Безвідповідальні та незаконні дії росії знищують екосистеми Чорного моря. 15 грудня 2024 року два застарілих російських танкери «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» – не витримали шторму і розкололися навпіл поблизу Керченської протоки. У воду вилилися тисячі тонн мазуту: гине морське біорізноманіття, вода отруєна токсинами на десятки років. Проте справжні масштаби екологічної катастрофи стануть зрозумілими лише з часом.
«Війна в Україні – як націлитися на тіньовий флот, що перевозить російську нафту та газ, і як ми можемо посилити безпеку на морі під час війни?», – такою була тема зустрічі в Брюсселі. Захід організовано спільно Представництвами України та Норвегії при Європейському Союзі. Обговорення зібрало представників ЄС та держав-членів, громадянського суспільства, морського бізнесу та промисловості. Учасники поспілкувалися про нагальні питання морської безпеки в умовах повномасштабної війни росії проти України, зокрема, як протидіяти використанню росією «тіньового флоту» для транспортування нафти та газу в обхід санкцій, та як посилити загальну безпеку на морі.
На зустрічі в Брюсселі заступник Міністра Сергій Власенко онлайн представив дані про наслідки екологічної катастрофи. Уже зафіксовано загибель понад 700 морських птахів і 61 дельфіна вздовж узбережжя тимчасово окупованого Криму, що стало результатом токсичного впливу забруднюючих речовин і порушення їхньої життєдіяльності. Українські фахівці зафіксували плями мазуту завдовжки до 15 км за допомогою супутникових даних, а проби води, відібрані на узбережжі Одещини, показали значне перевищення концентрації токсичних речовин. Експерти наголошують: мазут, що осідає на морському дні, стане довготривалим джерелом забруднення, загрожуючи рибальству, морському біорізноманіттю та навіть безпеці продуктів харчування.
І це не просто випадковий екологічний інцидент. Це – наслідок російської практики експлуатації старих аварійних суден, які перевозять нафту та газ, порушуючи усі міжнародні норми та правила. Ці «танкери-привиди», що входять до так званого «тіньового флоту», дозволяють росії обходити санкції та продовжувати фінансування війни. Вони курсують світовими морями без належного страхування, без контролю, без дотримання екологічних стандартів. І трагедія 15 грудня – лише один із багатьох прикладів того, якими можуть бути наслідки такого морського піратства.
Україна інформує міжнародну спільноту про ці злочини. Було направлено звернення до Комісії із захисту Чорного моря від забруднення (BSC), Міжнародної морської організації (IMO), Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) та UNESCO.
На позачерговому засіданні BSC та на засіданні підкомітету IMO Україна наголосила на відповідальності росії за катастрофу, вказавши на використання непридатних суден та невиконання зобов’язань згідно з міжнародними конвенціями (UNCLOS, MARPOL), зокрема щодо неповідомлення країн-учасниць конвенцій про цей інцидент. Важливо, що на засіданні IMO позицію України підтримали делегації Австралії, Канади, Японії, Норвегії, Польщі (від імені ЄС), Великої Британії та США. Учасники також обговорили посилення заходів проти «тіньового флоту», який використовується для нелегальних перевезень та обходу санкцій.
Ці питання також обговорювалися під час візиту делегації Єврокомісії до Києва у лютому 2025 року, зокрема Міністром захисту довкілля та природних ресурсів Світланою Гринчук із Єврокомісарами Костасом Кадісом та Вопке Хукстрою.
Сергій Власенко підкреслив, що аварія танкерів – не поодинокий випадок злочинів проти довкілля. Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року став найбільшою екологічною катастрофою у Європі за десятиліття, спричинивши масштабне забруднення Чорного моря токсичними й біогенними речовинами та сміттям, різку зміну солоності у Дніпровсько-Бузькому лимані, що руйнує місцеві екосистеми, а також загрозу біонакопичення токсинів у морепродуктах. Більше того, росія постійно здійснює терористичні атаки на узбережжя. Останні ракетні обстріли Одеси, включно із портовою інфраструктурою, призвели до нових значних розливів нафти, які вже видно на супутникових знімках.
Україна готується представити докази екологічних злочинів росії на Конференції ООН із захисту океанів (UNOC3), що відбудеться у Ніцці в червні 2025 року. Тим часом Український науковий центр екології моря розробив рекомендації щодо моніторингу та ліквідації наслідків забруднень, а профільні відомства працюють над залученням міжнародної допомоги для екологічної безпеки Чорного моря.
Зустріч у Брюсселі стала ще одним майданчиком, де Україна, за підтримки партнерів, таких як Норвегія, продовжує боротьбу не лише за свою територіальну цілісність, а й за екологічну безпеку цілого регіону, що зазнає руйнації внаслідок російської агресії.
Україна наполягає: світова спільнота повинна посилити заходи проти «тіньового флоту» та притягнути Росію до відповідальності за екологічні злочини і запобігти подібним катастрофам у майбутньому.
«Екологічна безпека Чорного моря – це спільна відповідальність, і жодна країна не може бути звільнена від відповідальності за свої дії, що загрожують нашим спільним екосистемам та безпеці», – наголосив Сергій Власенко. Від того, наскільки рішуче міжнародна спільнота відреагує на цей виклик, залежить не лише екологічне майбутнє Чорного моря, а й глобальна система екологічної безпеки загалом.