Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 22-28 вересня 2022 року

30/09/2022 : 20:58

Кремлівський режим продовжує ескалацію своєї загарбницької війни, оголосивши мобілізацію та проведення фейкових референдумів на окупованих територіях України. У той же час російські війська діють терористичними методами, завдаючи цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України та забруднюючи довкілля.

Попри війну Україна впроваджує євроінтеграційні реформи у сфері захисту довкілля. Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Також парламент ратифікував Угоду про участь України у Програмі ЄС LIFE. За рахунок співфінансування LIFE Україна матиме більше можливостей для відновлення пошкоджених чи знищених природних екосистем, будівництва центрів реабілітації тварин та ревіталізації річок тощо.

«В умовах протистояння російській агресії, коли практично усі фінансові ресурси йдуть на оборону країни, партнерство у рамках програми LIFE є надважливим і пріоритетним для захисту та відновлення довкілля», – зауважив Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

27 вересня Уряд України схвалив розроблений Міндовкіллям спільно з Мінрегіоном Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків.

Під час робочого візиту до Харківської області, Міністр Руслан Стрілець зазначив: «За інформацією Харківської ОВА, в області зруйновано та пошкоджено майже 11 тис. об’єктів. Із них – понад 7 тис. житлових будинків, що фактично перетворилися на 350 тисяч кубометрів відходів. Схвалений урядом порядок поводження з відходами руйнації – це своєрідний дороговказ для громад, які відновлюють свої міста і населені пункти після рашистської навали».

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишатися загрозливою для світової радіаційної безпеки.

Наразі на Запорізькій атомній електростанції перебувають на постійній основі двоє інспекторів МАГАТЕ. Однак, російські військові, ігноруючи цей факт, продовжують обстріли ЗАЕС.

Згідно з повідомленнями МАГАТЕ, присутні на АЕС експерти засвідчили обстріл 26 вересня поблизу електророзподільчої станції об’єкта, за кілька сотень метрів від навчально-тренувального центру.

Зранку 27 вересня відбулися ще два вибухи біля каналу, яким постачається вода з резервуара на станцію для її системи охолодження, що є важливим елементом ядерної безпеки. Відповідно до експертів МАГАТЕ, конструкції станції та обладнання не постраждали, але було вибито вікна в машинному залі реакторного блоку № 2.

26 вересня Керівник МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі під час виступу у Відні на пленарному засіданні Генеральної конференції Міжнародного агентства з ядерної енергії вкотре наголосив на необхідності створити зону ядерної безпеки на Запорізькій атомній електростанції та повідомив, що перемовини тривають. Він додав, що на минулому тижні провів зустрічі на високому рівні в Нью-Йорку, де ця пропозиція отримала сильну міжнародну підтримку.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

22 вересня російські війська:

  • здійснили обстріл Запоріжжя, пошкодивши готельно-ресторанний комплекс, телевежу та електропідстанцію;
  • завдали ракетного удару по Миколаєву, внаслідок атаки виникла пожежа складського приміщення.

23 вересня окупанти:

  • внаслідок обстрілу пошкодили газовий трубопровід в Баштанському районі Миколаївської області, виникла пожежа;
  • зруйнували об’єкт цивільної інфраструктури у Запоріжжі;
  • пошкодили офісну будівлю об’єкта промислової інфраструктури у Миколаєві.

24 вересня російські війська:

  • обстріляли з артилерії м. Марганець, пошкодивши хлібзавод, на якому виникла пожежа;
  • обстрілами пошкодили адмінбудівлю Авдіївського коксохімічного комбінату.

25 вересня російські окупанти:

  • запустили близько 10 ракет по Запоріжжю: в одному з районів була знеструмлена електропідстанція. Також внаслідок обстрілів зайнявся ремонтний цех одного із підприємств. Полум’я охопило 200 кв.м.;
  • обстріляли касетними боєприпасами територію одного з підприємств на Криворіжжі;
  • обстрілами пошкодили інфраструктуру агропромислового підприємства у Чугуївському районі Харківської області.

26 вересня російські війська:

  • атакували Одеську область дронами-камікадзе. Внаслідок масштабної пожежі та детонації боєприпасів було організовано евакуацію цивільного населення;
  • поцілили ракетою по об’єкту цивільної інфраструктури у Первомайському. Після ракетного удару частина Харківщини залишилася без води;
  • атакували ракетоюХ-59 цивільний аеропорт міста Кривий Ріг. Інфраструктура цього об’єкту повністю знищена.

27 вересня російські військові:

  • вдарили по центру Миколаєва, внаслідок чого пошкоджено низку цивільних об’єктів, сталося руйнування складського приміщення з подальшим горінням;
  • масовано обстрілювали населені пункти Чугуївського, Куп’янського, Харківського, Ізюмського та Лозівського районів. У Куп’янську загорілася господарча споруда, у Вовчанську – приміщення м’ясокомбінату, у Харкові пожежі внаслідок російських атак виникли на трансформаторній станції та на виробничому підприємстві.

28 вересня:

  • окупанти вдарили по Криворізькому району ракетами Х-59, одна з ракет влучила в підприємство з перероблення зернових;
  • Миколаїв знову зазнав ракетних обстрілів по промисловій зоні.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

За даними Міністерства розвитку громад і територій України, на 22 вересня внаслідок збройної агресії РФ на території України загалом уражено 349 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання: 335 котелень (332 пошкоджено та 13 зруйновано), 11 ТЕЦ (сім пошкоджено і чотири зруйновано) та три ТЕС.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 27 вересня 2022 року на території України знешкоджено 212 902 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2111 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 71 474 га.

Війна росії проти України пришвидшує зміну клімату та спричиняє збільшення викидів парникових газів. Про це заявила заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук під час дискусії «Кліматичне врядування: від повоєнного відновлення до членства в ЄС».

За її словами, бойові дії на території України спричиняють збільшення викидів парникових газів. Приміром, за попередніми оцінками експертів, через підвищене споживання нафтопродуктів військовою технікою у атмосферу за 150 днів повномасштабного вторгнення у повітря потрапило майже 4 млн тонн СО2. Це у 10 разів більше за викиди військової техніки в Україні за весь 2021 рік.

За даними Генштабу ЗСУ, за 7 місяців війни російські окупаційні війська втратили понад 14 тисяч одиниць техніки. Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, зокрема важкими металами. Небезпечне і потрапляння техніки в річки й озера, бо окислення металу може призвести до забруднення води.

Станом на 23 вересня з початку російського вторгнення на Миколаївщині пошкоджено частково або повністю 11276 цивільних об’єкти. Про це повідомили у пресслужбі Миколаївської ОВА.

За словами заступника міського голови нещодавно звільненого з окупації Ізюма, у місті зруйновано 80-90% будівель. В місті немає електрики, зруйновано газопровід, газонапірні станції, не працює система теплозабезпечення.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Під час робочого візиту до Харківської області, міністр Руслан Стрілець повідомив, що у небезпеці сьогодні продовжують перебувати три національні природні парки Харківщини – Дворічанський, Гомільшанські ліси та Слобожанський. На території лісгоспів Харківщини виникло 90 лісових пожеж на площі 126 га, збитки від яких орієнтовно становлять 3,4 млн. гривень.

За повідомленнями ЗМІ, під загрозою винищення опинилася єдина на берегах Каховського водосховища в межах Херсонщини колонія бобрів.

Ціле поселення бобрів, що складалося з 8-10 родин (до вісімдесяти особин) розмістилося на берегах Милівської балки, що біля села Милове Бериславського району області. Це територія Національного природного парку “Кам’янська Січ”.

Коли Херсонщину окупували російські війська, вони розмістили у Милівській балці частину протиповітряної оборони. Коли системи ППО спрацьовували (а це відбувалося і вдень, і вночі), лунали вибухи, а уламки зенітних ракет також потрапляли і у воду, і на багатостраждальні боброві хатки. Наразі місцеві жителі не спостерігають бобрів: вони або загинули, або перемістилися туди, де люди їх не турбуватимуть.

Шкода водним ресурсам

21 вересня російські війська обстрілами пошкодили верхній шлюз Печенізького водосховища у Харківській області. Залишається загроза руйнування греблі Печенізького гідровузла, що може призвести до катастрофічного затоплення територій вниз за течією.

23 вересня на Донеччині через бойові дії російських загарбників знову зупинена Карлівська фільтрувальна станція. Кілька міст регіону знову залишилися без водопостачання.

24 вересня російські ракети впали до акваторії річки Південний Буг.

27 вересня внаслідок ворожих обстрілів у Миколаєві було пошкоджено водогін. Через втрату великого об’єму води в центральній частині міста відсутнє водопостачання, а в інші райони поставляється зі зниженим тиском.

Продовжується ліквідація наслідків руйнування російськими військами греблі Карачунівського водосховища на річці Інгулець. Нещодавній аналіз проб з річки Інгулець та їхня екологічна оцінка показали, що вода відноситься до “доброї” та “посередньої” категорії. Також тимчасове почервоніння води в річці не становить загрози.

Однак обстріл та руйнування дамби завдали шкоди для самої річки, зокрема, через підвищення вмісту фосфатів та нітритів у воді, ймовірно, через затоплення інженерних мереж та вигрібних ям на подвір’ях. Також в річку потрапило будівельне сміття, яке утворилося в результаті вибуху, змиті гілки та інші рослинні рештки, а також побутове сміття, що призвело до утворення сміттєвих островів. Фосфати можуть призводити до надмірного розмноження синьо-зелених водоростей, тобто “цвітіння води”. Таке явище зменшує кількість розчиненого кисню у воді та негативно впливає на річкових мешканців.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

22 вересня внаслідок російських ударів по Очакову Миколаївської області, спалахнув буксир. Пожежу ліквідували. Площа горіння становила 50 кв. м.

23 вересня російські війська атакували Одесу дронами-камікадзе з моря. Два дрони зруйнували адмінбудівлю в припортовій зоні.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: