Команда Міністерства захисту довкілля та підпорядкованих центральних органів виконавчої влади продовжує документувати збитки природі від російської агресії. З початку повномасштабного вторгнення фахівцями Державної екологічної інспекції проведено 232 виїзди на місця злочинів проти довкілля та відібрано 198 проб ґрунтів по всій території України.
2 вересня набула чинності Методика визначення збитків, заподіяних внаслідок забруднення вод. Ця методика дозволить розраховувати завдані військовими діями збитки водним ресурсам.
На зустрічі з послом Швеції в Україні Тобіасом Тибергом Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець відзначив, що «війна, яку розпочала рф на нашій території, не є перешкодою для зеленого європейського руху України. Кожен українець вірить в перемогу та Збройні Сили і чітко розуміє, що вже сьогодні нам потрібно відбудовувати та розбудовувати нашу країну».
Пан Тобіас Тиберг запевнив, що Швеція готова і надалі підтримувати Україну.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
Станом на 7 вересня 2022 року Запорізька АЕС працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки.
5 вересня 2022 року, чотири із шести представників команди інспекції МАГАТЕ завершили роботу на Запорізькій АЕС і покинули майданчик станції. Очікується, що два експерти продовжать роботу на ЗАЕС на постійній основі.
6 вересня МАГАТЕ опублікувала
Основна і найбільш об’ємна його частина присвячена ситуації на Запорізькій атомній станції.
МАГАТЕ вказує, що з початку захоплення станції росіянами у березні були суттєво порушені всі 7 основ ядерної безпеки:
- порушена фізична цілісність
- порушена працездатність систем безпеки
- складні умови для персоналу
- пошкодження сторонніх джерел живлення
- ускладнення ланцюгів постачання
- проблеми систем радіаційного моніторингу та аварійних заходів
- проблеми з комунікаціями з регулятором
Місія МАГАТЕ підтвердила розміщення на станції російської військової техніки і солдатів. «Команда спостерігала присутність російських військовослужбовців, транспортних засобів і техніки на різних місцях на ЗАЕС, у тому числі кілька військових вантажівок на першому поверсі машинного залу енергоблоків №1 та 2», – сказано у звіті.
«До завершення конфлікту і відновлення стабільних умов існує нагальна потреба у проміжних заходах для запобігання ядерній аварії внаслідок фізичної шкоди, спричиненої військовими діями. Цього можна досягти шляхом негайного створення охоронної зони ядерної безпеки. МАГАТЕ готове негайно розпочати консультації щодо термінового створення такої зони ядерної безпеки та захисту на ЗАЕС», – йдеться у звіті МАГАТЕ.
Видання Insider опублікувало відео обстрілів російських реактивних систем залпового вогню з території ЗАЕС, зняте в ніч із 2 на 3 вересня.
3 вересня після чергових обстрілів російськими окупантами була пошкоджена лінія зв’язку Запорізької АЕС з енергосистемою України, внаслідок чого енергоблок №5 ЗАЕС був відключений від мережі.
5 вересня внаслідок пожежі, яка сталася через російські обстріли, була відімкнена остання лінія електропередач, яка з’єднувала вузол ЗАЕС/ЗаТЕС із енергосистемою України. Як наслідок був розвантажений та відключений від мережі енергоблок №6, який зараз живить власні потреби ЗАЕС.
Україна закликає світову спільноту невідкладно вжити заходів для якнайшвидшої демілітаризації ЗАЕС, виведення з території станції та міста Енергодар усіх російських військових, та повернення Запорізької АЕС під повний контроль України заради безпеки всього світу.
Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
1 вересня російські війська:
- обстріляли Енергодар Запорізької області, внаслідок атаки сталося займання господарської споруди на території підприємства;
- обстріляли селище Печеніги Харківської області з “Градів”, пошкодивши інфраструктуру
- обстріляли авіапідприємство в Харкові, внаслідок атаки пошкоджено низку приміщень.
2 вересня окупанти завдали ракетних ударів по Холодногірському району Харкова, пошкодивши приміщення.
3 вересня:
- росіяни влучили в продовольче підприємство у Краматорську. Ще одне влучання було у підприємство легкої промисловості – там сталася пожежа. У Слов’янську окупанти влучили у два підприємства;
- 5 російських ракет було збито у Дніпропетровській області, падіння уламків спричинило 4 пожежі у кількох громадах.
4 вересня російські війська:
- обстріляли зерносклад елеватора у Вознесенську Миколаївської області, спричинивши пожежу;
- зруйнували елеватор в Очакові Миколаївської області, знищивши кілька тисяч тон зерна;
- завдали масованого ракетного удару по Миколаєву, зруйнувавши об’єкти цивільної інфраструктури.
