Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 16-22 червня 2022 року – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Російські війська продовжують спричиняти колосальні руйнування в Україні і чинити злочини проти довкілля.

Над документуванням екологічних злочинів працює спеціально створений Оперативний штаб. Його фахівці збирають фото- і відео- докази, використовують супутникові знімки і за можливості відвідують місця вчинення злочинів та відбирають проби для лабораторних досліджень. Міндовкілля заручилося підтримкою провідних міжнародних юридичних фірм для підготовки позовів проти країни-агресора. Про це в інтерв’ю виданню Politico Europe заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Італія допоможе Україні обрахувати збитки довкіллю від російської агресії. У цьому Руслана Стрільця запевнив Міністр з питань екологічного переходу Італії Роберто Чінголані. Під час онлайн зустрічі вони обговорили фіксування екологічних злочинів росії в Україні, методики їх обрахунку та досвід Італії у виробленні моніторингового обладнання.

20 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №2207-1-д «Про управління відходами». Новий закон закладає основу для правового регулювання управління відходами, в тому числі утвореними внаслідок військової агресії росії проти України. Цей рамковий закон запустить в Україні реформу галузі та наблизить українське законодавство до стандартів ЄС.

«Україна нарешті робить перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами. Ми вже відстали від європейських сусідів на 20-30 років. Фактично, сьогодні Україна є єдиною країною в Європі, де держава не має контролю над відходами, а понад 90% їх захоронюється в землю. Наша мета – бути повноправним членом Європейського Союзу, тож ми повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи», – прокоментував Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Запорізька АЕС продовжує працювати в окупації. За повідомленням міського голови Енергодара, російські окупаційні сили все активніше почали застосовувати репресії відносно українських працівників захопленої ЗАЕС. Весь персонал працює під великим тиском загарбників. Зафіксовані факти знущання над персоналом, викрадення людей. Детальніше ситуацію на найбільшій в Європі атомній станції описує опублікована 17 червня стаття у Wall Street Journal. Ядерна безпека на ЗАЕС продовжує перебувати під загрозою.

У Зоні відчуження Чорнобильської АЕС продовжується робота з ліквідації наслідків окупації російськими військами. У Зоні відчуження суттєво підвищився рівень пожежної небезпеки у зв’язку літньою спекою та наявністю великої кількості мін та сигнальних ракет, залишених російськими окупантами. Пожежники, які працюють у Зоні відчуження, отримали спорядження від волонтерів.

Через те, що техніка російської армії здійснила вторгнення в Україну з території Зони відчуження, існують ризики перенесення радіоактивного забруднення за її межі. 14-15 червня фахівці Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки провели радіаційне обстеження провів радіаційне обстеження ділянки шляху Київ-Іванків- КПП «Дитятки». Отримані результати вимірювань рівня радіації знаходяться в межах природних фонових значень. У подальшому заплановане радіаційне обстеження територій Гостомельської, Бучанської, та Ірпінської громад. Обстежуватимуться лише території, на яких було проведено розмінування.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

16 червня російські війська завдали ракетного удару по підприємству харчової промисловості в Індустріальному районі міста Харкова.

16 червня внаслідок обстрілів сталася пожежа на площі 800 кв.м. на хімічному заводі “Коагулянт” у місті Пологи Запорізької області. Рятувальники ліквідували пожежу, хімічної загрози населенню міста не виникло.

18 червня росіяни обстріляли газопереробне підприємство в Ізюмському районі Харківської області. Зайнялася масштабна пожежа, яка станом на 22 червня ще триває.

18 червня російські війська завдали 6 ракетних ударів по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, і 2 удари – по Кременчуцькій ТЕЦ. Кременчуцький НПЗ і ТЕЦ з початку вторгнення 24 лютого зазнали найбільших атак і руйнувань серед усієї інфраструктури Полтавської області.

18 червня російські окупанти ударили трьома крилатими ракети по нафтобазі в Новомосковському районі Дніпропетровської області. Під час гасіння пожежі вибухнув резервуар з паливом. Величезна пожежа тривала 108 годин, загинуло 3 людини.

18 червня російські ракети вразили завод пластикових вікон та ковбасний цех в Миколаєві. Пожежі на заводі та в цеху на загальній площі близько 400 квадратних метрів локалізовані.

21 червня внаслідок російського обстрілу в Індустріальному районі Харкова сталося декілька пожеж, найбільша з яких – у складському приміщенні на площі близько 3000 кв. м.

22 червня росіяни здійснили атаку на найпотужнішу в Україні Вуглегірську ТЕС поблизу Світлодарська Донецької області.

22 червня в результаті ракетних обстрілів постраждали два підприємства у Миколаєві. На одному з них виникла масштабна пожежа. Горіли паливно-мастильні матеріали.

Протягом тижня в Сєвєродонецьку Луганської області були зафіксовані численні обстріли заводу хімічного нестандартизованого обладнання, цегляного заводу, «Склопластику» та заводу «Азот», третього за розміром в Україні виробника аміаку. Загалом на території хімічного гіганта майже не залишилось вцілілих адміністративних корпусів.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 22 червня 2022 року на території України знешкоджено 143 287 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 1 тис. 995 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 61 тис. 809 га.

За даними МВС, наразі в Україні розмінування потребує територія площею близько 270 тисяч квадратних кілометрів (включно з окупованими територіями). Повне розмінування забруднених вибухонебезпечними предметами територій триватиме 5-10 років.

З початку повномасштабного вторгнення в Україну російська армія щонайменше 210 разів застосувала зброю та боєприпаси, які заборонені міжнародними договорами. Найчастіше окупанти застосовували касетні боєприпаси, включаючи такі, які будуть небезпечними для мешканців України протягом десятиліть після закінчення війни. Про це йдеться в опублікованому 19 червня розслідуванні The New York Times.

Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Наприкінці березня внаслідок авіаційних бомбардувань та ракетних обстрілів лісогосподарських ділянок Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» було пошкоджено більше 400 га лісу. Державна екологічна інспекція встановила, що розмір завданої злочинними діями окупантів шкоди склав понад 3,4 млрд грн.

19 червня від російського ракетного обстрілу постраждала Харківська державна зооветеринарна академія. Тварини на фермі академії неушкоджені.

У результаті прямого влучання росіянами в кінно-спортивний комплекс під Сєвєродонецьком загинули всі коні.

21 червня внаслідок ракетного обстрілу було пошкоджено будинки на островах у дельті Дунаю – природоохоронній території міжнародного значення.

Шкода водним ресурсам

Російські загарбники окупували Запорізький залізорудний комбінат у с. Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області. На об’єкті продовжують залишатися працівники. Вони намагаються не допустити екологічної катастрофи. Якщо зупиниться робота з відкачування води, то шахта буде затоплена і залізо забруднить водоносні горизонти цілого регіону. Внаслідок цього воду з них не можна буде використовувати.

За повідомленням ДСНС, жителів Харківської області просять не відвідувати водойми. Велика територія лісосмуг і пляжів залишається замінована, а в акваторіях водойм можливе знаходження великої кількості нерозірваних боєприпасів. Вибухонебезпечні предмети можуть бути виявлені у будь-якому місці водойми.

У тимчасово окупованій Херсонській області біля сіл Велика та Мала Олександрівка знаходиться пошкоджена під час обстрілу цистерна з аміаком об’ємом 36 куб. метрів. Відбувається витік хімічної речовини в ґрунт, є ризик попадання аміаку в ґрунтові води. Окупанти не вживають жодних заходів щодо усунення аварійної ситуації.

Чорне та Азовське моря

Морський рух з усіх українських портів у Чорному морі залишається заблокованим через загрозу атак російського флоту, захоплення або підриву морських мін.

20 червня у місті Коблево на Миколаївщині хвилями до берега принесло морську міну. На відстані приблизно 50 метрів вона вибухнула. Протягом тижня міни вибухали на морському побережжі Одещини та Миколаївщини.

Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін повідомив, що за 4 місяці військової активності агресора в акваторії Чорного моря його екосистема зазнає нищівних збитків. Через бойові дії у морські води потрапляють токсичні речовини від снарядів, затопленої техніки та роботи підводних човнів. Ситуацію ускладнюють зруйновані станції очистки води на окупованих територіях, через які небезпечні речовини можуть потрапляти просто у море.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: