Широкомасштабне російське вторгнення в Україну, яке триває з 24 лютого, вже призвело до значних втрат для українського довкілля, нанесло серйозної шкоди для економіки та інфраструктури країни. На звільнених від окупації територіях виявлені жахливі військові злочини, вбивства мирних мешканців та масові поховання. Окупант продовжує обстрілювати житлові райони міст, небезпечні промислові та інфраструктурні об’єкти.
5 квітня Президент України Володимир Зеленський закликав до реформ у структурі органів ООН, адже вони доводять свою неспроможність перед лицем безпрецедентних з часів Другої світової війни військових злочинів та загроз ядерного тероризму. Раніше Міндовкілля спрямувало звернення до 13 конвенцій ООН з вимогою призупинити їх дію щодо країни-агресора та відкликати представництво росії у їхніх керівних та дорадчих органах.
Пошкодження ядерних об’єктів, загрози ядерній та радіаційній безпеці
31 березня російські окупаційні війська залишили зону відчуження Чорнобильської АЕС. Після цього Державне агентство України з управління зоною відчуження відновило зв’язок з персоналом та контроль над всіма об’єктами. Станом на сьогодні підприємства та установи ДАЗВ відновлюють свою роботу.
Через перебування там російських збройних формувань ситуація у Чорнобильській зоні досі залишається небезпечною. Є великі радіаційні ризики, вибухові загрози та логістичні перешкоди. ДАЗВ спільно з ДСНС України та Національною поліцією України працює над ліквідацією наслідків.
Практично усі офісні приміщення у будівлях підприємств та установ у Чорнобильській зоні суттєві пошкоджені, розбиті та розкрадені. Окупанти крали як робоче майно, так і особисті речі працівників на їх робочих місцях.
Викрадені автопарки та спеціалізована техніка ДСП «ЦППРВ» та ДСП «Північна Пуща» – вантажівки, тракторна техніка, спеціальні машини і механізми, пожежні автомобілі, а також запаси палива. Це ставить під загрозу забезпечення пожежної та радіаційної безпеки у зоні відчуження.
Унікальної радіологічної лабораторії ДСП «Екоцентр» більше не існує як єдиного та функціонального комплексу. Значну частину обладнання викрадено або знищено. Обладнання вартістю 6 млн гривень, яке підприємство отримало від Фукусімського університету в ході реалізації японсько-українського проєкту за програмою «SATREPS» знищене. Мобільна лабораторія радіаційної розвідки на базі автомобіля «Фольксваген» вартістю 2,5 млн. гривень викрадена.
Система фізичного захисту комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів КВ «Вектор» зазнала ряд пошкоджень. На цьому об’єкті повністю розбиті офісні та побутові приміщення.
На одній із частин високозабрудненої території «Рудий ліс» розриті масштабні укріплення та позиції. Навкруги укріплень багато згорілої трави та кущів. Дії окупантів ймовірно спричинили вивільнення високорадіоактивного пилу.
Точкові вимірювання рівнів радіації на місцевості показали суттєві підвищення. Автоматизований моніторинг радіаційного фону станом на 7 квітня ще не відновлений. ДАЗВ планує максимально швидко відновити роботу системи моніторингу рівня радіаційного забруднення АСКРО.
Запорізька АЕС, яка була захоплена російськими військами 4 березня, досі використовується окупантами як військова база, на її території зберігається важке озброєння та боєприпаси. На атомній станції перебувають співробітники російської державної компанії «Росатом», які втручаються в роботу персоналу.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі висловив серйозну стурбованість надзвичайно напруженими та складними умовами роботи персоналу, що працює на Запорізькій АЕС. Безпрецедентна ситуація з кадрами на ЗАЕС поставила під загрозу один із семи невід’ємних стовпів ядерної безпеки та безпеки, у якому стверджується, що «експлуатаційний персонал повинен бути в змозі виконувати свої обов’язки з безпеки та мати здатність приймати рішення без зайвого тиску».
Територія Харківського фізико-технічного інституту, де розташована ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» в березні зазнала численних обстрілів. Роботи з обстеження території, виявлення та знешкодження боєприпасів не ведуться через бойові дії. Об’єкт досі не має електропостачання через попередні пошкодження трансформатора та мереж. У результаті обстрілів зазнали пошкодження будівля, де безпосередньо знаходиться ядерна установка, лабораторія ізотопів, а також будівлі насосної станції та градирень.
Лісові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження
У зв’язку з відсутністю повноцінного контролю за пожежною ситуацією та радіацією існує ризик міграції радіонуклідів із димом від пожеж за межі зони відчуження. Наразі пожежі в природних екосистемах залишаються основним чинником погіршення радіаційної безпеки. Пожежі зумовлюють ризики виносу радіонуклідів за межі зони відчуження та погіршення радіаційної обстановки на прилеглих до зони відчуження територіях. У зв’язку зі зміною погодних умов, наявністю опадів та високою вологістю виникнення великих пожеж у найближчі дні не очікується. Проте з настанням посушливих погодних умов ймовірність виникнення великих пожеж значно підвищиться.
Нещодавні атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
1 квітня російські війська завдали масованого ракетного удару по місту Дніпро. Пошкоджені інфраструктурні та промислові об’єкти. Також місто Кривий Ріг обстріляно ракетними системами залпового вогню, одна з ракет влучила в автозаправну станцію, пожежу вдалося ліквідувати.
2 квітня через підрив дамби на Оскільському водосховищі у Харківській області річка Сіверський Донець вийшла із берегів. Вода підтопила населені пункти Студенок та Святогірськ. Виникла загроза забруднення річки комунальними стічними водами, органікою та твердими відходами.
2 квітня Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (Метінвест) зазнав значних руйнувань внаслідок артилерійських та ракетних обстрілів російськими військами.
4 квітня в Кременецькому районі Тернопільської області уламки ворожої крилатої ракети пошкодили 6 резервуарів із мінеральними добривами з аміаком. Відбувся витік хімікатів. У відібраних пробах, перевірених Тернопільським лабораторним центром МОЗ, виявили перевищення рівня аміаку у ґрунті та річці Іква. Населення попереджено про хімічне забруднення, вилов риби заборонено.
5 квітня в місті Рубіжне Луганської області, де розташовано багато небезпечних промислових об’єктів, росіяни влучили в цистерну з азотною кислотою, відбувся вибух з викидом значної кількості азотної кислоти у повітря. Населення оповіщено про хімічну загрозу. Даних щодо постраждалих серед населення наразі немає.
У ніч з 5 на 6 квітня в Дніпропетровській області у Синельниківському районі російські ракети знищили нафтобазу та 6 резервуарів для паливно-мастильних матеріалів на одному з заводів у Новомосковському районі. Підрозділи ДСНС станом на ранок 6 квітня ліквідували пожежі на обох об’єктах. росія продовжує здійснювати ракетні обстріли сховищ нафтопродуктів по всій території України.
Внаслідок обстрілу нафтобази в місті Львів 26 березня та потрапляння нафтопродуктів у річку Західний Буг існує загроза забруднення транскордонних водних об’єктів. Адже ріка Західний Буг, до якої потрапили нафтопродукти, є лівою притокою Нарви (басейн Вісли). Про це 4 квітня Львівську обласну військову адміністрацію повідомили Львівводоканал та Головне управління ДСНС у Львівській області.
Забруднення внаслідок бойових дій
По Україні запущено понад 1400 ракет, також знищено понад 4700 одиниць російської військової техніки різних типів. Розливи палива, забруднення від знищеної військової техніки та озброєння, а також розірвані ракети та авіабомби – все це забруднює ґрунт і підземні води хімічними речовинами та важкими металами. Це призводить до накопичення канцерогенного сміття. Після війни деякі наслідки для довкілля будуть проявлятися роками.
Нинішніми методами ведення воєнних дій росія грубо порушує всі норми міжнародного права. Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 55 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року збройні сили під час військових дій повинні дотримуватися обмежень і принципів, які спрямовані на захист довкілля від широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, які умисно руйнують довкілля або можуть спричинити шкоду навколишньому середовищу і тим самим створити загрозу здоров’ю чи виживанню населення. Женевські конвенції також забороняють військам спричиняти шкоду довкіллю у відплату.
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
У результаті вторгнення росії наша природна спадщина все більше зазнає шкоди. Сьогодні понад третина загальної території заповідних територій використовується російськими військами у бойових діях проти українського народу. На даний момент десятки природно-біосферних заповідників і національних природних парків зазнали значної шкоди внаслідок російської агресії. Агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 1,24 млн га, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Особливе занепокоєння викликає знищення Рамсарських об’єктів на узбережжях Азовського та Чорного морів та у нижній течії Дунаю та Дніпра.
Частина лісів у Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях наразі під контролем окупантів. У лісах вже є велика кількість ракет та боєприпасів, що не розірвалися. Історичний досвід показує, що це потенційна загроза для людей та біорізноманіття на десятиліття вперед.
5 квітня приватний зоопарк «Фельдман Екопарк» у Харкові остаточно знищений через новий масований обстріл російських військ. За словами директора, зруйновані вольєри та вся інфраструктура, дивом залишилися живі тигри та леви, яких вдалося евакуювати.
Шкода водним ресурсам
Під час наступу російських військ, обстрілів і бомбардувань міст та інфраструктури було завдано значної шкоди системам водопостачання, водовідведення та комунікаціям. Це загрожує запасам прісної води, спричиняє забруднення річок, які є джерелами водопостачання для промислових, комунальних підприємств та окремих домогосподарств.
Пошкоджені очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське ВУВКГ», КП «Попаснянський водоканал», КП «Облводоканал». Через це неочищені стічні води із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та частини Запоріжжя забруднюють водні ресурси.
Внаслідок руйнування дамби Оскільського водосховища та спричиненого цим паводка відбувається забруднення ріки Сіверський Донець.
Чорне та Азовське моря
Росія замінувала рекомендовані морські шляхи від Босфору до Одеси й водночас повідомила, що це українські міни. Україна наполягає на притягненні росії до міжнародної відповідальності за використання морських мін як зброї невибіркової дії, яка безконтрольно поширюється акваторією Чорного моря.
Про використання росією дрейфуючих мін у Чорному морі Україна на позачерговій сесії Ради та у рамках Юридичного комітету ММО повідомила Міжнародну морську організацію. Крім того, через канали Міжнародної автоматизованої служби (NAVTEX) про це були проінформовані усі міжнародні партнери.
Згідно з повідомленням Міноборони Туреччини, командування мінної ескадри та команди групи підводної оборони Військово-морських сил Туреччини вживають усіх запобіжних заходів проти мінної загрози, яка може виникнути на морі, використовуючи всі наявні засоби та можливості для знешкодження мін, застосованих росією.
Наразі морський рух з усіх українських портів у Чорному морі припинено. Десятки комерційних суден залишаються у портах через загрозу атак російського флоту, захоплення або підриву морських мін.
У перші дні вторгнення 5 комерційних суден були уражені російськими ракетами, одне судно затонуло, ще два – захоплені та введені в торгові порти Криму («Афіна» і суховантаж «Принцеса Ніколь»).
4 квітня в Маріуполі приблизно о 22:40 російські війська обстріляли цивільне торговельне суховантажне судно “Азбург” (прапор Dominica, судновласник Malta), що з моменту прибуття перебував на 16 причалі Маріупольського морського порту. Капітан судна подав сигнал SOS, один з членів екіпажу поранений, виникла пожежа в машинному відділенні.