під загрозою знищення через російську агресію. Про це зазначив у коментарі британському виданню The Guardian заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький. Експертний матеріал з точками зору науковців і біологів та конкретними прикладами того, як природа в Україні стає жертвою війни доступний за лінком >>

За повідомленням Державного агентства лісових ресурсів України, через наслідки військових дій кількість лісових пожеж зросла в десятки разів у порівнянні з попереднім роком. Площа пожеж збільшилася майже в 100 разів. Найгірша ситуація на Півдні, зокрема в Херсонській області, та на Сході України. Страждають Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська області. Там у прямому сенсі за день вигорає тисяча гектарів лісу. Це рукотворні ліси, яким по 15–20 років, які дуже складно виростити.

За повідомленнями Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства 3-4 червня пожежа на Кінбурнській косі знищила орієнтовно 300 гектарів заповідних територій. Гасіння пожежі відбувалося у надскладних умовах переважно силами місцевих жителів із залученням власної техніки та лісництва. Розмір шкоди наразі важко оцінити, але вона є суттєвою. Втрачено ділянки лісових екосистем, знищено та пошкоджено рідкісні види тварин та унікальної піщаної флори Кінбурну. Кінбурнська коса має міжнародне природоохоронне значення, бо є об'єктом Смарагдової мережі.

Лісові пожежі знищують біорізноманіття. Наприклад, 7 червня російський артилерійський обстріл спричинив лісову пожежу на території заповідного Балабанівського лісового урочища у Миколаївській області. Пожежники ДСНС загасили пожежу і врятували від вогню пташеня сови. Пташеня передали для реабілітації орнітологам Миколаївського зоопарку.

 

Шкода водним ресурсам

Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Без води та каналізації наразі всі міста Луганської області на підконтрольній Україні території. Значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.

Повномасштабна війна, відсутність доступу до питної води та зруйнована очисна інфраструктура у поєднанні із літнім зростанням температури підвищує ризики появи гострих інфекційних захворювань, як-от холери. Про таку загрозу повідомив головний санітарний лікар України Ігор Кузін під час брифінгу. З 1 червня в Україні розпочато посилений епідеміологічний нагляд за усіма випадками, що мають симптоми холери.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

У морі біля окупованого Маріуполя почали фіксувати масову загибель риби та дельфінів. Це свідчить про забруднення води.

Зокрема, 4 червня російські війська завдали ракетного удару по морському спеціалізованому порту «Ніка-Тера» в Миколаєві. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа на складі шроту. Пожежу на площі 10 тис кв. м. вдалося загасити тільки через 2 доби.

Знищення другого за розмірами в Україні зернового терміналу в порту «Ніка-Тера» є продовженням  російської політики продовольчого терору. Напад Росії на Україну загрожує світові продовольчою кризою. 6 червня на засіданні Ради безпеки ООН президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив, що Кремль використовує постачання продовольства як невидимі ракети проти країн, що розвиваються і що росія несе повну відповідальність за цю кризу.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

За темами