Зміна клімату є найбільшою глобальною проблемою сучасності. Загроза, яка зараз стоїть перед нашою планетою, – безпрецедентна. Лише спільними зусиллями можна зменшити наслідки глобального потепління. Тому Україна намагається виконувати взяті на себе кліматичні зобов’язання. Про це заявила заступниця Міністра Вікторія Киреєва на тематичних слуханнях у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, організованих за ініціативи голови комітету Олега Бондаренка, МБО “Екологія-Право-Людина” та ГО “SaveDnipro”.
Роль України у світовій кліматичній політиці – значна. Тому попри війну наша країна дотримується своїх кліматичних цілей і вибудовує державну політику з урахуванням європейського курсу та принципів зеленої трансформації. Але війна дуже впливає на цей процес.
“На превеликий жаль, наша країна зараз швидко “декарбонізується”, тому що ворог знищує нашу енергетичну інфраструктуру та промисловість, а це найбільші джерела викидів парникових газів. Так, в 2021 році на енергетичну галузь припадало 218 млн тонн екв. викидів парникових газів, а вже в 2022 році – 170 млн тонн екв”, – говорить заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
Але, за її словами, виклики відкривають для нас нові можливості. Ми повинні думати про відновлення наших регіонів, енергетичного та промислового комплексів, і закладати основу для кліматично-нейтральної інфраструктури.
Для цього Міндовкілля розробило План до 2035 року та Стратегію кліматичної політики, яка найближчим часом буде винесена на розгляд Уряду. Паралельно зі Стратегією розроблений проєкт рамкового кліматичного закону, який вже найближчим часом буде направлений на розгляд Верховної Ради України. Цей законопроєкт є євроінтеграційним та визначає засади державної кліматичної політики. Він є одним із елементів формування системи торгівлі викидами в Україні і підвищить нашу оцінку в євроінтеграційних процесах.
Паралельно Міндовкілля розробило та готує до обговорення проєкт Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року та операційний план до неї. Це забезпечить підприємствам гнучкість у виборі шляхів скорочення викидів парникових газів, дозволить інтегруватися у глобальні вуглецеві ринки. Під час створення Системи торгівлі викидами в Україні має бути забезпечено максимальне наближення її параметрів до чинної СТВ ЄС для подальшої можливості приєднання до неї.
Тому Міністерство працює над тим, щоб відновити систему моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ), яка функціонує ще з 1 січня 2021 року, але дуже постраждала внаслідок військової агресії. Також Україна активно співпрацює з іншими державами щодо обміну фінансовою підтримкою на вільні квоти. Вже підписано Меморандуми зі Швейцарією та Японією. Розробляються нормативно-правові документи щодо його практичного впровадження на базі Кліматичного офісу.