Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди:
Передумови підготовки
У 2015 році була прийнята Паризька угода, яка набрала чинності 4 листопада 2016 року. Згідно з цією угодою країни самостійно визначають свої національно визначені внески (НВВ) для скорочення або обмеження викидів парникових газів, спрямовані на пом’якшення змін клімату. На відміну від Кіотського протоколу, який діяв до 31 грудня 2020 року та встановлював обов’язкові цілі для країн Додатку B, до яких належить і Україна, Паризька угода передбачає добровільні внески від усіх країн-учасниць, що відображають їхні національні можливості та амбіції.
Основні відмінності Паризької угоди від Кіотського протоколу:
- Зміна природи цілей зі скорочення викидів із «зобов’язань» на «внески», що дозволяє країнам самостійно визначати свої кліматичні цілі.
- Розширення кола країн, які встановлюють цілі зі скорочення або обмеження викидів парникових газів, до всіх країн-учасниць Паризької угоди, а не лише країн Додатку B, як у Кіотському протоколі.
Головні цілі Паризької угоди:
- Стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем та докладання зусиль для обмеження зростання температури до 1,5°C, що суттєво знизить ризики та наслідки зміни клімату.
- Підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату та сприяння низьковуглецевому розвитку без загрози для виробництва продовольства.
- Забезпечення узгодженості фінансових потоків із напрямом низьковуглецевого та кліматично стійкого розвитку.
Україна приєдналася до Паризької угоди у 2016 році. Перший національно визначений внесок (НВВ1), схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 980-р, передбачав, що викиди парникових газів у 2030 році не перевищать 60% від рівня 1990 року.
У 2021 році Кабінет Міністрів України схвалив Оновлений національно визначений внесок (НВВ2-2021). Цей документ підвищив амбіції України, встановивши ціль скоротити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року до 2030 року. Оновлений НВВ враховував нові економічні реалії, посилення міжнародних кліматичних зобов’язань та прагнення України до інтеграції з Європейським Союзом.
Ознайомитися з текстом НВВ1 та НВВ2-2021 можна за посиланням.
Процес підготовки Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди
Другий національно визначений внесок України (НВВ2-2025) є першим кліматичним зобов’язанням, яке Україна готує в умовах повномасштабного вторгнення Росії. Цей документ відображає вплив війни на економіку України, зокрема руйнування інфраструктури, погіршення моніторингу викидів та економічні виклики, водночас він розробляється в умовах значної невизначеності. Незважаючи на це, НВВ2-2025 створює можливості для закріплення кліматичних амбіцій України, визначення векторів декарбонізації ключових секторів економіки та сприяння зеленому відновленню країни для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Процес підготовки НВВ2-2025 координується Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки проєкту «Підтримка України на шляху до амбітної та інтегрованої кліматичної політики (GreenUkraine)», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
Для розроблення НВВ2-2025 залучено національних та міжнародних експертів у сфері кліматичної політики та моделювання. Процес включає комплексне моделювання сценаріїв викидів парникових газів, яке враховує економічні та соціальні виклики, спричинені війною, а також перспективи післявоєнного відновлення. Моделювання спрямоване на визначення амбітних, але реалістичних, цілей зі скорочення викидів, які відповідатимуть євроінтеграційним амбіціям України.
Залучення заінтересованих сторін
У процес підготовки НВВ2-2025 широко залучені заінтересовані сторони, що забезпечує прозорість та інклюзивність у встановленні реалістичних кліматичних цілей та визначення оптимального шляху їх досягенення. Серед зацікавлених сторін запрошених до обговорення НВВ2-2025:
- Органи виконавчої влади;
- Органи місцевого самоврядування;
- Представники бізнесу;
- Громадські організації;
- Експертне та наукове середовище;
- Міжнародні партнери.
Процес залучення заінтересованих сторін розпочався 27 травня 2025 року під час події «Кліматична політика України: НВВ в умовах сучасних викликів», яка зібрала понад 190 учасників. Цей захід був організований за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки проєктів IKI Interface та EU4ClimateResilience (співфінансується Європейським Союзом), які виконуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини та Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
Ця подія стала майданчиком для відкритого діалогу, де зокрема учасники обговорили такі ключові теми:
- Змодельовані сценарії декарбонізації та сталого економічного розвитку до 2035 року;
- Вплив війни на кліматичну політику, економіку та довкілля;
- Фінансові інструменти для підтримки зеленої трансформації;
В подальшому Міндовкілля ініціювало проведення секторальних дискусій у рамках підготовки НВВ2. Перше обговорення, присвячене секторам відходів, землекористування, змін землекористування, лісового господарства та сільського господарства, відбулося 12 червня 2025 року. Друге секторальне обговорення, сфокусоване на результатах моделювання у секторах енергетики та промисловості, було проведене 3 липня 2025 року. Дискусії були спрямовані на представлення та обговорення результатів моделювання, проведеного в рамках підготовки НВВ2, з метою подальшої деталізації заходів для досягнення кліматичних цілей у ключових секторах економіки. З матеріалами заходів можна ознайомитись нижче.
Як формується національно визначений внесок ?
Енергетика: моделювання сценаріїв та ключові політики зі скорочення викидів ПГ
Промисловість: моделювання сценаріїв та ключові політики зі скорочення викидів ПГ
Сільське господарство: Поточний стан і прогноз розвитку
Сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ)
Моделювання сценаріїв скорочення парникових газів до другого національно визначеного внеску України