Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 28 липня – 3 серпня 2022 року

05/08/2022 : 19:14

Російські окупаційні війська продовжують вчиняти варварські злочини проти довкілля на українській землі.

Кожен українець має можливість повідомити про факт екологічного злочину за допомогою вебресурсу ecozagroza.gov.ua та мобільного застосунку ЕкоЗагроза.

2 серпня Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що оновлений застосунок «Повітряна тривога» попереджатиме про хімічну загрозу та радіаційну небезпеку. Застосунок також надсилатиме текстові повідомлення з рекомендаціями дій, залежно від виду загрози.

Україна заручилася підтримкою Чехії щодо повоєнного відновлення довкілля. Про це йшлося на зустрічі міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець з послом Чехії в Україні Радеком Матулою.

«За 5 місяців війни росіяни пошкодили окопами і спалили територію лісів співставну половині Чехії. Близько 1 млн га наших заповідних територій під загрозою знищення. Після війни усе це потрібно розміновувати та відновлювати. Україна цінує увагу Чехії до всіх наших євроінтеграційних ініціатив та дякує, що питання повоєнного відновлення країни є одним із 5 основних пріоритетів чеського головування у Раді ЄС. Розраховуємо на подальшу підтримку Чехії», – зазначив Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Артилерійські обстріли, які російські війська здійснюють з території найбільшої в Європі Запорізької АЕС, підкреслюють безвідповідальне ставлення рф до ядерної безпеки.

Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен 1 серпня під час виступу в ООН на конференції з питань нерозповсюдження ядерної зброї.

За словами очільника американської дипломатії, росія використовує Запорізьку АЕС як військову базу для обстрілу українців, усвідомлюючи, що вони не можуть і не будуть стріляти у відповідь, оскільки це загрожує випадковим ураженням ядерного реактора або сховища високорадіоактивних відходів. Це виводить уявлення про «живий щит» на зовсім інший, жахливий, рівень.

1 серпня гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі висловив занепокоєння через загрози ядерній та фізичній безпеці одній із найбільших у світі АЕС. За словами очільника МАГАТЕ, ситуація на Запорізькій АЕС кожного дня стає все більш загрозливою.

Більше деталей про загрози радіаційній безпеці через російську окупацію Запорізької АЕС – в статті The New York Times, опублікованій на першій сторінці видання 1 серпня.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

28 липня російські війська:

  • завдали масованого ракетного удару по Миколаєву, пошкодивши склад агропромислового підприємства та господарські споруди;
  • завдали ракетних ударів по Кропивницькому, пошкодивши будівлі та техніку авіапідприємства;
  • обстріляли агропідприємство у Шестірні Дніпропетровської області. Через обстріл зайнялася пожежа, яка знищила 10 тонн пшениці;
  • обстріляли Немишлянський та Київський райони Харкова, а також Чугуїв, Есхар, Безруки, Уди, Приморське, Циркуни, Печеніги у Харківській області, пошкодивши приміщення кількох підприємств;

29 липня окупанти:

  • обстріляли з РСЗВ Нікополь Дніпропетровської області, пошкодивши господарчі споруди;
  • нанесли ракетний удар по м. Богодухів Харківської області, пошкодивши приміщення харчового підприємства;
  • вели численні обстріли у Донецькій області, зокрема, під вогонь потрапив Авдіївський коксохімічний завод.

30 липня російські військові:

  • нанесли ракетний удар по території державного підприємства «Завод імені Малишева» в Харкові;
  • обстріляли з градів Нікопольський район Дніпропетровської області. Зокрема, ракети влучили в адміністративну будівлю підприємства, спричинивши пожежу;
  • обстріляли 17 населених пунктів у Донецькій області, зокрема, залізничну інфраструктуру та коксохімічний завод;

31 липня російські війська пошкодили виробничу будівлю по Немишлянському району Харкова. Виникла масштабна пожежа: горіло обладнання та готова поліграфічна продукція.

1 серпня окупанти:

  • вдарили трьома ракетами по території Мереф‘янського скляного заводу на Харківщині. На площі близько 100 квадратних метрів сталася пожежа;
  • обстріляли в Миколаєві гуманітарний склад з медичними препаратами та продовольством, які були знищені пожежею.

2 серпня:

  • внаслідок російського обстрілу пошкоджена будівля виробничого приміщення на заводі в Чугуєві Харківської області;
  • внаслідок російських обстрілів виникла пожежа на олійному терміналі в порту Миколаїв.

3 серпня внаслідок російського ракетного удару частково зруйновано завод у Новобаварському районі Харкова. Ракета влучила в один із цехів, площа якого складає 6 тис. кв.м.

За оцінками KSE Institute, Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку станом на 1 серпня через військові дії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 388 підприємств та 28 нафтобаз.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 3 серпня 2022 року на території України знешкоджено 173 705 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2099 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 67 тис. 440 га.

За інформацією Генштабу ЗСУ, у липні Росія завдала по Україні 49 ракетних і 44 авіаударів.  З початку повномасштабного вторгнення країна-агресор випустила по Україні вже понад 3 тис. ракет. 74% з них влучили в об’єкти цивільної інфраструктури – житлові приміщення, школи, лікарні, торговельні центри, будинки культури, які не мають ніякого відношення до війни.

Шкідливі викиди в повітря після ракетних обстрілів можуть призвести до захворювань та навіть летальних наслідків. Ракетні обстріли та спричинені ними пожежі супроводжуються такими екологічними наслідками, як викиди дрібнодисперсного пилу, потрапляння у повітря великої кількості діоксиду азоту, органічних речовин, чорного вуглецю та токсичного пилу під час та після пожеж, які виникають внаслідок обстрілів. Особливу небезпеку становлять спричинені обстрілами пожежі у будівлях, для утеплення яких використовувався небезпечний пінополістирол. Під час його горіння виділяється велика кількість поліциклічних сполук та смертельно небезпечна синильна кислота.

За оцінками KSE Institute, Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку станом на 1 серпня через військові дії в Україні зруйновано та пошкодженого щонайменше 129.9 тис житлових будівель, з яких 114.7 тис — приватних будинків та 15.1 тис — багатоквартирних. Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

27 липня російські війська завдали мінометного обстрілу по Шалигінському лісництві, що знаходиться у Сумській області прямо на кордоні з росією. На щастя, лісівники, які у цей час були на території лісництва, не постраждали.

28 липня понад 20 ракет з зенітно-ракетних комплексів С300/С400 впали в лісовий масив у районі Гончарівської територіальної громади Чернігівської області.

31 липня після масштабного обстрілу Миколаївщини, у регіоні спалахнули лісові пожежі.

31 липня росіяни обстріляли і пошкодили територію Деснянсько-Старогутського національного парку в Сумській області.

З 31 липня російські військові обстрілюють Кінбурнську косу. Унаслідок обстрілів виникли лісові пожежі на великих площах. В умовах військових дій, працівники служби держохорони регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса разом з місцевою громадою, працівниками національного парку та лісгоспу долучаються до гасіння пожеж та ліквідації загорянь. Але осередки займання виникають знову, і становлять загрозу не лише природним комплексами, а і селам та життям людей. Загоряння та пожежі  відбуватимуться доти, доки триватимуть військові дії. Після пожеж природа буде відновлюватись десятки років. Обгорілі стовбури дерев Мертвого Чорного лісу, якщо їх не прибрати, перетворюватимуться роками на гумус.

Шкода водним ресурсам

Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.

За даними ООН, близько 13 млн людей в Україні потребують допомоги для доступу до води та каналізації. Серед них як мешканці регіонів, інфраструктура яких була пошкоджена внаслідок військових дій, так і внутрішньо переміщені особи у тимчасових притулках.

30 липня було відновлене електропостачання Карлівської фільтрувальної станції у Донецькій області, але будь-якої миті ситуація може змінитися. Наразі фільтрувальна станція перебуває під постійними обстрілами, тож водопостачання може бути зупинене. 

У червні та липні в басейні Сіверського Дінця, де беруть питну воду для усієї Донеччини, фахівці зафіксували ртутне забруднення, перевищення показників азоту та нітритів, а також сліди нафтопродуктів, які там до того ніколи не фіксували.

Зокрема, у липні в гирлі річки Сухий Торець виявили перевищення концентрації ртуті у 8,4 рази (0,59 мкг/дм3 проти 0,07 мкг/дм3 допустимих). У червні в районі питного водозабору неподалік від Слов’янська у пробах води знайшли азот амонійний та нітрити відповідно у 2,4 та у 2,8 раза більше за середньобагаторічні значення. Також у воді виявили нафтопродукти у концентрації 0,028 мг/дм3. У попередні ж роки їх у районах поверхневих питних водозаборів Сіверського Дінця взагалі не знаходили. Ймовірно, це наслідки боїв вздовж русла головної річки українського Сходу.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України у підконтрольних українському уряду районах Донбасу внаслідок обстрілів затопило щонайменше 10 вугільних шахт. У шахтних водах можуть міститися забруднюючі важкі метали.

Чорне та Азовське моря

Морський рух з усіх українських портів у Чорному морі залишається під загрозою через мінування.

28 липня у Коблево у Миколаївській області на морській міні підірвалося двоє людей.

28 липня внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої отримало пробоїну мале гідрографічне судно у районі гирла Бистрого річки Дунай.

30 липня у Білгород-Дністровському районі до узбережжя прибило якірну міну. Небезпечний предмет підірвали прямо у воді – за лічені метри від берега.

31 липня внаслідок зіткнення з невстановленим вибуховим пристроєм неподалік дунайського гирла Бистре отримав пробоїну лоцманський катер «Орлик». Прохід гирлом Бистрим для суден було тимчасово обмежено. 2 серпня там же  на невідомому пристрої підірвався плавучий кран.

У Чорному морі через бойові дії продовжують гинути дельфіни. 29 липня на узбережжі Національного природного парку “Тузлівські лимани” знайшли декілька мертвих дельфінів – азовку і білобочку, а на пляж в Одесі винесло ще одну мертву білобочку. Від початку війни на частині території національного природного парку “Тузлівські лимани” виявили вже 32 мертвих дельфінів.

Викиди мертвих дельфінів на береги Чорного моря фіксуються переважно в його західній частині – Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Гинуть та викидаються морські свині та звичайні дельфіни (білобочки). Незвично багато випадків спостерігається з лютого. Йдеться про декілька сотень підтверджених фото і відео випадків на березі, з них станом на сьогодні більше 100 в Україні – переважно в Криму і на півдні Одеської області. Загальна кількість поки нез’ясована, збір даних триває. Проте зрозуміло, що гине більше тварин, ніж виносить не берег. Подія масової загибелі дельфінів є надзвичайною.  Одна з гіпотез щодо причин – це акустична травма від бойових дій, впливу підводного шуму – наприклад, дії радарів російських підводних човнів. Науковці наразі у пошуках встановлення точної причини, і пошук ще триватиме деякий час.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: