В Україні триває підготовка Другого національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди – стратегічного документа, який визначить нову кліматичну ціль держави на період до 2035 року. У 2025 році всі країни – учасниці Паризької угоди – мають подати оновлені кліматичні зобов’язання відповідно до п’ятирічного циклу перегляду внесків.
Оновлений НВВ2 України – амбітний і комплексний документ, що охоплює практично всі сектори економіки: енергетику, промисловість, транспорт, сільське господарство, управління відходами, землекористування, будівництво тощо. У межах його підготовки Міндовкілля за підтримки міжнародних проєктів IKI Interface GreenUkraine та EU4ClimateResilience проводить серію секторальних консультацій. До обговорення залучені науковці, бізнес, міжнародні партнери та громадськість.
Раніше експерти вже розглянули сектори «Сільське господарство», «Відходи» та «Землекористування». А днями обговорили, як мають трансформуватись енергетика та промисловість. Ці галузі є найбільш вуглецеємними складовими української економіки: разом вони генерують понад 70% національних викидів парникових газів. Саме тому без глибокої модернізації цих секторів досягнення кліматичних цілей України є неможливим.
Водночас їхня трансформація відкриває шлях до якісно нової економіки – стійкої, ресурсоефективної, орієнтованої на інновації та узгодженої з кліматичними стандартами ЄС.
Під час заходу було представлено результати моделювання викидів у секторах енергетики та промисловості до 2035 року. Дослідження, проведене Інститутом економіки та прогнозування НАН України, базується на кількох сценаріях, що враховують різні варіанти розвитку подій.
Війна не просто ускладнила реалізацію кліматичних заходів – вона кардинально змінила вихідні умови. Масовані обстріли, окупація територій, руйнування критичної інфраструктури в енергетиці та промисловості суттєво впливають як на поточний рівень викидів, так і на перспективи їхнього скорочення. Додатковими викликами стали зміна структури економіки, зростання безпекових загроз та інвестиційних ризиків. Це ускладнює як точний розрахунок викидів, так і формування реалістичної кліматичної політики.
В оновленому НВВ передбачено скорочення викидів у 2035 році до рівня 68–73% від базового 1990 року. Такий діапазон обрано свідомо – для збереження гнучкості в умовах високої невизначеності.
“Другий Національно визначений внесок має враховувати нові реалії та визначити цілі, які будуть водночас амбітними й досяжними. Це не лише міжнародне зобов’язання, а й стратегічна можливість для трансформації всієї економіки, – зазначила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань євроінтеграції Ольга Юхимчук. – Відбудова має бути “зеленою” – із впровадженням найкращих доступних технологій і сучасних підходів. Ці виклики створюють простір для переосмислення національних пріоритетів і запуску економіки на нових, стійких засадах. Саме енергетика і промисловість будуть рушіями післявоєнного відновлення”.
За словами Ґабріеля Зауера, директора проєкту GreenUkraine, оновлений НВВ має стати трампліном у майбутнє і надіслати чіткий сигнал інвесторам і ринку, що Україна серйозно налаштована на “зелену” трансформацію.
Оскільки НВВ є комплексним, кроссекторальним документом, надзвичайно важливою є широка міжвідомча координація та залучення всіх заінтересованих сторін. Міндовкілля закликає експертну спільноту, бізнес, громадянське суспільство та міжнародних партнерів активно долучатися до обговорення. Проєкт НВВ2 оприлюднено на сайті міністерства для ознайомлення і подання пропозицій.