Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 27 жовтня – 2 листопада 2022 року

04/11/2022 : 23:05

Російські загарбники продовжують терористичну війну проти цивільного населення України, погіршуючи гуманітарну ситуацію і пошкодивши близько 40 відсотків енергетичної системи країни. Ці російські атаки мають бути визнаними  частиною геноциду українського народу та екоциду довкілля.

28 жовтня минуло 40 років з дня підписання Всесвітньої Хартії природи ООН.

«Генасамблея ООН схвалила цей декларативний документ, який проголошує 5 ключових принципів збереження природи. Це ті заповіді, яких протягом 40 років намагався неухильно дотримуватися весь цивілізований світ. Однак росія, розпочавши війну в Україні, показала своє ставлення до сформованого світового порядку. Країна-агресор продовжує паплюжити цінності, закладені в міжнародних документах, зокрема і у Всесвітній Хартії природи», – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Міндовкілля розробило та затвердило Методику визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.

За допомогою методики розраховуватимуть кількість скинутих у морські води забруднюючих речовин з російських військових суден, кораблів, інших плавучих засобів, а також визначатимуть загальний розмір шкоди у грошовому еквіваленті.

«Ці розрахунки надалі будуть використані у судах для стягнення збитків з рф відповідно до принципів і норм міжнародного права. Сьогодні ми розробляємо методики розрахунку шкоди довкіллю від військових дій. Фактично Україна робить те, що до нас не робив ніхто у світі. По-перше, це потрібно, щоб російський окупант заплатив за всі скоєні злочини на нашій землі. По-друге, щоб кожна країна, яка колись надумає з будь-яких причин розв’язати війну, розуміла, що це обійдеться їй дорого», – коментує Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

28 жовтня Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі поінформував членів Ради Безпеки ООН про ситуацію на ядерних об’єктах в Україні. Він зазначив, що МАГАТЕ на запит українського уряду надішле інспекторів на 2 об’єкти в Україні для перевірки тверджень росії про нібито підготовку на них «брудної бомби».

Гроссі сказав журналістам, що «дуже стурбований» можливістю ядерної аварії на Запорозькій АЕС. У заяві МАГАТЕ зазначається, що інженери ЗАЕС працюють над стабілізацією зовнішнього електропостачання після неодноразових відключень на початку жовтня. Станція тимчасово залежала від аварійних дизельних генераторів. За словами Гроссі, ситуація з енергопостачанням ЗАЕС залишається вразливою – працює лише одна зовнішня лінія електропередач 750 кВ замість чотирьох, які функціонували до початку вторгнення, – і може погіршитися у будь-який момент.

31 жовтня МАГАТЕ повідомила, що вибух наземної міни перервав основне електропостачання четвертого реактора Запорізької атомної електростанції. Вибух стався 30 жовтня ввечері за межами периметральної огорожі ЗАЕС, внаслідок чого була відключена зовнішня лінія електропередач напругою 750 кВ між розподільчим пристроєм станції та головним електричним трансформатором енергоблоку №4. Замість цього енергоблок №4 отримує електроенергію, необхідну для охолодження та інших важливих функцій ядерної безпеки, з резервної лінії. Ще однією ознакою нестабільної ситуації в районі ЗАЕС є те, що останніми днями в околицях станції почалися обстріли, заявила група експертів МАГАТЕ. Внаслідок обстрілу було знеструмлено одну з трьох резервних ліній електропередач ЗАЕС, якими живиться місто Енергодар.

«Обслуговуючий персонал Запорізької атомної електростанції наполегливо працює в дуже складних умовах, щоб запобігти повторним відключенням електроенергії, які ми бачили на початку жовтня, – сказав Гроссі. – Хоча їхні цілеспрямовані зусилля принесли певні позитивні результати, ситуація з електроенергією на станції залишається надзвичайно вразливою».

Наслідки злочинної діяльності рашистів на Запорізькій АЕС призводять ще й до екологічної катастрофи. Внаслідок зупинки енергоблоків станції тепла вода не потрапляє у ставок-охолоджувач ЗАЕС, у результаті чого температура води впала до близько +13 градусів. Це призвело до масового вимирання риби у ставку. Наразі він зариблений двома видами риб – тепловодною телапією та азійським сомом. Риби виконують санітарну функцію, знищуючи зелені водорості й забезпечуючи чистоту охолоджувальних трубок конденсатора турбіни. Якщо температура води в ставку-охолоджувачі не підніметься найближчим часом, на берег викине близько тисячі тонн мертвої риби.

Енергоатом провів попередній аналіз наслідків окупації Запорізької АЕС, руйнування та пошкодження будівель і споруд станції. За його результатами вартість активів, які були знищені та пошкоджені, станом на 1 листопада 2022 року становить 28,18 млрд грн.

Ввечері 2 листопада в результаті російських обстрілів пошкоджено дві останні високовольтні лінії зв‘язку Запорізької АЕС з українською енергосистемою. Станція перейшла в режим повного знеструмлення. Пального для роботи дизель-генераторів в режимі повного знеструмлення ЗАЕС залишається на 15 діб. Розпочався зворотний відлік часу.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

1 листопада на зустрічі з  Європейським комісаром з питань енергетики Кадрі Сімсон Президент України Володимир Зеленський поінформував про наслідки енергетичного тероризму з боку росії, внаслідок чого серйозно пошкоджено вже близько 40% всієї енергетичної інфраструктури України, зокрема ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Зокрема:

27 жовтня російські війська:

  • завдали ударів по об’єктах інфраструктури в Київській області;
  • обстріляли Краматорськ, спричинивши масштабну пожежу площею 1500 кв.м. на одному з підприємств;
  • завдали артилерійських ударів по об’єктах інфраструктури в Сумській області.

28 жовтня:

  • внаслідок російського ракетного удару зруйновано 2 цивільні будівлі та пошкоджено хлібопекарню в Миколаєві;
  • внаслідок артилерійських ударів пошкоджено підприємства, шиномонтаж та АЗС в Нікополі Дніпропетровської області.

29 жовтня російські окупанти завдали по Донеччині 29 ударів та обстріляли 15 населених пунктів, знищивши та пошкодивши 5 житлових будинків, дитячий садок і об’єкти інфраструктури.

30 жовтня російські війська:

  • обстріляли м’ясокомбінат в Куп’янську Харківської області, спричинивши масштабну пожежу;
    • обстріляли місто Нікополь з важкої артилерії, пошкодивши адмінбудівлю і декілька одиниць техніки одного з підприємств;
    • завдали ракетного удару по промисловому об’єкту в Запоріжжі;
    • атакували дронами-камікадзе об’єкт енергетичної інфраструктури в Дніпропетровській області;
    • пошкодили споруду сільгосппідприємства Мішково-Погорілівської громади Миколаївської області.

Уранці 31 жовтня російські війська здійснили масовану ракетну атаку по всій території України. Влучання по об’єктах енергетичної інфраструктури підтвердили у Харкові, Запоріжжі, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Чернівецькій, Дніпропетровській областях.

1 листопада окупанти:

  • завдали 4 удари безпілотниками по цивільні інфраструктурі у Полтаві, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на площі 3600 кв.м.
  • завдали ракетного удару по Миколаєву, пошкодивши цивільну інфраструктуру і спричинивши пожежі.

2 листопада іранський дрон-камікадзе Shahed 136, які Росія масово запускає по Україні, влучив в енергетичний об’єкт на території Кривого Рогу Дніпропетровської області.

З початку повномасштабного вторгнення російські атаки на нафтосховища завдали шкоди атмосферному повітрю України на 49,3 млрд грн. Такі збитки розраховані за 40 випадками атак на нафтосховища, повідомляє Оперативний штаб з фіксації екозлочинів ДЕІ.

Наразі підраховані збитки навколишньому середовищу по 19 випадках у Києві та Київській області. Атмосферному повітрю столичного регіону нанесено шкоду у розмірі 46,3 млрд грн. У Чернігівській області шкода атмосферному повітрю за 9 розрахованими випадками атак на нафтосховища становить понад 1,5 млрд грн, а у Дніпропетровській і Кіровоградській області – 434,3 млн грн.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 2 листопада 2022 року на території України знешкоджено 267 582 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2149 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 74 644 га.

Територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції протягом 8 місяців повномасштабного вторгнення зафіксували та розрахували кількісний показник шкоди, заданої війною та окупантами на території нашої держави:

  • 182 880 кв.м. ґрунтів забруднено небезпечними речовинами;
  • 2 365 129 кв.м. земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів;
  • 680 618 т нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами;
  • 23 286 га лісів випалено ракетами та снарядами, деякі з них можливо відновлюватимуться протягом десятка років, решта – втрачені назавжди;
  • 7 155 689 кв.м. об’єктів, у тому критичної інфраструктури, знищено, їх залишки спричинили шкоду довкіллю.

Це неповний перелік збитків. Щодня фахівці ДЕІ обстежують нові об’єкти та деокуповані території.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методику визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії рф.

За нею визначатимуть шкоду, завдану земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та мисливським угіддям.

З 24 лютого бойові дії відбувались в лісах на площі майже 3 млн га. Сьогодні під окупацією та бойовими діями знаходиться близько 450 тис. га лісів. Пожежами знищено понад 13 тис. га лісів. Орієнтовна шкода, завдана лісогосподарським підприємствам, становить 19,4 млрд гривень.

За повідомленнями ЗМІ, територія парку дикої природи “Ольхова балка” у Харківській області може бути замінована, тому перевірити, як тварини пережили окупацію, доглядачі не можуть. На 24 лютого в парку перебували 8 сайгаків, 54 муфлони, на реабілітації були три косулі та два борсуки.

У парку зоологи займалися науковою роботою, реабілітацією поранених тварин та відтворенням популяції сайгаків — цей вид Міжнародний союз охорони дикої природи відніс до категорії тварин, які перебувають під загрозою зникнення. Окрім “Ольхової балки”, популяцію сайгаків відтворювали й в заповіднику “Асканія Нова” на Херсонщині, який також потрапив в окупацію.

Шкода водним ресурсам

За даними ДЕІ шкода водним ресурсам річки Інгулець внаслідок пошкодження греблі Карачунівського водосховища біля Кривого Рогу становить 77 млн гривень. Внаслідок російських терористичних атак 14-15 вересня та пошкодження греблі Карачунівського водосховища відбулося погіршення якості води у річці Інгулець. Усі матеріали щодо шкоди водним ресурсам Інгульця були направлені на розгляд Спеціалізованої екологічної прокуратури Дніпропетровської області.

росія вже вкрала з Дніпра понад 400 млн. кубометрів води. Після того, як росіяни наприкінці лютого підірвали тимчасову споруду, яка перекривала доступ дніпровської води до окупованого Криму, вода з Дніпра продовжує поступати у канал. Розмір завданої шкоди довкіллю – 15,5 мільярдів гривень.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, Бузький лиман у межах міста Миколаєва вкрився густою жирною піною, а на березі гинуть птахи. Причиною стала соняшникова олія, яка потрапила до лиману внаслідок російської атаки дронами 17 жовтня. Потоки соняшникової олії текли вулицями, в результаті потрапили в дощові зливи та у водойму.

31 жовтня через масовані ракетні удари в Києві 80% споживачів залишились без води. У столиці України мешкає близько 3 млн. жителів.

Чорне та Азовське моря

Збройна агресія рф може спричинити знищення екосистем Чорного моря. На цьому під час 40-го засідання Комісії із захисту Чорного моря – керівного органу Бухарестської Конвенції, наголосив заступник Міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький.

“Своїми діями росія порушує Бухарестську конвенцію, підписавши яку вона зобов’язалася берегти біорізноманіття Чорного моря та захищати його морське середовище від забруднення шкідливими речовинами. Натомість агресор продовжує свою незаконну діяльність у Чорному морі. Від чого гинуть екосистеми Чорного моря. Дії росії загрожують екологічною катастрофою не лише для України, а й усіх Причорноморських країн. Тож такій країні не місце у Конвенції, принципи роботи якої вона зневажає та безсовісно порушує”, – повідомив Олександр Краснолуцький.

Засідання Комісії розпочалося з узгодження порядку денного, до якого за ініціативи України був внесений пункт про наслідки російської військової агресії для довкілля Чорного моря. Через наявність такого пункту у порядку денному засідання Комісії російські представники заблокували роботи керівного органу Бухарестської конвенції і 40-е засідання Комісії завершилось без розгляду ключових питань.

Наразі Азовське та Чорне моря значно потерпають від агресії рф в Україні. Серед наслідків дій російських окупантів:

  • нафтове забруднення, що веде до руйнування нейстону – водоростей і дрібних безхребетних, які живуть біля поверхневої плівки води (в морській піні);
  • хімічне забруднення внаслідок потрапляння до води ракетного палива, яке містить металоорганічні з’єднання, а також гептил, який є дуже токсичним і канцерогенним тощо.
  • органічне забруднення внаслідок руйнування систем очистки стічних вод у прибережних містах і селах.
  • шумове забруднення, яке значно травмує морську фауну, зокрема дельфінів.

Російські війська продовжують атакувати інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

27 жовтня росіяни завдали ударів по території аквазони Очаківської громади. 31 жовтня загарбники обстріляли портову інфраструктуру на Очаківському напрямку. Внаслідок влучання по двох портових цивільних буксирах, що були задіяні в транспортуванні баржі із збіжжям, виникла пожежа, втрачено керування суднами. Два члени екіпажів загинули.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

Вперше у своїй історії Україна організовує національний павільйон на Конференції ООН зі зміни клімату (COP). У павільйоні відбудеться серія заходів на теми завданої війною шкоди довкіллю та післявоєнної зеленої відбудови України. Більше деталей про ці заходи буде доступно на сайті Міндовкілля та у соцмережах FacebookTelegram і Twitter. Наступний дайджест наслідків російської агресії  для довкілля буде опубліковано 25 листопада.