Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 9-15 лютого 2023 року

17/02/2023 : 13:40

Спровоковане діями російських загарбників різке зниження рівня води в Каховському водосховищі обернутися екологічною катастрофою, що матиме деструктивні наслідки для всього європейського континенту.

Згідно з даними ДЕІ за 11,5 місяців війни російська агресія завдала збитків довкіллю на суму понад 1 трильйон 896 мільярдів гривень:

  • понад 280 тиc. кв. м  ґрунтів забруднено небезпечними речовинами;
  • 14 мільйонів кв. м   земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів;
  • 687 тис. тон нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши  атмосферне повітря небезпечними речовинами;
  • понад 59 тис. гектарів лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами, деякі з них можливо відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта – втрачені назавжди;
  • 1597 тон – це маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об’єкти;
  • 2 мільйони 903 кг – маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин, які потрапили у водні об’єкти.

Такі дані розраховані відповідно до методик, які визначають розмір шкоди, завданої по земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрі.  Загальна сума збитків забруднення ґрунтів та засмічення земель становить понад 847 мільярдів гривень.  За забруднення атмосферного повітря загальна сума збитків становить 992 мільярдів гривень. А за забруднення водних ресурсів розрахована шкода понад  56  мільйонів гривень.

Міндовкілля розпочало діалог з бізнесом щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управління для зеленого відновлення промисловості.

“Попри війну Україна продовжує прямувати до ЄС і імплементація 75-ї Директиви є одним з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Крім того, стійка промисловість та зменшення забруднення довкілля є одним з елементів  Європейського зеленого курсу. Звичайно, сьогодні Україна живе в дещо іншій реальності через повномасштабне вторгнення рф. Ми розуміємо, що через постійні ракетні атаки наша промисловість працює лише на 25% потужності. Кожен зруйнований об’єкт потрібно буде відбудовувати наново. Й сьогодні навіть не виникає сумнівів, що повоєнна відбудова має відбуватися вже з урахуванням сучасних «зелених» технологій за стандартами ЄС. На цьому наголошують Президент та Уряд України, на це звертають увагу наші міжнародні партнери”, – зазначив Міністр Руслан Стрілець. 

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Як повідомляє Енергоатом, неконтрольоване внаслідок російських дій скидання води на тимчасово окупованій Каховській ГЕС призводить до стрімкого зниження води в Каховському водосховищі та загрожує безпечній роботі й на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС.

Зараз рівень води у водосховищі становить 13,8 метра при нормальному значенні в 16 метрів, необхідного для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки. Впродовж попередніх днів рівень падав іще більше – до 13,7 і навіть 13,6 м. Таке зниження рівня води в Каховському водосховищі є новою загрозою від окупантів для ЗАЕС.

Наразі ставок-охолоджувач достатньо наповнений та поки що води для потреб ЗАЕС вистачає, проте в разі погіршення ситуації й подальшого зниження рівня води це стане великою проблемою для станції. Рівень 12,8 м буде аварійним, а 12 м – критичним.

Рішенням Держатомрегулювання з 10 лютого 2023 року обмежено експлуатацію енергоблоків №№ 3, 4, 5, 6 ЗАЕС через порушення вимог ядерної та радіаційної безпеки. Зокрема, йдеться про розташування рашистської військової техніки та зброї на території станції, пошкодження ліній зв’язку з енергетичною системою України, обстріли майданчика ЗАЕС. Крім того, через простій станції та зупинку всіх її енергоблоків відбувається постійна поступова деградація систем і обладнання.  

Рішення про поновлення умов ліцензії прийматиметься регулятором після деокупації ЗАЕС, повернення станції під контроль законного оператора – Енергоатома, а також проведення інспекційних і відновлювальних робіт.

Як повідомило МАГАТЕ, внаслідок масованої російської атаки 10 лютого через нестабільність електромережі на Рівненській та Південноукраїнській АЕС, як запобіжний захід, знизили виробництво електроенергії. Також зупинився один із блоків Хмельницької АЕС. Ці події були підтверджені Місіями підтримки та допомоги МАГАТЕ, які перебувають на станціях.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

9 лютого російські війська обстріляли складське приміщення магазину, де зберігалися пиломатеріали, у Бериславі Херсонської області. Сталася пожежа.

10 лютого російські військові завдали 14-го масованого удару ракетами та 16-го удару дронами по енергетичній інфраструктурі України. ЗСУ повідомляли про запуск по українській критичній інфраструктурі 71 ракети, 61 з яких збила протиповітряна оборона. Країна-терорист поцілила в енергетичні об’єкти в 6 областях, було пошкоджено 4 теплові електростанції.

11 лютого росіяни завдали два удари по об’єктах енергетики Дніпропетровської області: у Криворізькому районі та у Нікопольському районі. Тут атака дроном призвела до пожежі, яку успішно загасили.

12 лютого росіяни завдали ракетних ударів по місту Харкову та області. Під прицілом були критичні та інфраструктурні об’єкти. Виникли пожежі, які рятувальникам вдалося оперативно загасити.

13 лютого війська країни-терориста:

  • вкотре вкривали місто Херсон вогнем з артилерії. Снаряди вщент зруйнували будівлю виробничої бази одного з підприємств;
  • знову обстріляли Куп’янськ Харківської області. У місті пошкоджені житлові будинки, сталися пожежі.

14 лютого російські окупанти обстріляли Краматорськ та Костянтинівку Донецької області. У Костянтинівці один з ударів пошкодив Центр видачі гуманітарної допомоги, а другий потрапив по  промисловій зоні.

15 лютого російські терористи обстріляли лікарню у Бериславі Херсонської області. Ворожі снаряди влучили, зокрема, у котельню, яка забезпечує медичний заклад опаленням.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Відповідно до даних ДЕІ, 16 жовтня 2022 року, внаслідок атаки дронами, були пошкоджені резервуари одного з провідних експортерів соняшникової олії України в Миколаєві. Рослинна олія з пошкоджених цистерн потрапила, зокрема, до акваторії Бузького лиману, площа забруднення склала близько 750 квадратних метрів. З поверхні води було зібрано 675,8 кубічних метрів забруднюючої речовини. Збиток, завданий довкіллю внаслідок  забруднення рослинною олією акваторії Бузького лиману та земельних ділянок, складає 39,9 млрд грн.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 15 лютого 2023 року на території України знешкоджено 322 034 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2180 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 795,1 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

За даними інфографічного довідника “Агробізнес України 2022” близько 15% сільськогосподарських угідь України є замінованими. Забруднення ґрунту та ґрунтових вод нафтопродуктами та важкими металами може призвести до того, що на територіях, де відбувалися військові дії, деякий час не можна буде нічого вирощувати.

Обсяг відходів руйнації в Україні через військову агресію рф вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. А це близько 10-12 млн тонн. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час наради щодо швидкого відновлення України, що відбулась під головуванням Прем’єр-міністра України.

За його словами, Уряд вже встановив чіткий алгоритм, що і як робити з такими відходами. Тож важливо, щоб регіони правильно організували цю роботу. Міністр навів приклад Київщини, яка першою пілотно взялася за виконання затвердженого Кабміном порядку поводження з відходами руйнації. ОВА було облаштовано 62 тимчасових майданчики для складування таких відходів. Наразі з них використовується 48. Тут вже розміщено 144 тис. тон відходів війни. Механізм працює наступним чином: громади звозять відходи руйнації у місця тимчасового складування, де далі відбувається їх сортування, виокремлюються небезпечні, будівельні відходи тощо. Будівельні відходи подрібнюють для повторного використання.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

“Деснянсько-Старогутський” національний парк у Сумській області не був під окупацією, але щоденно — починаючи з 24 лютого 2022 року — потерпає від російських обстрілів. Центральна будівля парку розташована за 400 метрів від кордону з РФ. Щодня обстрілюють або сам парк, або Середину-Буду, Стару Гуту, де знаходяться будівлі установи.

Наслідків для тваринного світу наразі парк не може оцінити, адже лісові угіддя відвідувати заборонено. Люди знаходять нерозірвані міни, снаряди, територія замінована; є випадки підриву на розтяжках, можливо, серед тварин також.

Відвідувачів парк нині не запрошує: небезпечно. Однак іншу повсякденну роботу, яку вели й у мирний час, співробітники парку виконують. Наприклад, орнітолог, який щорічно спостерігав за міграцією птахів на Десні, зараз це робить у Середині-Буді, тобто вивчає шлях птахів, не прив’язаний до води. Окрема робота — підготовка проєктів для відновлення. Уже зараз парку допомагають благодійники — колеги, міжнародні фонди. Більш детально про наслідки війни для “Деснянсько-Старогутського” національного парку йдеться у статті.

Згідно з даними ДП «Ліси України», лісництва Херсонщини досі на території тимчасово підконтрольній агресору – це близько 180 тисяч гектарів лісу. В Херсонській області у 2022 році зафіксована найбільша кількість по Україні великих пожеж – 51 випадок. Площа загоряння кожної перевищує п’ять гектарів. Загальна площа знищених лісових масивів перевищує вісім тисяч гектарів. Загоряння насаджень настає внаслідок проведення активних бойових дій, обстрілів ракетами, мінометними та артилерійськими снарядами.

Площа лісових пожеж на Миколаївщині у 2022 році порівняно з 2021 збільшилася у 400 разів. Майже всі ці масштабні загоряння відбулися і далі продовжуються на Кінбурській косі. Кінбурнське та Василівське лісництва на півострові опікувалися разом 3600 гектарів лісу. Сьогодні вже пожежами знищено 2150 гектарів лісу.

Компанія “Ліси України” вже планує заходи щодо лісовідновлення територій, пошкоджених внаслідок повномасштабного вторгнення. Але перш ніж там з’явиться такий ліс, мине не менше 50 років.

Шкода водним ресурсам

Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, аби вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС, або ж дозволила це зробити українським фахівцям. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Після часткового руйнування та зумисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС Україна щодня втрачає тисячі кубометрів води. Через що частина населених пунктів, які отримують воду саме з Дніпра, можуть залишитися без доступу до питної води.

Ще більшою є атомна загроза. Зниження рівня води у сховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. Денис Шмигаль підкреслив, що цивілізований світ не повинен мовчати та закликав міжнародних партнерів вжити заходів, в іншому разі це може обернутися екологічною катастрофою, що матиме незліченні деструктивні наслідки для всього континенту.

На супутникових знімках Maxar, які опублікувало NPR, видно як по краях Каховського водосховища утворилася широка берегова лінія через стрімке падіння рівня води.

Чорне та Азовське моря

В рамках ведення бойових дій з Україною російські війська розмістили в Чорному морі безліч морських мін. Українські військові постійно попереджають про високу мінну небезпеку.

У Грузії на узбережжі місцевого курорту вибухнув небезпечний боєприпас, який ймовірно є морською міною. Подія трапилася в Батумі, як повідомило в понеділок, 13 лютого, грузинське видання rustavi2.ge. За даними ЗМІ, небезпечний боєприпас здетонував в морі, приблизно за 25 метрів від берега.

Періодично смертельні боєприпаси прибиває до берегів країн, які також омиваються Чорним морем: наприкінці березня Туреччина виявила та знищила дві таких міни, а в грудні вже четверта морська міна дісталася до берегів Румунії. Наразі російські морські міни буквально усівають прибережні території Одеської області.

Росія руйнує портову інфраструктуру України, створює безпекові загрози для українських південних регіонів зі сторони Чорного моря та перешкоджає роботі Чорноморського зернового коридору.

У зв’язку із затягуванням інспекцій з боку Росії в Босфорі нині утворилась черга із понад 140 суден, переважна більшість яких очікує там понад місяць. Продовольча безпека країн, які залежать від експорту української сільськогосподарської продукції, опинилася під загрозою. Насамперед, через дії Росії продовольство недоотримують країни Глобального Півдня, зокрема Африки та Азії.

В опублікованій 15 лютого заяві Україна закликала міжнародну спільноту, зокрема ООН та Туреччину як гаранторів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від росії негайного припинення штучних затримок в роботі зернового коридору Чорним морем, зупинки спроб рф використовувати продовольство як зброю та розблокування  торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: