Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з експертами проєкту APENA 3 та обласними департаментами екології презентували результати кількарічної роботи над першими в Україні стратегіями адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей: Миколаївської, Львівської та Івано-Франківської. Захід відкрила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук. У обговоренні взяла участь заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.
Під час розробки стратегій науковці вивчили поточний стан клімату в кожному регіоні, отримали кліматичні прогнози до кінця століття, оцінили вразливість та ризики для різних секторів економіки й насамкінець – розробили комплекс рекомендацій, які саме адаптаційні заходи потрібні для тієї чи іншої галузі.
«Кліматична політика, попри війну, залишається серед основних пріоритетів довкіллєвих реформ, а повоєнне відновлення України має відбуватися з урахуванням кліматичних цілей та впровадженням заходів з адаптації до зміни клімату. Цього року ми маємо чимало кліматичних досягнень – затверджену національну кліматичну Стратегію до 2035 року та план заходів до 2026 року, очікуємо ухвалення рамкового кліматичного закону. Адаптація також є однією із цілей Паризької кліматичної угоди, які Україна зобов’язалася виконувати. І ми раді, що українська делегація на кліматичному саміті COP29 в Баку зможе презентувати кліматичні стратегії, розроблені за підтримки проєкту APENA3», – зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Окрім того, експерти проєкту змогли порахувати необхідну кількість та вартість адаптаційних заходів для трьох пілотних областей – системи раннього оповіщення, захисні інженерні споруди, системи зрошення та дренажу, розумні електромережі тощо. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини – 273,7 млн євро, для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро та для Івано-Франківщини потрібно 158 заходів вартістю 152,650 млн євро.
“Всі ми зараз відчуваємо вплив змін клімату. В Україні ми також є свідками додаткового тиску на довкілля та клімат, спричиненого збройною агресією Росії. Крім зменшення викидів, адаптація до змін клімату є одним з аспектів, які Україна має шанс врахувати при плануванні своєї післявоєнної відбудови. Адаптація – це критичний компонент довгострокової відповіді змінам клімату на глобальному рівні з метою захисту людей, економіки та екосистем. Ми вдячні Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України за тісну співпрацю з проєктом Апена 3, яка дозволила продовжити роботу над адаптацією до змін клімату. Ми також раді бачити готовність досягати принципів Зеленої Угоди на локальному рівні, що є вирішальним для успіху” – сказав Торстен Воелерт, Міністр-радник з питань енергетики, клімату та захисту довкілля, Представництво ЄС в Україні.
“Розроблені стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей є важливим і необхідним кроком на шляху до кліматично стійкого розвитку країни. Тепер ми можемо побачити як зміниться клімат на півдні та заході країни й скільки потрібно коштів на адаптацію. Але, вочевидь, і інші області України потребують розробки стратегій. Принаймні тепер варто обрати хоча б по одній області на півночі, сході й у центрі країни, так ми зможемо скласти вже більш повне уявлення про зміну клімату на всій території України. І якщо розробка документів для перших пілотних областей зайняла приблизно три роки, оскільки потребувала оновлення методики з урахуванням прогресу в міжнародній та європейській науці й практиці, то для інших областей підготовку документів можна зробити в рази швидше – за декілька місяців”, – зазначила Світлана Краковська, кліматологиня й ключова експертка проєкту APENA 3.
Презентацію результатів провела кліматологиня Світлана Краковська та експерт проєкту Антоніс Сакаліс.
Під час події також відбулися дискусійні панелі “Національна та регіональна політика України щодо адаптації до зміни клімату на шляху до ЄС” та “Адаптація до зміни клімату у містах” із залученням представників міжнародних інституцій та ОВА, мерів міст пілотних областей.