Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 20-26 жовтня 2022 року

29/10/2022 : 11:55

За тиждень серед цілей російських ударів крилатими ракетами не було жодного військового об’єкта. Окупанти замінували дамбу Каховської ГЕС, пошкодження якої може призвести до катастрофічних наслідків для довкілля, та проводять несанкціоновані роботи у сховищі відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС.

Журнал TIME, одне з найстаріших та найвпливовіших видань в США та світі, опублікував розгорнутий репортаж про роботу Міндовкілля під час війни та документування завданої шкоди довкіллю.

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, вже у перші години після початку повномасштабного вторгнення команда Міндовкілля показала готовність продовжувати працювати попри безпрецедентні виклики. З перших днів війни Міндовкілля та підпорядковані органи державної влади почали роботу над документуванням завданої довкіллю шкоди. Фахівці ДЕІ здійснили вже понад 200 виїздів для взяття проб на місцях екологічних злочинів, а українці надіслали понад 2 тисячі звернень про завдані війною збитки довкіллю за допомогою спеціально створеного ресурсу ЕкоЗагроза.

“Настане день, коли росія заплатить за всі свої злочини, включно зі злочинами проти довкілля”, – зазначив Руслан Стрілець в інтерв’ю TIME.

За 8 місяців війни шкода довкіллю України від агресії рф оцінюється у понад 37 мільярдів євро. На цьому наголосив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко під час Форуму співробітництва в галузі безпеки країн – учасниць ОБСЄ. Вперше на платформі офіційно порушувалися питання довкіллєвої безпеки.

Деокупація України важлива для досягнення Європою цілей Паризької кліматичної угоди. Про це заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук заявила під час Женевського форуму «Назустріч COP27: Регіональний форум ЄЕК ООН щодо кліматичних ініціатив».

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

За повідомленнями Енергоатому, заяви росії про створення «брудної ядерної бомби» можуть свідчити про підготовку нею акту ядерного тероризму

Упродовж останнього тижня російські окупанти проводять несанкціоновані будівельні роботи на території сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (далі – ССВЯП) на Запорізькій АЕС. Ці роботи російські військові ведуть власними силами у таємному режимі. Український персонал і присутніх на майданчику ЗАЕС представників МАГАТЕ на місце будівництва загарбники не допускають.

На ССВЯП зберігається 174 контейнери, в кожному з яких міститься по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива. Руйнування цих контейнерів внаслідок підриву призведе до радіаційної аварії та радіаційного забруднення кількасот квадратних кілометрів прилеглої території.

Таке будівництво на території атомної станції є незаконним втручанням з боку росії у проєкт ядерної установки ССВЯП Запорізької АЕС та грубим порушенням як умов ліцензії на експлуатацію станції, так і міжнародних вимог у сфері ядерної та радіаційної безпеки.

Представники російської влади та кремлівська пропаганда заявляють про нібито підготовку Україною «брудної ядерної бомби», для якої, за твердженням рф, може бути використане відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні відходи, які зберігаються на майданчику Запорізької АЕС. Для ще більшого залякування світу росіяни оприлюднили фейкову карту потенційного забруднення радіацією з епіцентром саме на ЗАЕС.

Енергоатом припускає, що такі дії окупантів можуть свідчити про підготовку ними терористичного акту з використанням ядерних матеріалів та радіоактивних відходів, які зберігаються на майданчику ЗАЕС. ДП «НАЕК «Енергоатом» закликає Міжнародне агентство з атомної енергії якнайшвидше надати оцінку провокаційним і загрозливим діям та заявам російської сторони.

Російські окупанти не полишають спроб примусити працівників Запорізької АЕС підписати контракти з Росатомом. 26 жовтня Енергоатом заявив, що загарбники почали тиснути на персонал з подвоєною силою, залучивши до агітації топ менеджменту російської держкорпорації.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

За даними Генштабу Збройних Сил України, за тиждень серед цілей, які рф вибирала для ударів крилатими ракетами, не було жодного військового об’єкта. Окупанти зосередились на знищенні об’єктів енергетичної інфраструктури України. Зокрема:

20 жовтня російські війська:

  • завдали ракетного удару по промисловому та енергетичному об‘єктах у районі Кривого Рогу;
  • атакували дронами та ракетами цивільну інфраструктуру у Миколаєві та Запорізькій області.

21 жовтня окупанти:

  • зруйнували обстрілами сільськогосподарське підприємство у Донецькій області;
  • завдали ракетного удару по адміністративно-виробничій будівлі одного з підприємств у Харкові.

22 жовтня російські окупанти завдали ракетних ударів, які спричинили тяжкі руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури в Луцьку, Рівному, Івано-Франківській, Хмельницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях.

23 жовтня російські війська:

  • обстріляли Авдіївський коксохімічний завод у Донецькій області;
  • завдали удару по складському приміщенню одного з підприємств у Миколаєві, виникла пожежа на площі 100 кв.м.;
  • атакували кілька населених пунктів у Сумській області, пошкодивши ЛЕП та водонапірну вежу;
  • пошкодили обстрілами 3 підприємства у Нікополі.

24 жовтня росіяни знищили 1000 тонн пшениці  у Бериславському  районі Херсонської області. Внаслідок обстрілів загорівся зерноток, вогнем знищено тогорічний врожай зернових, насіння соняшнику та сільськогосподарську техніку

25 жовтня окупанти

  • завдали ракетного удару по Дніпру. Уламки ракети упали на АЗС, спричинивши масштабну пожежу;
  • пошкодили ракетним ударом цивільну інфраструктуру у Куп’янську Харківської області та сонячну електростанцію у Миколаївській області.

В ніч на 26 жовтня російські військові обстріляли Дружківку Донецької області, зруйнувавши об’єкт цивільної інфраструктури.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Через російську агресію в Україні 90% вітрової та близько 40-50% сонячної енергетики виведено з експлуатації. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко. Через те, що основна частина зеленої енергетики розташовувалась на Півдні, її втрати наразі є найбільшими. У 2019 та 2020 роках в Україні відбулося стрімке зростання зеленої енергетики: її частка в енергосистемі України складала приблизно 10-11%. 

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 26 жовтня 2022 року на території України знешкоджено 260 096 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2143 авіаційні бомби. Обстежено територію площею 74 295 га.

25 жовтня російська окупаційна армія застосувала заборонені Женевською конвенцією фосфорні снаряди у Великій Новосілці на Донеччині. Такі снаряди не лише випалюють все живе, а є ще надзвичайно отруйними для навколишнього середовища.

У Донецькій області екоінспектори розрахували понад 34 мільйони гривень збитків довкіллю за засмічення земель від російських обстрілів 4 комунальних підприємств. Ці будівлі у Торецьку, Костянтинівці та Сіверську зазнали значних руйнувань, що спричинило масштабне засмічення земель будівельними та іншими небезпечними відходами.

За даними ДЕІ, через російські ракетні атаки 18 жовтня була пошкоджена одна з ТЕЦ м. Києва.  Як наслідок, відходами руйнації засмічено майже 2,5 тисячі квадратних метрів території.  Сума шкоди довкіллю складає понад 69,5 млн. гривень.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна через російське військове вторгнення опинилася серед світових лідерів із забруднення території вибухонебезпечними предметами: з 2014 року постраждало 150−180 тис. кв. км, що становить 25−30% усієї території країни. На повне розмінування та очищення території знадобиться 10 млн людино-днів, або приблизно десять років. Загальна вартість робіт за попередніми оцінками становитиме близько 2 млрд євро. Зокрема, сільськогосподарські землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

Відомство запустило спеціальний портал military.feodal.online для обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільгосппризначення в Україні. Кожен фермер може оформити відповідну заявку, яку згодом опрацьовують фахівці ДСНС або сертифіковані оператори з розмінування, які фінансуються міжнародними донорами.

У Мінагрополітики повідомили, що наразі Україну у напрямку розмінування територій активно підтримують США, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші країни. Також Канада може збільшити підтримку України та стати лідером у глобальних зусиллях щодо очищення нашої землі від російських мін та снарядів, щоб процес розмінування не затягнувся на десятиліття.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

В інтерв’ю Голосу України перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник зазначив, що на сьогодні під загрозою знищення перебуває 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тис. га. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їх унікальному біорізноманіттю. Одне водно-болотне угіддя «Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» площею 7 740 га нині деокуповане, втім, через близьке розташування до лінії фронту все одно перебуває під загрозою.

Окупованими залишаються 8 заповідників і 10 національних природних парків, а місця перебування багатьох рідкісних видів рослин і тварин та їхніх оселищ опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню. Зокрема, до війни у Шацькому національному природному парку восени можна було спостерігати сотні птахів, а тепер немає жодного — білорусь проводить військові навчання, вибухи ракет і снарядів чутно вдень і вночі.

Природні екосистеми потерпають також через фортифікаційне будівництво, пошкодження їх вибухами, військовим транспортом, пожежами тощо. Деякі природоохоронні території позбавлені можливості отримати фінансування. Це, зокрема, й ті, де є велике поголів’я диких тварин, зокрема біосферний заповідник «Асканія-Нова», національні природні парки «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький».

За час бойових дій на території України з 24 лютого на природоохоронних територіях було організовано прихисток для понад 60 тисяч тимчасово переміщених осіб.

Найбільше переселенців прийнято з південно-східних регіонів України, зокрема з міста Маріуполя. Загальна кількість ВПО становила понад 12 000 осіб. Співробітники національного природного парку «Меотида» розселяли їх у приміщеннях адмінбудівель. І, ризикуючи життям, самі ж вивозили людей з-під обстрілів з Маріуполя.

НПП «Святі Гори» став прихистком для великої кількості вимушено переміщених осіб — майже 8 000 осіб з міст Ізюм, Сєвєродонецьк, Рубіжне та інших. Спільно зі Святогірською міською радою, волонтерами та благодійниками співробітники парку допомагали з розміщенням та гуманітарною допомогою всім, хто цього потребував.

Свій прихисток також багато переселенців знайшли у національних природних парках «Верховинський», «Вижницький», «Карпатський». Загалом майже всі установи ПЗФ надавали допомогу переміщеним особам.

За даними ДЕІ, 28 серпня поточного року у результаті обстрілу Сарненського лісового господарства у Рівненській області відбулось забруднення  земель хімічними речовинами. Крім того,  внаслідок пожежі в лісовому масиві пошкоджено майже 60 дерев, а також під час горіння лісів відбулось надходження в атмосферне повітря значної кількості забруднюючих речовин. Заподіяна навколишньому середовищу шкода становить понад 2,1 млн. гривень. 

Шкода водним ресурсам

За даними Державного агентства водних ресурсів України, військові дії в Україні значно загострюють проблеми сталого управління водними ресурсами. За 8 місяців війни понад 500 об’єктів водогосподарської інфраструктури зазнали руйнувань, а обсяг води, втрачений внаслідок пошкоджень та руйнування гребель, дамб та інших гідротехнічних споруд становить 742,2 млн. куб. м.

20 жовтня у зверненні до Європейської Ради Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські загарбники готують теракт, і закликав направити на Каховську гідроелектростанцію міжнародну спостережну місію.

За повідомленням Президента, російські терористи замінували дамбу й агрегати Каховської гідроелектростанції. Дамба цієї ГЕС утримує обсяг близько 18 мільйонів кубічних метрів води. Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном. Сотні тисяч людей можуть постраждати.

Може бути зруйноване забезпечення водою значної частини півдня України. Цей російський теракт може залишити Запорізьку атомну станцію без води для охолодження – вода для ЗАЕС береться саме з Каховського водосховища. Навіть робота каналу, який побудований для постачання води в Крим, буде повністю зруйнована. Руйнівні екологічні, гуманітарні, техногенні наслідки одного цього російського теракту можуть стати такими, що його називатимуть історичною катастрофою.

24 жовтня на Донбасі унаслідок обстрілів була вчергове знеструмлена Карлівська фільтрувальна станція.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

20 жовтня російські війська завдали ударів з міномету в напрямку Очаківського порту, його акваторії та по рекомендованих морських шляхах. 24 жовтня окупанти тричі завдавали ударів по території аквазони Очаківської громади.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: