Про стійку відбудову міст, інфраструктури та промисловості, а також рекультивацію забруднених ґрунтів та побудову системи торгівлі квотами на викиди говорили під час зустрічі української делегації на чолі із заступником Міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Німецького агентства з охорони навколишнього середовища.
Німецькі колеги передали звіт та рекомендації щодо управління басейнами малих річок Дністра та імплементації Водної рамкової директиви, розроблені проєктом МТД “Розбудова потенціалу управління водними ресурсами на місцевому рівні в окремих регіонах України”, що фінансувався Урядом Німеччини.
“В Україні вже розроблено всі 9 планів управління басейнами річок. Плануємо, що до кінця року ці документи будуть затверджені рішенням Уряду. Дякую Німеччині за допомогу, спрямовану на досягнення нашою країною доброго стану вод в найближчі роки”, – зазначив Олександр Краснолуцький.
Також учасники обговорили питання забруднення ґрунтів внаслідок війни та шляхи вирішення цієї проблеми. Зокрема, розглянули досвід Грузії щодо післявоєнного безпечного зберігання та утилізації залишків військової техніки та боєприпасів, виявлення замінованих територій та управління забрудненими землями.
За словами заступника Міністра, Україні цікавий досвід інших країн щодо рекультивації територій, на яких під час воєнних конфліктів розміщувались військові бази.
“Нам цікавий досвід відбудови країн, які пройшли цей шлях відновлення довкілля після воєнних конфліктів – Південної Кореї, Хорватії, Німеччини тощо. Нам важливо вивчити інституційний досвід і відбудувати Україну так, щоб вона стала однією з найсучасніших європейських держав”, – зауважив Олександр Краснолуцький.
Говорили учасники воркшопу і про створення в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Як відзначили німецькі колеги, Україна вже має хороший законодавчий базис для подальшого руху цим шляхом.
“Ми вдячні Німеччині та експертам GIZ за допомогу у розробці нормативних актів. Наразі працюємо над створенням необхідної ІТ-системи, взявши за приклад саме досвід Німеччини. Система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів запрацювала в Україні минулого року. Але, на жаль, у зв’язку з війною цей процес дещо сповільнився. Водночас, по спливу року ми вже бачимо як працює механізм та що потрібно вдосконалити, тож спільно з німецькими експертами готуємо ініціативи щодо спрощення процедур” – відзначила директорка Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Вікторія Киреєва.