Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 11-18 травня 2022 року – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

З початку широкомасштабного російського вторгнення Оперативний штаб при Державній екологічній інспекції України зафіксував 245 злочинів проти довкілля.

12 травня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запустило офіційний вебресурс і мобільний додаток Екозагроза. У застосунку на інтерактивній мапі України можна подивитися дані моніторингових систем щодо якості повітря та рівня радіаційного забруднення по всій Україні, а також актуальні факти екологічних загроз, спричинених російськими окупантами. Користувачі також можуть повідомляти про факти екологічних злочинів проти довкілля, свідками яких вони стали.

“Більшості з нас знайома ситуація, коли після новин про авіаудари по нафтобазам або підрив цистерн з хімікатами, починаєш швидко шукати інформацію про екологічну небезпеку поряд. В умовах активних бойових дій на території України та інформаційної війни, ми розуміємо, що українцям важливо мати у смартфоні єдине офіційне джерело перевіреної інформації. Тому ми створили вебресурс і мобільний додаток Міндовкілля – ЕкоЗагроза”, – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

У Зоні відчуження та на об’єктах Чорнобильської атомної станції продовжується робота з ліквідації наслідків окупації російськими військами, що тривала 35 днів. За попередніми підрахунками, шкода від дій окупантів у Зоні відчуження становить майже 2,5 млрд грн.

Запорізька АЕС продовжує працювати в окупації під контролем російських військових. Росіяни замаскували результати свого обстрілу навчально-тренувального центру Запорізької АЕС, а співробітникам станції заборонили приходити на роботу з телефонами. Окупанти викопали окопи, розмістили мішки з піском, бетонні блоки та інші інженерні загородження вздовж всього периметру атомної станції.

16 травня Україна отримала першу партію допомоги від уряду США через Мережу реагування та надання допомоги (RANET) МАГАТЕ: портативні спектрометри для оперативного визначення типу і радіонуклідного складу джерел іонізуючого випромінювання у цілях ядерної безпеки.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

11 травня через військові обстріли у Краматорському районі Донецької області було пошкоджено склад з аміачною селітрою. Керівництво міської військової адміністрації м. Слов’янська попросило мешканців обмежити перебування на відкритому повітрі та щільно зачинити вікна протягом однієї доби.

12 травня 12 російських ракет ударили по інфраструктурі міста Кременчук. Більшість ракет поцілили по Кременчуцькому нафтопереробному заводу. Пожежу, яка виникла на заводі, вдалося локалізувати.

16 травня російські військові влучили у склад з аміачною селітрою у Харківській області. Внаслідок вибуху утворився великий стовп диму помаранчевого кольору. Згідно з інформацією від місцевої військової адміністрації, цей вибух не становить загрози для населення. Розмір шкоди довкіллю буде встановлено фахівцями.

17 травня російські війська здійснили авіаудар по підприємству з виробництва будматеріалів Knauf Україна у Соледарі Донецької області. Внаслідок обстрілу зайнялася масштабна пожежа.

Протягом тижня були зафіксовані численні обстріли фенольного заводу у Нью-Йорку та Авдіївського коксохімічного заводу у Донецькій області, а також заводу “Азот” в Сєвєродонецьку Луганської області.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 18 травня 2022 року на території України знешкоджено 110 593 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 1 тис. 975 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 21 тис. 709 га.

Росіяни застосовують дистанційні системи мінування, встановлюють некеровані мінні загородження на території населених пунктів і залишають після себе велику кількість особливо небезпечних вибухових пристроїв. Вони смертельно небезпечні для мирного населення. Начальник управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ДСНС Олег Бондар заявив, що розмінування територій в Україні може тривати 5-10 років.

11 травня російські війська застосовували заборонені міжнародними конвенціями касетні та фосфорні боєприпаси під час атаки на Криворізький район Дніпропетровської області. 18 травня росіяни обстріляли фосфорними снарядами школу в Авдіївці Донецької області. Внаслідок пожежі школа була зруйнована.

За даними проекту RebuildUA, у селі Горенка у Бучанському районі Київської області зруйновано понад 1100 будівель. У березні 2022 населений пункт опинився у кілометровій зоні фронту. Російські війська цілеспрямовано знищували село, в тому числі обстрілювали із «Градів». Руйнування поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

У лісах тимчасово окупованої Херсонщини триває локалізація пожеж. Вогнем пройдено понад 4000 га. Через бойові дії, замінованість територій та окупацію рятувальники та лісівники не завжди можуть повноцінно попереджувати та ліквідовувати пожежі.

12 травня російська ракета влучила у заповідну частину острова Хортиця у Запоріжжі, викликавши пожежу.

У Харкові росіяни знищили єдиний в Україні генетичний банк рослин. Снаряд влучив у будівлю Інституту рослинництва ім. Юр’єва, де зберігалися зразки більш ніж 160 тисяч сортів рослин з усього світу, які збиралися десятиліттями. Таких банків існує лише кілька у світі. Багато видів рослин вже неможливо буде відновити.

Через бойові дії птахи можуть змінити свої міграційні шляхи, які пролягають через Україну. Росія веде бойові дії на заповідних територіях міжнародного та європейського значення і знищує середовища існування рідкісних і ендемічних видів. Через бойові дії деякі унікальні осередки ендемічних видів можуть просто зникнути.

Шкода водним ресурсам

Питна вода в Україні є однією з мішеней окупантів. Російські війська наразі:

– забруднюють воду, обстрілюючи підприємства і склади поблизу водних об’єктів, що призводить до витоків небезпечних речовин;

– позбавляють очищення, руйнуючи очисні споруди;

– намагаються красти, наприклад, у спробах постачати в Крим через Північно-Кримський канал.

Усі ці дії завдають непоправної шкоди водним екосистемам і впливають на життя та здоров’я людей.

17 травня регіональна директорка з надзвичайних ситуацій ВООЗ Доріт Ніцан заявила, що через зруйновану систему водопостачання в Маріуполі можливе поширення інфекційних захворювань, зокрема холери.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море. Зокрема, 17 травня росіяни завдали п’ятого ракетного удару у міст через Дністровський лиман, який розташований поблизу Затоки Одеської області.

14 травня в Одеській області знайшли дві ворожі морські міни, які штормова погода винесла на поверхню та наблизила до берега на одному з пляжів. За орієнтовними оцінками, російські війська розмістили в акваторії Чорного моря від 400 до 600 мін, які загрожують як судноплавству, так і морським тваринам.

Турецькі морські біологи повідомляють про те, що з лютого було знайдено понад 100 дельфінів, яких викинуло на берег Чорного моря. Ця цифра значно перевищує показники минулих років. Раніше про значне зростання смертності дельфінів повідомляли співробітники Національного природного парку “Тузлівські лимани” в Одеській області. Негативний вплив на здоров’я тварин здійснюють гідролокатори російських військових кораблів, які впливають на органи слуху дельфінів. Втративши орієнтацію, дельфіни в паніці можуть викидатися на берег і гинути. Масштаби загибелі дельфінів наразі не досліджені через блокування російським флотом судноплавства, мінування акваторії і ділянок узбережжя Чорного моря.

19 травня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час брифінгу «Екологічні «гарячі точки» війни: Чорнобиль, Енергодар та інші» розповів про ситуацію щодо забруднення акваторії Азовського моря внаслідок обстрілів.

«У Міндовкілля немає підтверджень, які б могли свідчити про забруднення акваторії Азовського моря внаслідок обстрілів «Азовсталі». Ситуація наразі вивчається. Сьогодні поставлено ряд завдань вивчити ситуацію навколо «Азовсталі». Над цим активно працюють і Державна служба з надзвичайних ситуацій, і Держекоінспекція. Поки що підтверджень, які б могли свідчити про забруднення акваторії Азовського моря, у нас немає», — сказав міністр.

Об’єктивно оцінити, що відбулося на території “Азовсталі» і потенційну шкоду, яка може бути нанесена екосистемі Азовського моря, наразі неможливо через те, що немає доступу до зазначеної території відповідних фахівців.

Проте вже вивчено плани з ліквідації аварійних ситуацій, які були на цьому заводі, отримана інформація щодо конкретної забруднюючої речовини. Вже після опрацювання цієї інформації і встановлення потенційних ризиків ми вийдемо з окремою комунікацією.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: