Чи готове сільське господарство до викликів зміни клімату? На жаль, вони вже тут. Посухи, аномальна спека, раптові заморозки та зливи, що знищують урожай, – це реальність, з якою стикаються аграрії. У цій ситуації перед Україною постає вибір: або активно впроваджувати механізми адаптації до кліматичної зміни, або опинитися в умовах, коли сільське господарство перестане бути стабільною основою економіки.
Підходи до ведення сільського господарства обговорювали під час стратегічної сесії «Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них», яка об’єднала представників уряду, експертів, екологів та аграріїв. У сесії взяли участь понад 50 учасників. Під час сесії обговорювали особливості Зеленого курсу ЄС, а також основну ціль Стратегії розвитку сільських територій та сільського господарства до 2030 року – кліматично орієнтоване сільське господарство.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, українське сільське господарство має два шляхи: або ми адаптуємося до кліматичних викликів, впроваджуючи сучасні рішення, або зіткнемося зі скороченням врожаю, дефіцитом води та деградацією ґрунтів. Необхідно терміново впроваджувати нові підходи до ведення агробізнесу, зокрема шляхом використання інноваційних технологій, модернізації інфраструктури та залучення зеленого фінансування.
«Ми маємо всі можливості, щоб зробити агросектор не лише стійким, а й конкурентоспроможним на світовому рівні. Україна повинна адаптуватися до нових кліматичних реалій і зберегти аграрний потенціал», – зазначає Сергій Власенко.
Однією з найбільших загроз є дефіцит вологи, який із кожним роком загострюється. Українські ґрунти поступово втрачають родючість, а врожайність залежить від примх погоди. Розв’язати цю проблему можна шляхом модернізації зрошувальних систем та впровадження водозберігаючих технологій. Досвід інших країн показує, що автоматизовані системи крапельного зрошення та управління вологістю можуть значно підвищити ефективність використання води.
На жаль, сільське господарство одночасно є і жертвою зміни клімату, і винуватцем такої ситуації. Аграрна галузь визнана одним із найбільших джерел викидів парникових газів (метану, діоксиду вуглецю, оксиду азоту). Для зниження негативного впливу потрібно запроваджувати кліматично орієнтовані агротехнології. Наприклад, через сучасні методи землеробства ґрунт не лише не поглинає вуглець, а й, навпаки, виділяє його. Тому аграріям вкрай важливо якнайшвидше переходити до точного та органічного землеробства, впроваджувати методи No-till (нульового обробітку ґрунту), використовувати покривні культури для відновлення його родючості, зменшувати використання добрив та пестицидів. Такі методи не лише зменшують викиди CO₂, а й роблять землеробство більш стійким до кліматичних викликів. Крім того, сільське господарство має великий потенціал для застосування відновлюваних джерел енергії.
Одним із головних бар’єрів для модернізації агросектору є брак фінансування. Однак міжнародні фонди та програми ЄС надають значні можливості для фінансування проєктів, спрямованих на розвиток сталого та екологічного сільського господарства. Україна має шанс використати ці ресурси для впровадження новітніх технологій, зменшення вуглецевого сліду агросектору та розширення експорту до країн ЄС.
До того ж українському аграрному сектору необхідно адаптуватися до умов Європейського зеленого курсу, який вимагає від країн, що постачають продукцію до ЄС, дотримання високих екологічних стандартів. Це означає, що українські фермери повинні переходити на органічне землеробство, зменшувати використання пестицидів та інвестувати в екологічно чисті технології. Водночас це відкриває нові можливості для експорту, адже попит на екологічно чисті продукти в Європі стрімко зростає.
Україні потрібна комплексна стратегія дій, що включає підтримку держави, залучення інвестицій, а також активну співпрацю науки та бізнесу. Перехід до кліматично орієнтованого сільського господарства – це не лише вимушений крок, а й можливість вивести аграрний сектор на новий рівень.
Стратегічна сесія «Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них» організована Мінагрополітики спільно з Міндовкілля за підтримки німецького проєкту PROGRESS.