Представники світової спільноти, міжнародні політичні та громадські діячі обговорили з українськими громадськими природоохоронними організаціями збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф, перспективи подолання наслідків для природних екосистем, можливості співпраці та підтримки України.
Участь у засіданні взяли співголова Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни екс-віце-прем’єр-міністр та колишній міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, віце-президентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, Президентка Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон, екоактивістка Грета Тунберг. З українського боку – Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, радник Керівника Офісу Президента України Олександр Бевз та очільники низки українських природозахисних організацій.
Члени Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни зазначили, що взаємодія з громадянським суспільством в частині захисту довкілля є важливою складовою для визнання екоциду злочином та напрацювання механізмів швидкого реагування на злочини проти довкілля.
Маргот Вальстрем зазначила, що оцінка збитків для довкілля має проводитися у поточній, середньостроковій і довгостроковій перспективі. Для цього потрібно мати відправну точку відліку та розуміти динаміку процесу.
За словами Грети Тунберг, наразі важливо об’єднати зусилля всіх небайдужих людей у світі для відновлення українського довкілля.
Міністр Руслан Стрілець звернувся до представників світової та української екоспільнот та зауважив, що Міндовкілля відкрите до діалогу та співпраці з активною екологічною та науковою спільнотою. Він розповів, що при Міндовкілля вже створена науково-експертна рада, яка напрацьовує план першочергових дій для відновлення довкілля після терористичного акту росіян на Каховській греблі. Міністр закликав усіх приєднуватися до неї.
Окремо активісти закликали сприяти визнанню екоциду злочином, наполягати на виплаті репарацій щодо наслідків екологічних злочинів, а також напрацювати механізми швидкого реагування на злочини проти довкілля.
«Екоцид та екологічні злочини – це не випадкові складові війни. Росіяни розуміють, що вони роблять. Ми бачимо ліси, пошкоджені вогнем після тривалих російських бомбардувань. Після кожного такого бомбардування птахи гинуть просто від звуків вибухів. Ми бачимо, що вони зробили з Каховкою, Запоріжжям. Вони вбивають тварин заради забави. Наприклад, із зоопарку під Бахмутом наша команда евакуювала лише одного лева, який залишився живим, інших тварин росіяни вбили і зняли шкіру», – розповів керівник Громадської організації «UA Animals» Олександр Тодорчук.
Керівник Громадської організації Українська природоохоронна група (UNCG) Олексій Василюк наголосив, що війна і особливо російський теракт на Каховській ГЕС є безпрецедентним за масштабами випадком нищення довкілля у Європі. Ці події призвели до колосальних втрат екосистем і вимирання біологічних видів. Але маємо думати про майбутнє. Територія, що постраждала внаслідок підриву Каховської ГЕС, може стати місцем залучення найбільших в історії України інвестиції для відновлення природи, зеленої енергетики та сучасного будівництва.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги загострила увагу на глобальних наслідках підриву росіянами Каховської греблі, зокрема: тотальному забрудненню Чорного моря, втраті тисяч гектарів родючих земель і загрозі світовій продовольчій безпеці, невідворотних кліматичних змінах. «Навіть у короткостроковій перспективі наслідки цього терористичного акту, для природи і людей є катастрофічні, адже масштаби знищення диких тварин, природних екосистем та цілих національних парків є безпрецедентними. Для напрацюванні науково обґрунтованих сучасних рішень необхідно об’єднати зусилля науковців, урядовців, політиків, представників громадськості з України та інших країн».
«Руйнування Каховської греблі в Україні засудив і Грінпіс Центральної та Східної Європи. Організація вимагає від Росії негайно припинити вторгнення та залишити Україну. «Ми повинні домагатися повної відповідальності та відшкодування екологічної шкоди, спричиненої російською війною проти України – це надзвичайно важливо», – відзначив керівник Greenpeace у Києві Денис Цуцаєв.
«За рік викиди парникових газів, викликані війною росії в Україні, сягають до 120 млн тонн СО2е. Це еквівалентно річним викидам Бельгії. Понад 14 млн тонн СО2е утворилися внаслідок використання пального російськими військами. Призупинення бойових дій та заморожування війни у тривалий конфлікт у довгостроковій перспективі буде згубним для клімату», – зазначила керівниця ГО Центр екологічних ініціатив «Екодія» Ольга Полуніна. Водночас, за її словами, відновлення природних екосистем позитивно впливатиме на клімат.
Представниця Молодіжного кліматичного руху FFF Ukraine Валерія Бондарєва зазначила, що сплачуючи росії за викопні види палива, такі як нафта і газ, багато країн, на жаль, платять за зброю, що використовується для вбивства людей в Україні, а також для здійснення геноциду та екоциду: «Тому як українська молодь, що виступає за справедливу та інклюзивну кліматичну політику, ми пропонуємо розвивати довгостроковий діалог щодо залучення міжнародної підтримки для нашої країни», – наголосила Валерія Бондарєва.
Зоряна Козак, представниця громадської організації Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», запропонувала для визнання екоциду міжнародним злочином та внесення злочину екоциду до міжнародного кримінального права об’єднатися та спільно з міжнародними екологічними організаціями провести відповідні інформаційні кампанії по всьому світу.
Богдан Вихор, виконавчий директор WWF-Україна: «Для нас важливо створити умови для зеленого, сталого, прозорого та інклюзивного відновлення України, яке ґрунтується на прозорій системі взаємовідносин між організаціями громадянського суспільства, урядом, фінансовими установами та бізнесом».
Представниця Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ганна Хомечко зазначила, що сьогодні важлива консолідація українського та міжнародного експертного середовища для вироблення ефективних правових механізмів відповідальності за екоцид та вдосконалення правового визначення екоциду в національному та міжнародному законодавстві.