5 вересня російські війська:
- атакували нафтобазу у Карпівській громаді Криворізького району. Сильна пожежа знищила запаси палива;
- обстріляли Нікопольський район Дніпропетровської області, пошкодивши 9 інфраструктурних об’єктів;
- ракетним обстрілом пошкодили промислове підприємство у Миколаєві;
- пошкодили господарчі споруди і виробничі об’єкти в селах Ізюмського, Чугуївського, Харківського та Богодухівського районів, спричинивши пожежі.
6 вересня окупанти:
- здійснили ракетний удар по нафтобазі у м. Кривий Ріг, внаслідок чого виникла масштабна пожежа. Гасіння пожежі тривало 16 годин;
- знищили склад з зерном фермерського господарства у Баштанській громаді Миколаївської області;
- пошкодили промислове підприємство у Комишуваській громаді Запорізької області.
7 вересня унаслідок ракетного удару в Немишлянському районі Харкова згоріла виробнича будівля. Російські війська також обстріляли промислове підприємство у Марганецькій громаді Дніпропетровської області.
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
Фахівці Державної екологічної інспекції здійснили обстеження території смт Дубов’язівка Конотопського району Сумської області, яку наприкінці березня 2022 року обстріляли російські військові. Під час атаки окупанти пошкодили ємність з карбамідно-аміачною сумішшю та 6 цистерн, в яких зберігалося майже 155 тонн дизельного пального. Внаслідок обстрілу сталася масштабна пожежа, яка потягла за собою неорганізований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Сума шкоди довкіллю склала понад 6,8 мільйона гривень.
Крім того, нафтопродукти та рідке азотне добриво потрапили на земельну ділянку загальною площею понад 350 м2. За результатами дослідження у ґрунті зафіксовано перевищення (у порівнянні з фоновим вмістом) концентрації азоту амонійного у 365 разів, органічних речовин – майже у 12 разів, а також перевищено гранично допустимі концентрації неполярних вуглеводнів – у 17 разів та нітратів – майже у 18 разів.
Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
За даними ДСНС, внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації майже половина території України була забруднена мінами та вибухонебезпечними предметами. На цей час вдалося зменшити площу потенційно небезпечної території із 300 тисяч квадратних кілометрів до 185 тисяч. Однак ситуація ускладнюється постійними обстрілами територій на напрямках Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Одеської, Сумської та Миколаївської областей.
Значну проблему також становить забруднення мінами та вибухонебезпечними предметами річок, водойм та водосховищ України, прибережних акваторій Азовського та Чорного морів, гідротехнічних споруд та морських портів. Загальна площа потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами акваторій України становить близько 16 тисяч квадратних кілометрів.
Всього з 24 лютого 2022 року здійснено 25 190 залучень піротехнічних відділень, виявлено, вилучено та знешкоджено 192 230 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2106 авіаційних бомб, обстежено територію площею 69 тис. 856 гектарів.
3 вересня російські війська завдали ударів фосфорними снарядами по селу Безруки Дергачівської громади Харківської області. У результаті цього повністю згоріли понад 16 будинків. Зброя, що містить білий фосфор, заборонена до застосування за міжнародними угодами і завдає значної шкоди здоров’ю людей та довкіллю.
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
Значна частина українських лісів лишається замінованою. 2 вересня лісівники підірвалися на міні на Житомирщині. Трагічний випадок стався на території ДП «Народницький лісгосп». Внаслідок вибуху загинув єгер, лісничий перебуває в реанімації.
Через військові дії продовжують виникати лісові пожежі. 2 вересня, окупанти обстріляли Великомихайлівську громаду Дніпропетровської області. Внаслідок атаки сталася пожежа у лісі, вигоріло 4 гектари.
2 вересня у Краснопільській громаді Сумської області внаслідок обстрілів окупантів виникла лісова пожежа. Вітер був у бік кордону з Росією, тому вогонь перекинувся на позиції росіян.
Україна займає 9 місце за площею лісів у Європі. Загалом бойові дії різної інтенсивності велися на 3 млн га лісу, зараз – на 600 тис. га. Основними наслідками воєнної агресії для лісового господарства є пожежі, забруднення вибухонебезпечними предметами, та втрата потужностей.
Європа підтримає Україну у відновленні лісів. У рамках форуму “Ліси Європи” схвалено резолюцію, яка передбачає рекомендації по відновленню лісового господарства України. Йдеться, в тому числі, про матеріально-технічну підтримку.
3 вересня окупанти обстріляли територію національного природного парку «Великий луг» у Запорізькій області. Займання сталося на островах Малі та Великі Кучугури в акваторії Каховського водосховища. Парк має загальнодержавне значення, тому що саме тут гніздяться червонокнижні птахи, ростуть дуже рідкісні рослини.
Шкода водним ресурсам
З початку широкомасштабного вторгнення атаки на водоочисну інфраструктуру були зафіксовані у Чернігові, Маріуполі, Миколаєві, Рубіжному, Скадовську, Слов’янську та Василівці. Після атак у Василівці та Миколаєві викиди неочищених стоків були зафіксовані на супутникових знімках. Про це йдеться у детальному огляді шкоди водним ресурсам України, опублікованим міжнародними громадськими організаціями Conflict and Environment Observatory та Zoï Environment Network.
Незважаючи на активні бойові дії у регіоні, Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів продовжує виконувати державний моніторинг поверхневих вод у суббасейні р. Сіверський Донець, де дозволяє оперативна військова ситуація. У серпні з передбачених на 2022 рік 72 пунктів моніторингу спостереження здійснювались по 11 пунктах у Харківській та Донецькій областях. Згідно з результатами проведеного моніторингу в серпні 2022 року було виявлено наявність у воді нафтопродуктів, що у попередні роки не фіксувалось. Підвищена концентрація азоту амонійного та наявність нафтопродуктів обумовлена неефективною роботою очисних споруд та воєнними діями в регіоні.
Значно впливає на якість поверхневих вод пошкодження в результаті воєнних дій електропостачання об’єктів критичної інфраструктури, вимкнення струму призводить до припинення роботи очисних споруд у населених пунктах.
Аеротенк – основна споруда очисних комплексів для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу та аерації (за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, що споживають кисень). У разі вимкнення електропостачання припиняється подача повітря, що призводить до загибелі цих мікроорганізмів, і процес очищення стічних вод не відбувається, внаслідок чого забруднені стоки з цих очисних споруд потрапляють безпосередньо у річки.
Ознаки неефективної роботи очисних споруд – це підвищені концентрації в р. Сіверський Донець по азоту амонійному (відносно багаторічних значень, але без перевищень нормативних значень). Також негативні прояви військових дій відзначаються за результатами попередніх досліджень (червень-липень). Так, у суббасейні р. Сіверський Донець було зафіксоване перевищення екологічних нормативів якості по таких небезпечних речовинах, як пестициди, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки та важкі метали. Також було виявлено наявність у воді нафтопродуктів (в межах нормативних значень), що раніше не фіксувалось.
Через військові дії існує проблема засмічення річок рештками військової техніки, забруднення від пального, вибухівки, тощо, але оцінити ці наслідки стане можливим вже після закінчення війни.
Чорне та Азовське моря
Активні військові дії та діяльність російського військового флоту у Чорному та Азовському морях не тільки блокує українські порти та ставить світ під ризик глобального голоду, а й завдає значної шкоди прибережним та морським екосистемам. Про це йдеться в опублікованій 4 вересня статті Ukraine War Environmental Consequences Work Group.
2 вересня, штормове море винесло до узбережжя Одеської області чергову морську міну. Через шторм міна здетонувала під час підготовки до контрольованого підриву.
3 вересня фахівці Оперативного штабу з фіксації екозлочинів виявили розлив нафти на площі 1434 кв.км в Азовському морі на ділянці від селища Приморський Посад до міста Бердянськ Запорізької області. Нафтову пляму зафіксували за допомогою супутникової зйомки 2 вересня, коли її розмір сягав 811 кв. км. Однак аналіз супутникових даних за 3 вересня показав, що розмір плями збільшився до 1434 кв. км. Розлив відбувся на території, яку тимчасово контролює російська армія, однак окупанти не вживають жодних заходів для ліквідації наслідків. Оперативний штаб продовжує відслідковувати ситуацію, подія вже внесена в єдиний реєстр як така, що має ознаки еко-злочину.
7 вересня Одеська обласна прокуратура повідомила, про кримінальне провадження за статтею 441 Кримінального Кодексу України про екоцид за фактом масового знищення дельфінів внаслідок збройної агресії рф проти України.
За ініціативою прокуратури проведено огляди та розтини морських свиней і дельфінів білобочок, знайдених мертвими на узбережжях. Відібрані зразки будуть направлені для проведення досліджень у Падуанському університеті (Італія), та окремого дослідження структур внутрішнього вуха ссавців у Ганноверському університеті (Німеччина).
Також прокуратурою готуються запити про надання міжнародної правової допомоги до Республіки Болгарія, Турецької Республіки та Румунії щодо встановлення аналогічних випадків загибелі дельфінів.
Попередні звіти
За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:
- Серпень: 25-31 серпня,18-24 серпня,11-17 серпня, 4-10 серпня
- Липень: 28 липня – 3 серпня,21-27 липня; 14-20 липня; 7-13 липня; 30 червня – 6 липня
- Червень: 23-29 червня; 16-22 червня; 9-15 червня; 2-8 червня
- Травень: 26 травня – 1 червня; 19-25 травня; 11-18 травня; 4-10 травня; 28 квітня – 3 травня
- Квітень: 23-27 квітня ; 19-22 квітня; 15-18 квітня; 8-14 квітня; 1-7 квітня
- Лютий-березень: 24 – 31 березня; 24 лютого – 18 березня; 24 лютого – 9 березня