Запобігання промисловому забрудненню



Мета реформи – забезпечення запобігання, зменшення промислового забруднення шляхом його контролю, впровадження найкращих доступних технологій та методів управління з переходом до сталої конкурентної економіки на промислових об’єктах для забезпечення високого рівня захисту довкілля та поліпшення життя і здоров’я громадян.

Навіщо щось змінювати?

Існує ряд регуляторних та інституційних причин, що призводять до проблеми забруднення довкілля суб’єктами господарювання в Україні, а саме:

  • значне забруднення від промисловості за рахунок морально застарілого та фізично зношеного технологічного та пилогазоочисного устаткування;
  • дозвільна система у сфері захисту довкілля заснована на покомпонентному підході, що не дає змоги враховувати кумулятивний вплив, який здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище;
  • недостатній рівень здійснення державного контролю за виконанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  • відсутність системи заохочення суб’єктів господарювання до збільшення інвестицій у природоохоронні заходи;
  • обмежений доступ громадськості до екологічної інформації та участі під час дозвільних процедур.

Що передбачає реформа?

Державна політика реформи у сфері запобігання промисловому забрудненню передбачає:

  • зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5% від обсягу викидів у 2015 році;
  • зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у 2030 році до 5% загального обсягу скидів у порівнянні з 15,7% у 2015 році;
  • максимально відкритий доступ громадськості до екологічної інформації за рахунок відкриття електронних реєстрів об’єктів промислового забруднення та участі громадськості під час прийняття управлінських рішень;
  • обов’язковість застосування найкращих доступних технологій та методів управління на промислових об’єктах, які діють у країнах Європейського Союзу. Вони передбачають модернізацію великих промислових підприємств, і як наслідок, розширення доступу до ринків Європейського Союзу найбільших українських виробників;
  • запровадження комплексного підходу до оцінки впливу промислових об’єктів на довкілля за рахунок впровадження інтегрованого довкільного дозволу. Він охоплює вплив об’єкта на повітря, воду, ґрунти, утворення відходів, вплив на довкілля від фізичних факторів (шум, вібрація), енергоефективність, та зменшення кількості дозвільних документів.

Ключові результати за 2022 рік:

  • розроблено законопроєкт «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» (реєстр. № 6004-д від 04.01.2023), що імплементує положення Директиви Європейського Парламенту та Ради від 24.11.2010 про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення);
  • розпочато процес обговорення 10 європейських довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління / BREFs, які перекладені українською мовою. Метою є затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління на національному рівні. Для цього створюються галузеві робочі групи з розроблення відповідних висновків, зокрема:

    виробництво чавуну і сталі / Iron and Steel Production (IS);
    виробництво цементу, вапна і оксиду магнію / Production of Cement, Lime and Magnesium Oxide (CLM);
    енергоефективність / Energy Efficiency (ENE);
    кольорова металургія / Non-ferrous Metals Industries;
    чорна металургія / Ferrous Metals Processing Indusrry.

Цілі та завдання на 2023 рік:

  • прийняття Верховною Радою України законопроєкту «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» (реєстр. № 6004-д від 04.01.2023);
  • повна транспозиція Директиви 2010/75/ЄС – розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації законопроєкту № 6004-д від 04.01.2023, а саме:
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення узгоджувальної наради»;
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми заяви на отримання (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу та вимог до її змісту»;
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми та вимог до змісту висновків щодо видачі (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу»;
  • наказу Міндовкілля «Про затвердження форми інтегрованого довкільного дозволу»;
  • наказу Міндовкілля «Про затвердження форми та вимог до змісту базового звіту, оцінки стану забруднення земель та підземних вод, та методики оцінки стану забруднення»;
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку створення, функціонування, ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкільних дозволів»;
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та проведення громадських слухань у процесі видачі (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу»;
  • постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення, затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління, залучення інших органів виконавчої влади до їх розроблення та інформування про них»;
  • створення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкільних дозволів;
  • оприлюднення та обговорення довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління / BREFs.

Вплив війни (бойових дій)

Внаслідок бойових дій пошкоджено або зруйновано більше ніж 225 промислових об’єктів на території нашої держави, що будуть потребувати реконструкції / модернізації або повного відновлення у післявоєнний час.

Відбудова України повинна відбуватись з впровадженням найкращих доступних технологій та методів управління, що є однією з умов для повноцінного членства України в Євросоюзі, та з переходом до сталої конкурентної економіки.

Над реформою працюють

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Федеральне міністерство охорони навколишнього середовища, природи та ядерної безпеки (BMU) Німеччини у рамках проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління для України», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, проєктом «Підтримка України в наближенні до природоохоронних норм Європейського Союзу (якість атмосферного повітря та управління відходами)» APENA2.

Матеріали та посилання: