Європейська екологічна агенція

Головною метою діяльності Європейської екологічної агенції (далі – ЄЕА) є забезпечення незалежною інформацією про стан навколишнього середовища. Це основна інформаційна база для тих, хто залучений в розвиток, прийняття, проведення і оцінювання екологічної політики, а також для громадськості.

ЄЕА працює в межах 4 основних блоків питань: 

  1. запобігання зміни клімату;
  2. запобігання втратам біологічного різноманіття і розуміння його просторової зміни;
  3. захист людського здоров’я і якості життя;
  4. використання і управління природними ресурсами і відходами. 

ЄЕА координує Європейську мережу інформації та спостереження за довкіллям (далі – Eionet), метою якої є вироблення індикаторів, надання рекомендацій та інформації в сфері охорони навколишнього природного середовища. ЄЕА збирає і аналізує дані про стан навколишнього природного середовища в країнах-членах ЄС, партнерів ЄС та міжнародних організацій.

Правові основи участі третіх країн в роботі Європейської екологічної агенції

Повна участь в ЕЕА можлива тільки для держав – членів ЄС. Участь третіх країн можлива у формі повної участі без права голосу, співпраці щодо реалізації окремих пріоритетів або заходів ЄЕА та співпраці на нерегулярній основі.

У разі повної участі без права голосу між країною та ЄЕА укладається Угода про участь, у разі співпраці щодо реалізації окремих пріоритетів або заходів агенції підписується документ про співпрацю. 

Фінансові внески встановлюватимуться залежно від заходів, в яких країна братиме участь та які буде погоджено з ЄЕА. 

Внески країни для повної участі в ЄЕА здійснюються на прогресивній основі за період трьох років. Рішенням Європейського парламенту передбачено, що загальна сума внеску країни-претендента на участь в ЄЕА залежить від національного ВВП (дані Eurostat). Це Рішення також передбачає, що країни-претенденти можуть вносити лише частину внеску від свого національного бюджету і що решта частина коштів може бути взята від Програм Допомоги Країнам (Community Assistance Programmes). 

Відповідно до згаданих нормативно-правових актів стратегічними пріоритетами Міндовкілля, які сумісні з пріоритетами діяльності Європейської екологічної агенції, є: 

  1. Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;
  2. Підвищення якості повітря та запобігання змінам клімату;
  3. Забезпечення екологічної безпеки, усунення збільшення навантаження на навколишнє природне середовище, зумовленого економічним зростанням;
  4. Припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;
  5. Докорінне вдосконалення діяльності з питань надрокористування;
  6. Унеможливлення протизаконних дій у процесі розпоряджання лісовими і водними ресурсами;
  7. Проведення організаційно-правових заходів щодо державного регулювання землекористування;
  8. Удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів держав Європейського Союзу.

Пріоритети співпраці між Україною та ЄС у сфері охорони навколишнього середовища визначені в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, а також в Плані дій Україна-Європейський Союз. 

Аналізуючи зазначені документи на відповідність і сумісність пріоритетам ЄЕА, слід відзначити наступні спільні пріоритети співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища: 

  • моніторинг рівнів забруднення та оцінка стану навколишнього середовища; спільна система інформації про стан навколишнього середовища;
  • боротьба з локальним, регіональним та транскордонним забрудненням атмосферного повітря та води;
  • відновлення природного стану навколишнього середовища;
  • якість води;
  • зменшення обсягів, утилізація і безпечне знищення відходів, а також виконання положень Базельської конвенції;
  • збереження біологічної різноманітності, територій, що охороняються, а також раціональне використання біологічних ресурсів та управління ними;
  • глобальні кліматичні зміни.


На сьогодні Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, через брак людських та технічних ресурсів, не спроможне в повному обсязі забезпечувати співробітництво з Європейською екологічною агенцією.

Так, однією з умов повної участі без права голосу з ЄЕА є визначення відповідних національних інституцій, які приєднуються до інформаційної мережі EIONET. Одна з національних інституцій визначається “національним контактним пунктом”, що координує потоки інформації та передає дані до Агенції та до інших учасників мережі. Агенція може доручати організаціям – учасницям мережі від України виконання певних завдань на основі окремих договорів.

У разі співробітництва щодо реалізації окремих пріоритетів або заходів ЄЕА всі умови будуть визначені в документі про співпрацю. Однак, стандартними умовами є наявність особи, яка забезпечуватиме зв’язок з агенцією або національного контактного пункту, до завдань яких буде входити: переклад нормативно-правових документів, звітів, урядових рішень на англійську мову для відправлення до секретаріату ЄЕА та переклад з англійської мови робочих документів, звітів ЄЕА та у разі необхідності законодавства ЄС; участь у навчальних заходах ЄЕА; участь в роботі інформаційної мережі EIONET та участь в проведенні консультацій і зустрічей з учасниками зазначеної мережі та інше передбачене в документі про співпрацю.

Варто зазначити, що на даному етапі важко спрогнозувати інституційні умови та відповідні людські ресурси при можливості співпраці з ЄЕА на нерегулярній основі тобто виконання разових проектів або спільні дії в рамках окремих заходів.

До компетенції ЄЕА відносяться директиви, більшість яких потрібно буде адаптувати у рамках зобов’язань по Угоді про асоціацію та у рамках створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Однак, при умові повної участі без права голосу потрібно буде адаптувати нормативно-правові акти ЄС, які будуть визначені додатком до угоди.

ЄЕА також проводить інтенсивну міжнародну співпрацю, а також пришвидшує партнерство з сусідами ЄС та інших країн-членів в контексті Політики Сусідства ЄС (EU Neighbourhood Policy).

Підхід, якому віддає перевагу ЄЕА в регіоні, на який поширюється Європейська політика сусідства, полягає у сприянні співпраці на регіональному рівні. Цей підхід було апробовано раніше і відображено в різноманітних звітах щодо європейського стану довкілля, представлено на міністерських конференціях в рамках процесу “Довкілля для Європи”, ініційованого в рамках Європейської економічної комісії ООН. 

Варто зазначити, що Міндовкілля опрацьовує можливість участі України у таких проектах ЄЕА:

  1. Вивчення земляного покрову та екосистеми України і створення на підставі фотоматеріалів, зроблених із супутників, інтегрованої бази даних з використанням земельних, водних, лісових та інших ресурсів в ретроспективі з 1970-х по 2006 роки;
  2. Вивчення у ретроспективному плані стану і перспектив розвитку водних ресурсів України у т.ч. у контексті забезпечення потреб її населення та сільського господарства в умовах зміни клімату;
  3. Узгодження в рамках ЄС головних показників (індикаторів) стану екосистеми України з метою запровадження європейських стандартів екологічних показників та оцінки ситуації;
  4. Підготовка україномовного варіанту «Тлумачного словника екологічної термінології».

Крім цього, з метою підготовки зазначених проектів та відповідно до підходів ЄЕА є можливість використати програми технічної допомоги ЄС TAIEX та TWINNING для проходження стажування українських фахівців. 

Однак, остаточний висновок щодо форми участі України в роботі Європейської екологічної агенції Міндовкілля зможе надати після отримання відповіді від Секретаріату ЄЕА на запит Міндовкілля щодо можливої форми участі України, зокрема можливих заходів в рамках подальшого співробітництва, фінансових внесків та інших витрат. Зазначений запит було передано до МЗС України листом від 12.11.2008 № 15604/18/10-08 для подальшої передачі до Секретаріату ЄEA.