Український бізнес уже показав, що готовий до змін і здатний створювати екологічно відповідальні технології, що затребувані у світі. Підтримка “зелених” інновацій стає не лише екологічним, а й економічним пріоритетом для країни.
Наразі стартує другий етап Глобальної програми з розвитку кліматичних інновацій в Україні (GCIP Ukraine 2.0) – ініціативи, яка спрямована на підтримку компаній, що розробляють рішення для скорочення викидів CO₂. Програма надає фінансування, акселерацію та менторську допомогу підприємствам, що прагнуть зробити свій внесок у “зелену” трансформацію. Вона реалізується UNIDO у співпраці з Greencubator та за підтримки GEF. І створює нові можливості для розвитку екологічних ініціатив.
Перша фаза GCIP Ukraine вже довела свою ефективність: понад 120 стартапів отримали підтримку та реалізували інноваційні рішення. Тепер нова хвиля учасників зможе долучитися до змін і зробити свій внесок у чисте майбутнє.
Запуск другої фази GCIP Ukraine розпочався з тематичної дискусії, учасники якої обговорили шляхи активізації розвитку зелених технологій в Україні.
За словами заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторії Киреєвої, яка взяла участь в дискусії, викликів стає дедалі більше, і традиційні підходи не працюють. Щороку стандарти щодо екологічності ведення бізнесу зростають і ця тенденція буде посилюватись. До повномасштабної війни багато підприємств не поспішали змінюватися, працюючи за старими схемами. Проте після 2022 року, коли компанії зіткнулися з необхідністю виживати, вони почали шукати нові можливості, залучати інвестиції для відновлення та змінювати свої підходи.
“Спілкуючись із міжнародними партнерами та беручи участь у світових конференціях, ми бачимо їхню готовність вкладати кошти в український бізнес. Однак ці інвестиції мають чітку умову – бізнес повинен бути сталим і відповідати європейським екологічним стандартам. Саме за зеленими інноваціями – майбутнє”, – говорить Вікторія Киреєва.
Навіть попри війну, Україна активно розвиває зелені технології. Це відзначили учасники кліматичного саміту ООН COP29, що відбувся восени в Баку. В Українському павільйоні було представлено вісім вітчизняних компаній, що працюють у сфері чистих технологій та є лідерами зеленого експорту. Вони продемонстрували свої інноваційні розробки у сферах сталого пакування, точного землеробства, зарядних станцій для електромобілів та переробленого пластику. Це викликало значний інтерес у міжнародних медіа, які активно писали про українські зелені інновації. Такий успіх став можливим завдяки синергії держави, бізнесу, науковців та громадськості.
“Україна зараз проходить важкий, але необхідний шлях трансформації. І ця трансформація – не лише енергетична чи промислова, вона – кліматична, екологічна, технологічна. Ми вже не просто говоримо про відбудову країни, а про сталу відбудову, яка базується на найкращих доступних технологіях, – зазначає Вікторія Киреєва. – При цьому наша мета – щоб держава була партнером для бізнесу. Маємо формувати передбачуване законодавче поле та створювати умови для залучення інвестицій. А громадськість має активно долучатися до кожного обговорення екологічних нормативів, щоб процес був прозорим і відкритим”.
Тільки за останній рік зроблено кілька надзвичайно важливих кроків. Перший – це реформа щодо запобігання промисловому забрудненню, яка базується на принципі найкращих доступних технологій. Ухвалено рамковий закон, який вперше в історії українського екологічного права ставить чіткі вимоги до підприємств – зменшувати викиди, впроваджувати сучасні очисні системи, переходити від штрафів до відповідального інвестування у чисте виробництво. Це створює нову систему екологічного управління, де підприємства отримують не лише обов’язки, а й стимули для впровадження чистих технологій. Уже в серпні перші компанії зможуть отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл, а для тих, хто вже застосовує екологічні рішення, буде спрощена декларативна система.
Ще один важливий крок – це законопроєкт про кліматичну політику, який закріплює на рівні закону мету досягнення кліматичної нейтральності України до 2050 року. Це – наша відповідь на глобальні виклики, і водночас чіткий сигнал інвесторам: Україна готова до змін, ми створюємо передбачуване, прозоре середовище для зелених інвестицій.
Окрім декарбонізації, наша країна рухається до циркулярної економіки. Це означає перехід від лінійної моделі “виробив – використав – викинув” до циклічного використання ресурсів. У співпраці з Європейським Союзом розробляється стратегія запровадження циркулярних принципів, включаючи розширену відповідальність виробника та розвиток переробки відходів.
Важливу роль у фінансуванні зеленої трансформації відіграють механізми зелених облігацій, імпакт-інвестування та співпраця з міжнародними кліматичними фондами. Це дозволяє українським компаніям залучати кошти для екологічних проєктів та розширювати співпрацю з міжнародними партнерами.
Як зазначає Вікторія Киреєва: “Коли ми говоримо про зелену трансформацію, ми говоримо про нові можливості – для громад, регіонів, молоді, науки і бізнесу. Разом ми зможемо зробити так, щоб екологічна відповідальність стала не просто нормою, а конкурентною перевагою української економіки”.
