Щоб переконатися у важливості і необхідності такої процедури, пропонуємо розглянути конкретні приклади з міжнародного досвіду.
Так, візьмемо Норвегію. Свого часу тут розглядали Програму будівництва морських вітроелектростанцій. Визначили 15 зон для розміщення “вітряків”. Після проходження процедури СЕО – у документі залишили лише 5. Це території, де розміщення вітроелектростанцій найменше впливатиме на довкілля, не шкодитиме рибному господарству, нафто- та газовидобувній промисловості, туризму.
Аналогічна ситуація у Данії. Під час проведення СЕО для Національного плану дій в галузі відновлюваних джерел енергії з’ясувалося, що вітроелектростанції можуть створювати високий рівень шуму і цим впливати на місцевих мешканців. Тож, із плану вилучили певну територію та відкорегували документ.
У Нідерландах завдяки проведенню СЕО під час розробки Національної стратегії розвитку трубопроводів виявили, що проєкт зашкодить довкіллю. Відтак деякі маршрути змінили, а від деяких взагалі відмовилися.
З цих прикладів видно, як завдяки стратегічній екологічній оцінці ще на стадії планування можна виявити та врахувати фактори, які впливатимуть на довкілля та здоров’я людини. А отже запобігти такому впливу.
Що Україна?
У нас попереду довгий шлях відбудови, який має враховувати не лише економічний зиск, а й екологічні наслідки в довгостроковій перспективі. СЕО стане одним з таких інструментів ще на етапах планування.
Механізми СЕО в Україні почали впроваджувати ще з 2018 року в рамках імплементації Директиви № 2001/42/ЄC.
Однак Україна пішла далі та першою серед країн ЄС почала вдосконалювати та оцифровувати процедуру – не змінюючи її суть та основні складові. Так, вже два місяці на ЕкоСистемі працює Реєстр стратегічної екологічної оцінки. Це платформа, що міститиме дані про всі стратегічні екологічні оцінки, які проходитимуть в Україні.
Цифровізація зробить процедуру СЕО зручною та доступною, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.