Про екологічну модернізацію підприємств чорної та кольорової металургії України говорили сьогодні під час круглого столу, організованого Міндовкіллям та Командою підтримки реформ при міністерстві, з представниками промисловості, громадськості, наукової спільноти та інших зацікавлених сторін.
“Міндовкілля продовжує працювати над реалізацією в Україні реформи запобіганню промисловому забрудненню. Реформа дозволить запустити екомодернізацію найбільших забруднювачів, зменшити негативний вплив промисловості на довкілля та імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС, а отже виконати одну з важливих умов повноцінного членства України у Євросоюзі”, – зазначила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
За її словами, наразі у Верховній Раді зареєстрований євроінтеграційний законопроєкт «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» (реєстр. № 6004-д). Він є важливим і для захисту довкілля, і для бізнесу, і для зеленої відбудови України. Документ відрізняється від попередніх редакцій, адже напрацьований за участі європейських партнерів, громадських організацій, бізнес-асоціацій та представників промисловості. При його розробці також враховувався досвід інших країн, зокрема Німеччини та Чехії.
Так, наприклад, Чехія почала впроваджувати НДТМ ще у 2002 році, тобто за два роки до того, як офіційно стала членом ЄС. Реалізувати реформу країна мала до 2007 року – саме такий термін був поставлений Європейськи Союзом. Щоб ефективно впровадити нововведення наші сусіди також спиралися на досвід європейських країн. Результати не змусили на себе чекати. Так, наприклад, за 10 років один з найбільших чеських забруднювачів – підприємство ArcelorMittal Ostrava скоротило викиди пилу більш ніж на ¾.
Український металургійний бізнес також розуміє важливість впровадження європейських стандартів. Адже ринок ЄС вже понад 10 років є для цього сектору пріоритетним. Сюди експортується більше третини національної продукції. Водночас Європейський Союз висуває певні вимоги щодо екологічності продукції та з урахування процесів декарбонізації. Й чим ділі ці вимоги ставатимуть більш жорсткими. Тож модернізація необхідна і потрібно рухатись далі до впровадження НДТМ в Україні.
Для того, щоб відповідати європейським стандартам велика кількість установок мають бути модернізовані, а деякі з них повністю збудовані “з нуля”. Відтак під час круглого столу обговорено необхідність виваженого підходу до питання впровадження НДТМ щодо термінів і реальних можливостей кожного підприємства. Зокрема, йшлося і про надання відступів та підтримку державою заходів з впровадження НДТМ.
Міндовкілля наголошує, що для вироблення спільної зваженої позиції по кожному із НДТМ будуть створюватися окремі Робочі групи для їх ефективного опрацювання. До участі запрошуються представники державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів.
Переклад довідкових документів з НДТМ здійснено за підтримки Проекту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, природи і ядерної безпеки Німеччини.
Довідково
Вік деяких українських підприємств металургійної галузі вже сягає 140 років. Тож порівняно з підприємствами ЄС нам знадобиться більше часу та інвестицій на модернізацію.
За “довоєнними” підрахунками учасників ринку, потенційні витрати на екологічну модернізацію по коксохімічному сектору оцінювалися приблизно в 3 млрд євро, всього металургійного комплексу – у понад 10 млрд євро.
Наразі через повномасштабне вторгнення рф в Україну, галузь працює на третину від своїх довоєнних можливостей. Однак саме цей сектор стане одним із провідних під час повоєнної відбудови України, попит на металургійну продукцію всередині країни зростатиме.