Лала з колегами та партнерами з різних українських та міжнародних фондів виконували місію з порятунку тварин на затоплених територіях – подекуди навіть під ворожими обстрілами. За цей час усіма командами рятівників було врятовано понад 2 тисячі тварин.
«Українці, як ніхто, вміють гуртуватися у складну хвилину. Вже в перший день після підриву дамби, на Херсонщину приїхали найкращі рятувальні команди країни й почали свою місію порятунку. Ніхто з нас не був у подібній ситуації й координація дій створювалась у режимі реального часу, з миттєвою реакцією на зміну ситуації на воді. Був створений координаційний штаб і розподільчий центр, куди рятувальники привозили тварин для надання першої допомоги та організації подальшої перетримки. Звісно, були й перешкоди. Окрім явних, додатковою перешкодою був величезний натовп волонтерів, які щиро хотіли допомогти. Серед них, на жаль, була певна кількість умовних «блогерів», які дуже хотіли бути причетними до порятунку. Зазвичай, вони приїжджали на декілька годин, знімали численні сторіс біля спусків на воду і створювали натовп, блокуючи екіпажі реальних рятівників. Ворожі дрони реагували на скупчення людей і обстрілювали їх. Дрон не розбирає, які в тебе наміри. Тому нам потрібно розробити алгоритми поведінки та реагування на подібні виклики, щоб зберегти час та життя, бо в умовах катастрофи – це подібні речі», – розповідає Лала.
Порятунок тварин під час катастрофи – це ознака цивілізаційного світу. Суспільство, здатне піклуватися про своїх слабших, має майбутнє. Під час війни важливо об’єднувати можливості державних інституцій з можливостями громадянського суспільства, в пошуках ефективних форматів роботи. Наприклад, на цей момент в країні немає професійних державних рятувальників тварин, цю функцію під час катастроф виконують волонтерські об’єднання і роблять це дуже ефективно. Але держава може бути дієвим партнером – наприклад, в координації, забезпеченні необхідним обладнанням, створенні алгоритмів та в іншій підтримці.
Координаційний штаб порятунку працював як за зверненнями людей, так і за власним досвідом у регіоні – адже за кілька тижнів команда Лали разом з партнерами з німецького фонду провели традиційний рейд зі стерилізації вуличних тварин і вже знали їх місця скупчення. Також у місію порятунку були залучені місцеві зоозахисники.
«Війна призводить до великого приросту безпритульних тварин. Їх кількість з початку повномасштабного вторгнення виросла у десятки разів. На прифронтових територіях, які покинула велика кількість людей, безконтрольно народжуються тисячі цуценят та кошенят. Звісно, це впливає на екосистему», – розповідає Лала.
При Міністерстві захисту довкілля вже працює робоча група з ліквідації наслідків підтоплення, в тому числі й за напрямком роботи з тваринами, зокрема Міністерство виступило ініціатором встановлення в Херсонській області крематорію для тварин. Це дуже важливо зараз – бо, на жаль, до деокупації лівого берега ми можемо тільки уявити наслідки паводка в контексті загибелі тварин – і домашніх, і свійських.