Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 14-20 липня 2022 року – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Широкомасштабне російське вторгнення в Україну вже призвело до значних втрат для українського довкілля. Країна-агресор продовжує вчиняти нові акти ядерного, ракетного, екологічного і продовольчого терору та загрожувати безпеці Європи та світу.

Попри війну, Україна продовжує впроваджувати європейські стандарти в довкіллєве законодавство. 18 липня парламент схвалив в цілому Закон України про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

Закон розширює перелік видів діяльності, на які поширюється Конвенція, запроваджує моніторинг та постійну звітність про виконання Конвенції. Це особливо важливо у повоєнний період. Адже Україна має відбудовуватися за європейськими стандартами та вимогами.

Також Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт № 6477 «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».

“Незважаючи на війну, ми маємо виконувати свої євроінтеграційні зобов’язання. Схвалення законопроєктів ще раз підтверджує серйозність намірів України стати частиною Європейського Союзу. Тож продовжуємо скорочувати відстань до ЄС, будуємо нове майбутнє для нашої країни”, – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Ситуація на окупованій російськими військами Запорізькій АЕС продовжує становити загрозу всій Європі. Російські окупаційні сили застосовують репресії і викрадають ключових працівників захопленої ЗАЕС. Загарбники захопили і вивезли в невідомому напрямку начальника служби охорони навколишнього середовища Ігоря Квашніна. Служба охорони відповідає за безпеку навколишнього середовища АЕС, тобто відсутність забруднення будь-якими речовинами, включаючи радіоактивні. 18 липня російські військові викрали заступника начальника цеху дезактивації з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами Сергія Пихтіна та майстра цеху дезактивації Олену Рябцеву. Наразі місцезнаходження викрадених невідоме.

18 липня російські загарбники силоміць проникли до радіаційної зони блока №2 ЗАЕС. Вони порушили встановлені норми. Окупанти не використовували спеціальний одяг і не дотрималися передбачених підготовчих процедур перебування в радіаційній зоні. На одязі вони могли рознести радіаційні частинки станцією та прилеглою територією.

Ядерна безпека продовжує перебувати під загрозою, оскільки російська армія використовує територію атомної станції як військову базу. Згідно з повідомленнями Енергоатому, окупанти розмістили поблизу ЗАЕС важке озброєння, зокрема, реактивні системи залпового вогню. Протягом тижня з розміщеного біля станції важкого озброєння, російські військові неодноразово здійснювали обстріли міста Нікополь.

Російські військові затягнули щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку до машинної зали 1-го енергоблока ЗАЕС. Весь арсенал ввезеної важкої техніки з усім боєкомплектом перебуває на даний момент зовсім поруч із обладнанням, яке забезпечує роботу турбогенератора. Зокрема, у безпосередній близькості до головного маслобаку, де міститься легкозаймисте масло, яке охолоджує парову турбіну. Там же є вибухонебезпечний водень, який використовується для охолодження генератора. Військова техніка загарбників унеможливила доступ спеціалізованих пожежних та інших машин до машзали енергоблока №1. Відтак ризик пожежі багатократно зростає, а її гасіння стає вкрай проблематичним. Якщо ж пожежа станеться, наприклад, через випадкову детонацію боєкомплекту, то її масштаби можуть дорівнювати тій, яка відбулася під час аварії на ЧАЕС.

У Зоні відчуження Чорнобильської АЕС продовжується робота з ліквідації наслідків окупації російськими військами. Через те, що техніка російської армії здійснила вторгнення в Україну з території Зони відчуження, існують ризики перенесення радіоактивного забруднення за її межі.

Цього тижня в Зоні відчуження перебуває команда фахівців організації Greenpeace. За погодженням з українським урядом вони проводять незалежне радіаційне обстеження та оцінку впливу російської окупації на довкілля.

19 липня Служба безпеки України повідомила, що зібрала докази ядерного тероризму росіян на території Зони відчуження.

Територія зони відчуження досі не розмінована. Це порушує цілісність системи радіаційної безпеки об’єкта, яку Україна десятиліттями вибудовувала разом з міжнародними партнерами. Досі залишається надто висока ймовірність неконтрольованих вибухів та спричинених ними пожеж.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

російські війська:

14 липня:

завдали ракетних ударів по центру Вінниці. Внаслідок обстрілу загинули 25 цивільних, пошкоджені або зруйновані десятки будівель, згоріли 40 авто;
завдали авіаракетних ударів по промисловій зоні міста Краматорськ Донецької області. Через удари у деяких частинах міста було відсутнє електропостачання;
атакували Вуглегірську ТЕС у Донецькій області;
артилерійськими обстрілами пошкодили підприємство в Основ’янському районі м. Харкова та приміщення ангару депо метрополітену у Салтівському районі;
знищили зерносховище та офісне приміщення в одному зі сільськогосподарських підприємств у Кам’янському Запорізької області.

15 липня:

здійснили ракетну атаку по Південному машинобудівному заводу у місті Дніпро. Пожежу на підприємстві гасили протягом 38 годин;
обстріляли з РСЗВ Нікопольський район Дніпропетровської області. Через обстріл виникла сильна пожежа, горіло паливо на площі близько 1700 кв.м.

16 липня:

завдали ракетного удару по Одесі, влучивши в склад та майстерню підприємства по виготовленню меблів. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа на площі 1000 кв.м.;
обстріляли с. Таврійське Запорізької області і пошкодили газопровід середнього тиску. Через бойові дії немає можливості провести аварійно-відновлювальні роботи.

17 липня:

окупанти 18 разів обстріляли з артилерії село Івашки Золочівської громади Харківської області. Частина снарядів влучила зруйнувала спиртзавод;
Миколаїв зазнав масованого ракетного обстрілу, що спричинив пожежі на 2 промислових підприємствах. Пожежі було ліквідовано.

18 липня:

завдали ракетного удару по елеватору у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Знищено більше 5 тис. тонн зерна;
обстріляли сміттєзвалище в Балаклії на Харківщині. Внаслідок атаки виникла пожежа;
знищили автосалон і салон з продажу сільгосптехніки у Миколаєві;
обстріляли з артилерії місто Нікополь Дніпропетровської області, зруйнувавши будівлі промислового і енергетичного підприємства, річковий порт.

19 липня:

атакували консервний завод у Миколаєві.

20 липня:

завдали ракетного удару по промисловій частині міста Краматорськ та знову штурмували Вуглегірську ТЕС у Донецькій області.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 20 липня 2022 року на території України знешкоджено 163 399 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2080 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 65 тис. 568 га.

18 липня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що з початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року Росія випустила по Україні понад 3 000 крилатих ракет.

Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.

За даними проекту RebuildUA, в Ірпені на Київщині за період російської окупації 1836 будівель було зруйновано, а 10596 будівель постраждало. На своїх подвір’ях місцеві жителі досі знаходять зруйновану техніку, боєприпаси, міни. Оцінка сукупних збитків складає 25,3 млрд грн.

У місті Буча на Київщині, що стало одним із сумнозвісних символів війни, зруйновано 185 будівель, 2514 будівель зазнали пошкоджень. Збитки оцінюються у 5,2 млрд гривень.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Унаслідок пожеж, що виникли через дії російських військ, пошкоджена велика площа лісу (понад 9000 га) на території Національного природного парку «Святі Гори». За даними Державної екологічної інспекції, сума збитків за забруднення атмосферного повітря внаслідок лісових пожеж на території Донецької області після російських ракетно-бомбових ударів становить понад 91 млрд гривень.

Через обстріли з боку російських військ Національний природний парк “Білобережжя Святослава” зазнав найбільшої шкоди, в порівнянні з іншими об’єктами природно-заповідного фонду Миколаївщини. За останніми даними на Кінбурнському півострові вигоріло 1840 гектарів.

Гасіння лісових пожеж ускладнюється бойовим діями та замінованістю територій лісів.

14 липня трагічний випадок стався в Народицькому спеціалізованому лісовому господарстві Житомирської області. Автомобіль державної лісової охорони наїхав на міну на лісовій дорозі. В результаті вибуху двоє лісівників загинули, ще шість зазнали поранень.

Через негативний вплив воєнних дій страждає екосистема ґрунту. Зокрема, оболонки боєприпасів виготовлені з чавунного сплаву, до якого, окрім заліза і вуглецю, додають сірку та мідь. Якщо такі уламки залишаються в землі, з часом вони починають окислюватись, надходити до колообігу речовин довкілля та включатися до харчових ланцюгів.

Під час вибухів боєприпасів в атмосферу потрапляють токсичні гази: оксид сірки, оксид азоту ти монооксид карбону. З атмосфери вони повертаються в ґрунт через кислотні дощі, які змінюють pH ґрунту та викликають опіки рослин. Потужні вибухи також можуть зруйнувати водонепроникний шар корінних порід. У такому випадку пришвидшується просочування води в ґрунт. У водоносні горизонти та водні шляхи потрапляють агресивні забруднювачі, які можуть переноситися далеко за межі поля бою.

Шкода водним ресурсам

Російське вторгнення завдало критичної шкоди водній інфраструктурі Донбасу. Про це йдеться в опублікованому Bellingcat дослідженні. На основі супутникових знімків фахівці зробили висновок, що перестала функціонувати система водопостачання, яка забезпечувала питною водою 4 мільйони людей. Систему каналів та трубопроводів пошкоджено внаслідок багатомісячних обстрілів. Крім того, вода не може текти без електрики, необхідної для роботи насосів та фільтрів. Лінії електропередач були перебиті, електростанції розбомблені. У результаті через російську агресію весь регіон відрізаний від основних комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, каналізація). Допоки тривають військові дії, ситуація з водою залишиться критичною, оскільки для ремонту знадобиться розмінування та відновлення електропостачання.

Фахівці ДЕІ розрахували шкоду, завдану внаслідок знищення російськими військами греблі Оскольського водосховища у Харківській області. Через скид води у нерестовий період загинуло риби на суму понад 883,7 млн гривень. За інформацією Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України, внаслідок бойових дій було знищено 1 997 500 екземплярів водних біоресурсів, серед яких: карась сріблястий, краснопірка, лин, лящ, сазан, сом, судак, окунь та інші.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

18 липня російська армія завдала ракетного удару по Одеській області крилатими ракетами з акваторії Чорного моря. Одна ракета влучила у міст через Дністровський лиман, який не функціонує, адже окупанти б’ють по ньому ракетами ще з квітня.

Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам. 14 липня чоловік підірвався на міні і загинув у прибережних водах одного з пляжів на Одещині.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: